Вижити в окупації
Прифронтовий Донбас
Корисно переселенцям
Відставка міністра культури Олександра Ткаченка, з одного боку, виглядає природно, з іншого боку, думаю, в цьому є частина штучного нагнітання ситуації у боротьбі за міністерське крісло.
Природно вона виглядає тому, що все ж таки міністерству в період війни потрібно бути активнішим, а подібної необхідності активності не спостерігалося або вона була не очевидна. На відміну від того ж міністерства Федорова.
З іншого боку, Ткаченко не можна назвати дилетантом і якісь речі він все ж таки робив. Є ризик, що на його місце прийде людина «потрібна», але не така професійна. І ситуація може бути ще гіршою. У будь-якому випадку, до оголошення прізвища нового міністра говорити нема про що.
Друга гучна історія – це історія з тендерами. Насамперед – це була претензія до органів місцевого самоврядування, а потім уже цей тренд захопив більшу частину суспільства та почали шукати всі курйозні тендери у всіх відомствах. У будь-якому випадку, незалежно від мотивів розгойдування цієї історії, вона всім піде в плюс. Якщо всі пройдуть процес очищення, то виграє від цього українське суспільство.
Записав: Данило Вереітін
Ви можете обрати мову, якою в подальшому контент сайту буде відкриватися за замовчуванням, або змінити мову в панелі навігації сайту
