Захисник Маріуполя видав збірку «Санаторій сатани», яку писав курячою кісткою в російському полоні

Вийшла збірка поезій «Санаторій сатани» військовослужбовця 36-ї окремої бригади морської піхоти, захисника Маріуполя Андрія Петрука. Вірші він писав курячою кісткою на тюремній робі під час майже чотирьох років російського полону. Про це автор повідомив кореспондентові Укрінформу.

До збірки увійшло близько 40 творів. Загальний наклад становить 500 примірників, наразі надрукували перші 100. Видати книгу допомогли волонтери, які організували збір коштів і зібрали необхідну суму за кілька днів.

«Коли привезли книгу і, нарешті, я взяв її до рук, мене переповнили фантастичні відчуття. Адже кожен рядок — це історія, написана серцем. Тут зібрані мої думки, переживання, біль, надія», — розповів Петрук.

Він зазначив, що для нього ця збірка — частина його душі, кохання, болю та переживань. Макет книги автор створив самостійно під час нічної повітряної тривоги в лікарні.

У російський полон Петрук потрапив після важкого поранення. Щоб відволіктися від жахливої реальності, він почав писати вірші, а згодом і пісні. Загалом створив понад сотню пісень і поетичних творів, хоча раніше літературою особливо не захоплювався.

Перший вірш народився у 2023 році, на день народження його коханої Юлії. Пара не встигла одружитися через початок повномасштабної війни. Дівчина пообіцяла чекати на нього, однак за всі роки полону військовий не отримав жодної звістки від рідних і сам не міг їм написати.

«Я постійно прокручував у голові слова, сказані коханою перед розлукою: “Я буду чекати тебе стільки, скільки треба”. Тому моїми першими поетичними рядками були: “Дочекайся мене, я молю!”. А далі пішло…», — згадує Петрук.

Записувати вірші не було на чому. Іноді полоненим давали курячі кісточки під виглядом м’яса. Одну з них Петрук загострив і спробував видряпувати слова на тюремному одязі. Метод спрацював: удень він записував рядки на робі, запам’ятовував їх, а ввечері затирав написане водою, щоб наступного дня знову використовувати тканину.

Андрія Петрука звільнили з російського полону 5 лютого 2026 року під час обміну. Нині він продовжує лікування після важкої операції та сподівається незабаром стати на ноги й ходити без милиць.