Жителя Маріуполя засудили в Росії до 23 років ув’язнення нібито за спробу вчинення теракту в будівлі окупаційної адміністрації

«Жителя м. Маріуполя Олексія Ханова з поличним затримали співробітники УФСБ Росії у Донецькій Народній Республіці у 2025 році під час підготовки терористичного акту в будівлі міської адміністрації», — йдеться у повідомленні так званого «штабу оборони ДНР».

Як стверджується, було встановлено, що «Ханов за завданням ГУР МО України вилучив із заздалегідь підготовлених схованок компоненти для створення саморобного вибухового пристрою та мав намір привести його в дію в одній із будівель органів місцевого самоврядування». Крім того, чоловіка звинуватили в тому, що він передавав українській стороні інформацію про місця дислокації підрозділів Росгвардії в Маріуполі.

Як доказ у повідомленні наводяться кадри оперативної зйомки, на яких видно, як Олексій Ханов одного разу забрав зі схованки невеликий пакетик, схожий на закладку з наркотиками.

На кадрах «затримання на гарячому» видно, як «терорист» прийшов за «компонентом вибухового пристрою» з прозорим поліетиленовим пакетом, у якому лежала пляшка з якимось напоєм.

Південний окружний військовий суд визнав Олексія Ханова Васильовича винним у скоєнні злочинів терористичного характеру та в «державній зраді». Суд призначив йому 23 роки позбавлення волі, перші п’ять із яких він має провести у в’язниці. 

Як повідомлялося, силові структури РФ на окупованому Донбасі регулярно повідомляють про затримання «жителів ДНР і ЛНР» за «шпигунство», «терористичну діяльність» та «державну зраду». У міжнародному праві звинувачення у державній зраді, висунуті державою-окупантом проти мешканців окупованої території, не можуть позбавити таких осіб захисту, передбаченого міжнародним гуманітарним правом. Окупація не надає державі-окупанту суверенітету над захопленою територією, а незаконна анексія не змінює її правового статусу. Відповідно до міжнародного гуманітарного права, держава-окупант не має права примушувати мешканців окупованої території присягати їй на вірність. Стаття 47 Четвертої Женевської конвенції також передбачає, що мешканці окупованої території не можуть бути позбавлені передбачених Конвенцією прав унаслідок анексії або зміни системи управління. Таким чином, нав’язування Росією свого громадянства мешканцям окупованих територій не створює для них законного обов’язку бути лояльними до держави-окупанта. З точки зору міжнародного гуманітарного права вони продовжують перебувати під захистом своєї держави, а спроба Росії поширити на них власне законодавство та притягати їх до відповідальності за «державну зраду» не змінює міжнародно-правового статусу окупованої території.