Скандал навколо Кравченка та НАБУ створює репутаційні ризики для України і дає аргументи критикам допомоги - політолог Володимир Фесенко

Конфлікт між колишнім генеральним прокурором Русланом Кравченком та Національним антикорупційним бюро вже створює репутаційні ризики для України на міжнародному рівні. Водночас він навряд чи призведе до припинення європейської допомоги, однак у перспективі може впливати на внутрішньополітичну ситуацію в окремих країнах Європи. Про це в інтерв'ю "ОстроВу" сказав політолог Володимир Фесенко.

"Наслідки будуть, безумовно, репутаційні ризики вже є. Буданов про це сказав - що це, безумовно, впливає негативно на репутацію української держави", - зазначив Фесенко.

Водночас політолог не вважає, що внутрішні корупційні скандали можуть стати причиною припинення підтримки України з боку європейських держав.

За його словами, європейські партнери виходять насамперед із власних безпекових інтересів, а не з того, хто саме перебуває при владі в Україні.

"Інша річ, що це не призведе до припинення допомоги Україні з боку європейських партнерів. Адже допомагають не Зеленському, не Кравченку чи, скажімо, Федорову - допомагають Україні. А допомога Україні - це безпековий інтерес Європи", - сказав він.

Фесенко пояснив, що припинення допомоги матиме наслідки не лише для України, а й безпосередньо для європейської безпеки.

"Допомагають не конкретному державному керівнику, допомагають країні. І в Європі чудово розуміють: якщо припинити допомогу Україні, вона програє війну, яка прийде до Європи, і вони цього дуже бояться. Тому допомога не припиниться", - зазначив політолог.

Однак, на його думку, головна проблема полягає у довгострокових репутаційних наслідках. Внутрішні українські скандали можуть використовувати політичні сили в європейських країнах, які виступають проти підтримки України.

"Безумовно, це впливає на репутацію України, дає аргументи критикам допомоги Україні - от є "Альтернативи для Німеччини", Марін Ле Пен у Франції і так далі. Отут є проблема. Це ризик не на сьогодні, а на завтра, тому що це може впливати на внутрішньополітичну кон'юнктуру в окремих європейських країнах", - сказав Фесенко.

Таким чином, за словами експерта, безпосередньої загрози припинення європейської підтримки через нинішній конфлікт він не бачить, але репутаційний ефект може накопичуватися і згодом впливати на політичні дискусії щодо подальшої допомоги Україні.

Водночас Фесенко звернув увагу на парадокс ситуації. На його думку, нинішні корупційні скандали одночасно є свідченням того, що в Україні реально працюють антикорупційні механізми.

"Насправді всі ці скандали виникають як наслідок антикорупційних розслідувань. Це ж не просто журналісти щось викрали, а влада нічого не робить - ні, йдеться про активну боротьбу з корупцією у вищих ешелонах української влади", - зазначив політолог.

Він наголосив, що розслідування стосуються представників найвищих рівнів державної влади.

"Є розслідування і по міністрах, і навіть по віце-прем'єрах, по чиновниках Офісу президента, по генпрокурору і так далі", - сказав Фесенко.

За його словами, з точки зору європейської інтеграції сама наявність таких розслідувань не обов'язково є негативним сигналом. Навпаки, Європейська комісія розглядає активну антикорупційну діяльність як виконання Україною однієї з вимог на шляху до ЄС.

"І Європейська комісія це вітає - вони якраз оцінюють це об'єктивно, що це дійсно підтвердження активної боротьби з корупцією в Україні. Це те, що від нас вимагається в рамках європейської інтеграції", - пояснив експерт.

Однак одночасно з позитивним інституційним ефектом такі розслідування створюють і негативний інформаційний ефект для України. Чим більше справ щодо корупції у вищих ешелонах влади стає публічними, тим більше інформації про проблеми української державної системи отримують міжнародні партнери та їхні суспільства.

"Але є опосередкований ефект: кожне таке розслідування дає нові факти про корупцію у вищих ешелонах влади, а це, безумовно, на жаль, має і негативні наслідки", - підсумував Фесенко.

Як повідомлялося раніше, Верховна Рада 15 вересня підтримала звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора.