Політичні та військові акценти подій 21 вересня в Україні та світі. Реальний результат партії Путіна на виборах в РФ

1.Володимир Зеленський вилетів до США на тиждень високого рівня Генеральної Асамблеї ООН. Дорогою, в ірландському аеропорту Шеннон, він провів зустріч із директором ЦРУ Джоном Реткліффом. У Нью-Йорку Зеленський зустрінеться з Трампом. Заплановані годинні переговори.

Зустріч із Реткліффом у Шенноні важлива, оскільки менш ніж за місяць до цього він літав до Москви на переговори. Поки незрозуміло, чи була ця зустріч елементом тиску Вашингтона на Київ перед зустріччю з Трампом, чи опрацюванням варіантів розміну ударів Києва по російських НПЗ на удари по інших рівноцінних російських об’єктах за допомогою розвідданих США. Але показово, що пріоритетами поїздки Зеленського до США в Києві називають протиповітряну оборону, фінансування на 2027 рік і підписання «дронової угоди» зі США, — переговори з РФ про припинення війни не названі!

2.У соцмережі Х президент України назвав умови припинення ударів по російських НПЗ: «енергетичний сектор України, критична інфраструктура та продовольчий експорт мають перестати бути мішенями для Росії». У Кремлі речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «жодних зрушень» у переговорах немає, висловив надію відновити тристоронній формат і пообіцяв зробити «ще одну спробу досягти наших цілей мирним шляхом».

Заява Зеленського — це спроба заздалегідь зняти з себе звинувачення у зриві «енергетичного перемир’я» і перекласти тягар відмови на Москву. Відповідь Пєскова показує, що Москва, як і раніше, торгується не про припинення вогню, а про політичні умови капітуляції, і розраховує продавити їх через американське посередництво. Реальним тестом стане реакція РФ на пропозицію про взаємний мораторій щодо енергетики: згода означала б визнання вразливості нафтопереробки, відмова — підтвердження, що ставку зроблено на зимове знищення української генерації.

3.Верховний представник ЄС із закордонних справ від імені Євросоюзу наголосив, що ЄС «не визнає і ніколи не визнає» ні проведення так званих «виборів» на тимчасово окупованих територіях України, ні їхні результати. Ідеться про Крим, Севастополь і захоплені частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. ЄС попередив, що організатори голосування та кандидати на цих територіях потраплять під санкції.

Обіцянка ЄС персонально санкціонувати організаторів і кандидатів уперше переводить відповідальність з абстрактної «окупаційної адміністрації» на конкретних людей, зокрема й тих, кого набирали з місцевих колаборантів, — це ускладнює Москві кадрове забезпечення окупаційних псевдоструктур. Водночас невизнання результатів зберігає юридичну основу для майбутніх вимог про виведення військ і компенсації.

4. Реальний результат «Єдиної Росії» на виборах до Держдуми міг становити близько 34% проти офіційних 57,8%. «Новая газета Европа» підрахувала результати виборів за методом фізика Сергія Шпількіна.

Такий низький реальний результат ЄР свідчить про зниження підтримки війни російським населенням. Кремлю доведеться враховувати реальні настрої росіян під час вироблення подальшої стратегії війни, мобілізації, фіскальної політики тощо. Це означає, що «мандат довіри», «наданий» виборцями партії Путіна, може бути використаний Кремлем і для деескалації війни.

PS: Якщо, звісно, Путіну покажуть реальні підсумки виборів.

5.Виконувач обов’язків генпрокурора Антон Ковальський підписав наказ про звільнення з органів прокуратури Руслана Кравченка — ексгенпрокурора, який, зберігаючи статус прокурора, виїхав у закордонне відрядження і з нього не повернувся. Раніше директор НАБУ Семен Кривонос заявляв про витік даних у справі: фігуранти завчасно знали про обшуки.

Тихий виїзд ексгенпрокурора за кордон і звільнення «за власним бажанням» — найгірший з можливих сценаріїв для довіри до правоохоронної системи. Заява Кривоноса про витік інформації посилює підозру, що протидія розслідуванню йшла зсередини правоохоронної системи. Зважаючи на її підконтрольність Офісу президента — це прямий удар по довірі до Зеленського.