Соціологиня Котеленець: Більшість активістів з числа ВПО готові працювати на деокупованих територіях вахтовим методом

Більша частина активістів та волонтерів, які свого часу виїхали з нині окупованих територій, не готові повертатися туди жити - натомість готові після деокупації працювати там так званим вахтовим методом. Про це свідчать останні соціологічні дослідження, розповіла "ОстроВу" кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри філософії та соціології ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка", соціологиня, тренерка, фасилітаторка Катерина Котеленець 1 квітня.

"Зараз я беру участь у проведенні дослідження, в рамках якого ми питаємо у волонтерів, активних громадян - чи повернуться вони на деокуповані території, або на ті території, які зараз є окупованими, в перспективі після деокупації? Наші респонденти - це активісти з Луганської, Донецької, Херсонської, Харківської та Запорізької областей. Більшість говорить про те, що поїхати попрацювати і взагалі працювати на деокупованих територіях вони все ж таки планують, але щодо переїзду - є сумніви", - зазначає Котеленець. 

Вона зазначає, що більшість опитаних аргументує це таким чином: діти пішли в школи або вступили до університетів, родини налагодили своє життя на новому місці і не хочуть знову "зриватись", знов шукати комусь навчальні заклади, комусь роботу тощо.

"Причому в них немає якогось однозначної відповіді, як вони бачать ці перспективи. Одні кажуть: попрацювати вахтовим методом - це о'кей, але не переїжджати, бо ці території будуть довго розміновувати, а життя триває, і зупиняти його знов ніхто не хоче. З іншого боку, говорять про те, що там залишилось якесь майно - у когось виробничі площі, в когось житлові. З цим теж треба щось робити. Тобто, остаточне рішення вони ще не прийняли. Швидше за все люди їздитимуть на деокуповані територіях працювати й житимуть "на два міста", - каже соціологиня.

За її словами, це характеризує загальне розуміння українцями того, що війна швидко не закінчиться.

"Можна сказати, що війна триватиме й після закінчення власне бойових дій. І зараз безпекова складова - це для людей найнагальніше, що тільки може бути. Три роки - це той період, який дозволяє людині налагодити своє життя в новому регіоні, загалом повністю адаптуватися на новому місті. Тому ми будемо втрачати українців, які хотіли б повернутись на деокуповані території", - каже пані Катерина.

Одне з останніх оприлюднених соціологічних досліджень на цю тему - "Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення", яке восени 2024 року провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Дослідження свідчить, що 75% переселенців планують залишатися в населених пунктах, в які переїхали через війну. Категорично проти переїзду в інший населений пункт 42% людей. 33% переселенців вважають, що скоріше залишаться. Водночас 21% планували переїзд. При цьому в населених пунктах, куди люди переїхали після початку повномасштабної війни, 67% переселенців живуть в орендованих квартирах чи будинках, ще 7% проживають у наданому громадою житлі. Придбати власне житло станом на осінь минулого року вдалося лише 5% опитаних переселенців.

Раніше Котеленець прокоментувала інформацію про 4 чи 63% довіри до Зеленського: "Електоральні настрої населення України кардинально незмінні. Навіть якщо вибори відбудуться найближчої неділі".