За лекалами Геббельса: як російська пропаганда розмиває свою відповідальність за підрив Каховської ГЕС

Іронія, якщо можна використати цей термін у контексті такої жахливої події, як підрив ГЕС, у тому, що вона ніяк радикально не вплине на перебіг війни. Подібний крок з боку Росії був прогнозованим і, відповідно, не тільки брався до уваги при підготовці стратегії, а й були окремо розроблені алгоритми дій для всіх служб на конкретний випадок. Ймовірно, саме тому Україна змогла максимально ефективно і оперативно зреагувати на ситуацію і не допустити масових жертв і паніки.

Цікавим, на мою думку, є той факт, що росія в контексті пропаганди обрала модель, запропоновану Геббельсом. І, на жаль, цей шлях є досить ефективним. Її суть, якщо спростити до мінімуму, зводиться до того, що злочини росії мають бути настільки жорстокими, нелогічними і такими, що виходять за межу розумного, що сторонньому спостерігачеві складно повірити в них. І за першою реакцією з інших країн, ми бачимо, що модель робоча.

Якщо представники влади, які мають повний доступ до інформації, а також додаткові дані від власної розвідки, розуміють картину того, що відбувається, то обиватель часто просто не готовий повірити, що хтось міг без особливої вигоди влаштувати екологічну катастрофу такого масштабу.

Цей скепсис підкріплюється тезами, які озвучують різні публічні особистості, які перебувають на зарплаті кремля. У тому числі це західні журналісти, лідери громадської думки та політики. Причому їм навіть не потрібно особливо нічого вигадувати, вони лише констатують факт: цей злочин безглуздий з погляду військових перспектив і нелюдський за своєю суттю. І під цю абсолютно об'єктивну тезу вони підводять хибний висновок про те, що «росії не було сенсу влаштовувати подібний терористичний акт». І цієї простої маніпуляції виявляється достатньо, щоб, якщо не переконати, то хоча б змусити сумніватися багатьох.