Іван Андріїшин: «Цього року прикарпатці їстимуть свою гречку»

Про

перебіг жнив, врожай та інвестиційну привабливість сільського господарства на
Прикарпатті  – у інтерв’ю  в.о. начальника управління агропромислового
розвитку Івано-Франківської ОДА Івана
Андріїшина.

- Іване Петровичу, як завершуються
жнива на Прикарпатті?

- В
області завершились жнива ранніх зернових. На черзі - зібрати пізні культури:
гречку, кукурудзу, ярий ріпак, соняшник.

Цього
року очікуємо значно більший урожай, ніж торік. Для цього була проведена
широкомасштабна робота – наради, навчання, семінари. Ми знайомили керівників
сільськогосподарських та фермерських господарств з веденням господарства за
новітніми технологіями, використання 
сучасних сортів насіння , які дадуть якісний врожай зернових,  матимуть високу ціну під час реалізації і
сприятимуть випічці смачного хліба.  

Аграрії
завершили збір ранніх зернових, отримавши 
88 тис га. Валовий збір отримано на рівні 318 тис тон , що на 110 тис
тон більше, ніж було торік. Середня врожайність становить 36,2 ц з 1 га. Вважаю, що це дуже
високий врожай. Очікуємо ще понад  100
тис га кукурудзи, гречки. Валовий збір зерна сільгосппідприємств очікуємо на
рівні 450-460 тис т. Торік цей показник становив 360 тис. т.

Головними
сільськогосподарськими районами області залишаються: наша житниця –
Городенківський район, де врожайність пшениці становить 47,7 ц з 1 га землі. Трохи менше, а
це  41,2 ц з 1 га, отримали господарі в
Рогатинському районі. Якість зерна, незважаючи на дощі, відповідає всім
державним стандартам за клейковиною та наявністю білку. На склади завезено
майже 40 тис т збіжжя, в основному 2 і 3-го класу. Стверджую, що цього року ми
будемо з хлібом.

-Чи є необхідні умови 
для збереження врожаю?

- Так, в
області діє 5 сертифікованих складів: Івано-Франківський комбінат
хлібопродуктів, який може зберігати до 60 тис т збіжжя, Калуський комбінат
хлібопродуктів, Коломийське підприємство «Млин», приватна агрофірма «Вільхівці»,
фірма «Абомікс», яка зберігає концентровані корми. Переконаний, що на
Прикарпатті є всі умови для зберігання зерна, з якого випікатимуть головний
продукт -  хліб.

- Чи були труднощі під час збирання врожаю?

- Під час
жнив селяни Прикарпаття  працювали
на  841 збиральному комбайні. Середнє
навантаження на одну одиницю техніки складає 113 га землі. Для
порівняння, в Україні  цей показник
становить  250 га, а в Криму – 416 га. Вважаємо, що
зернозбиральної техніки було достатньо. Втім, окремі агрохолдинги залучали  комбайни додатково.

В період
жнивування в області діяв штаб під керівництвом заступника голови ОДА Василя
Бруса, який регулярно засідав і вирішував хід роботи  комбайнів з метою не допустити втрату
врожаю.   

- Як держава 
допомагала  селянам вирощувати
хліб?

- Дотацій
сільгоспвиробникам від держави цього року не було. Влада пішла іншим шляхом,
який я вважаю більш правильним. Були запроваджені форвардні закупівлі зерна,
тобто закупівля збіжжя «на корені».

Під
майбутній врожай держава інвестувала кошти. Наразі сільгоспвиробники Прикарпаття
отримали 16 млн. грн.

Спочатку
 з селянами заключали форвардний
контракт, після чого  з державного бюджету  виробник отримував  50% вартості врожаю. Це дало змогу
сільгоспвиробникам доглянути врожай: внести більше мінеральних добрив і засобів
захисту. Перед жнивами виробники отримали ще 20% вартості врожаю і тепер , коли
господарства здають зерно на збереження, держава повністю за нього
розраховується. Фактично, це є безвідсотковий кредит і ті сільгосппідприємства,
які  ним скористались, вже агітують інших
виробників,  бо вважають таке фінансування
надзвичайно вигідним.  

Інша
державна допомога – це часткове відшкодування вартості кредитних ставок. Тобто,
господарство, яке хоче займатися вирощуванням жита, вівса чи пшениці, отримує в
банку кредит, ставка якого не більша за 21%. За відповідною програмою з
державного бюджету виробнику відшкодовують подвійну ставку Нацбанку. Нині це
15%. За підрахунками,  кредит для
виробника виходить під 6% річних. Якщо банки дають під 17% річних, то  сільгоспвиробник має сплатити  після компенсації 2% річних, що для нього
досить вигідно.

Втім,
щоб оформити такий кредит, виробник повинен мати заставу майна. Запровадження
Закону про  ринок землі, який мають
ухвалити у Верховній Раді, дасть можливість залучити більше коштів через
механізм кредитування. Тобто, заставою зможе бути сама земля і це дасть
можливість оновити матеріально-технічну базу, яку нині можуть собі дозволити  лише великі агроформування. До прикладу ,
комбайн іноземного виробництва нині коштує понад 2 млн. грн.

- Який врожай гречки очікують на Прикарпатті?

- Цього
року ми посіяли 4,5 тис га гречки, тоді як минулого лише 3 тис га. Очікуємо
зібрати 9 тис т гречки, по 20 ц з 1 тони. Вважаю, цього буде достатньо, щоб
прогодувати прикарпатців.

Втім,
нині стоїть інша проблема:  як викупити гречку
у сільгоспвиробників. Наразі ціна 1 т гречки становить 6 750 грн.

В
області немає жодного підприємства, де переробляють цю крупу. Вони працюють в
Тернопільській та Хмельницькій областях. Переробку тут здійснюють лише на
давальницьких умовах. Тому, гречка концентрується на цих заводах, звідки її продають
в Росію та інші країни, а  ми відчуваємо її
дефіцит.

Для
того, щоб цього не сталося, ми визначили в області одного оператора, якому
поставили завдання викупити гречку, переробити і забезпечити нею торгівельні
заклади області. Тоді наше населення їстиме нашу гречку.

- Чи стане гречка дешевшою, зважаючи на добрий врожай? 

Попит
формує пропозицію – це головний закон економіки. Втім, це не означає,що гречка
стане дуже дешевою. З урахуванням відходів переробки, транспортних витрат та
торгівельної надбавки, ціна  гречки
нового врожаю становитиме 14-15 грн. за кг.

- Чи достатньо в області буде цукру?

- Цього
року ми посіяли 4 700
га цукрових буряків. Торік  було 4 тис га, а ще раніше – лише 700 га. Втім, цукру ще буде
недостатньо для внутрішніх потреб області. Для споживачів та промислових
потреб  потрібно 46 тис т цукру. Ми
можемо виробити лише 6-7 тис т. Різницю доведеться завозити з інших регіонів.

Для
того, щоб Городенківський цукровий завод дав нам необхідну кількість цукру,
йому необхідно вийти на потужність 200 т сировини на рік. Це можливо, але
згодом. Три роки наш Городенківський цукровий завод не діяв. Лише торік,
завдяки волі та наполегливості голови Івано-Франківської ОДА Михайла
Вишиванюка, підприємство розпочало роботу. Нині підприємство відновлює свої
потужності.

- Скільки на Прикарпатті було вилучено землі  через безгосподарність?

- Розпорядження
голів обласної ради та облдержадміністрації  щодо вилучення землі у безвідповідальних власників
дозволило нам зменшити необроблену землю з 65 тис га до 47 тис га. Цього року
ми додатково залучили 18 тис га землі, яку десятки років не обробляли.

Водночас,
це питання регулює проблеми, які покликані вирішити земельна реформа. Нині на
Прикарпатті з 47 тис га землі, яку не обробляють, 30 тис га – це  паї людей, які вже померли та не оформили
спадщину, або не визначили своїх правонаступників. Якщо не буде знайдено
господаря цих паїв, відповідно до нового закону, вони  перейдуть  у власність держави. Водночас, ринок
землі  в Україні збалансує і сформує її
ціну.

Нині
15-20 тис грн. за 1 га
сільськогосподарської землі не відповідає її вартості. До прикладу у країнах
Європи ця ціна становить до 20 тис Євро. 
Також, новий закон про ринок землі дозволить людям, які не мають намірів
на своїй землі працювати, продати її або віддати в оренду. Це – важливо.

- Скільки сьогодні іноземних інвесторів орендують землю  на Прикарпатті?

- В нашій
області кошти в сільське господарство вклали інвестори  12 країн світу. Найбільші з них -  це інвестори з Німеччини, які орендують в
Тлумацькому районі понад 5 тис га землі, датська фірма «Даноша», яка орендує в
Калуському та Рогатинському районах 8 тис га землі і утримує більше 100 тис
поголів’я свиней. Є у нас і польські інвестори в Рогатинському районі,
австрійські та інші.

Безперечно,
більше хотілося б бачити вітчизняних інвесторів у сільському господарстві. Українці
мають вчитися сучасних технологій, бо,  посіявши сміття, доброго врожаю не збереш. Іноземці
орендують до 10% ріллі, тоді як в області є 384 тис га орної землі

Нині
на Прикарпатті  добре розвивається  птахівництво. Наразі воно складає 6,7 млн.
поголів’я птиці, з них понад 30 тис – це індики. Цей бізнес у нас розвивається
стрімко, бо індиче м'ясо -  смачне й
дієтичне. Поголів’я свиней наразі складає 280 тис.

Проблемним
залишається вирощування великої рогатої худоби, яке з 1990 року зменшилось утричі.
Нині поголів’я ВРХ сягає  228 тис.
Інвестори за це не дуже активно беруться, бо оборот капіталу тут складає щонайменше
три роки та й ризиків чимало.

Загалом,
в сільське господарство Прикарпаття нині вкладено майже 170 млн. грн. Це добрий
показник.. 

- Як вирішується питання створення оптового ринку біля
Івано-Франківська?

- Нині ми
вже переконались, що ділянка в селі Драгомирчани, де планувалось спорудження
оптового  ринку,  вибрана невдало. Там потрібно вкласти великі
матеріально-технічні ресурси, щоб розпочати будівництво. Нині ми ведемо
перемовини для зміни землі під спорудження ринку. Її доведеться викупити у власників.
А чим ближче до Івано-Франківська, тим вона є дорожчою. Для ринку треба не
менше 10 га
землі.  Цього року плануємо розпочати  будівництво.

Стверджую,
що в жодному разі  влада не відступить
від цього проекту. Бачу майбутнє за роботою таких оптових ринків, бо ,
насамперед, вони викинуть посередників, які накручують дуже великі  цінові надбавки. Багато з них хочуть, як
кажуть,  все і  відразу.

Нині
бачу потребу відновлення сільськогосподарських ярмарків. Але й тут є свої
труднощі. Бо місцева влада та й власники земельних ділянок у місті не завжди
йдуть нам назустріч. Вимагають оплату за місце. Голова Івано-Франківської ОДА Михайло
Вишиванюк підписав вже відповідне розпорядження, що дасть нам можливість
організовувати ці ярмарки частіше.

- Обласна рада нині підготувала проект Програми про  формування регіональних ресурсів. Що це за
документ і яка його мета?

- Є  завдання Президента й уряду України покласти
продовольчу безпеку  на регіони держави.
Вони мають забезпечити населення  продуктами
харчування. Пріоритет - хліб. Придбати зерно треба тепер, коли лише завершились
жнива і воно  найдешевше. Адже ціна на
зерно постійно росте.

Ця
програма передбачає формування регіональних ресурсів зерна,   в тому числі 
за кошти обласного бюджету . Планується виділити майже 18 млн. грн. Гроші
будуть використовуватись за поворотним принципом: купівля зерна, його переробка
на борошно, продаж  хлібопекарським
підприємствам  і повернення коштів в
бюджет. 

Водночас,
будуть використані кошти під заставу комунального майна . Ця сума складе ще 6
млн. грн.. За них можна купити більше 3 тис т зерна. Втім, для області річна
потреба складає 204 тис т зерна. Наше завдання, яке поставив уряд, сформувати
тримісячний запас,  а це – 51 т  зерна.

Є
надія, що депутати підтримають цю програму. Іншого шляху для забезпечення
продовольчої безпеки Прикарпаття немає.

Розмову
записала Ірина Макацарія, «ОстроВ»