Політичні та військові акценти подій 20 вересня в Україні та світі. Два сценарії Путіна після виборів

1. У ніч на 20 вересня, в останній день виборів до Держдуми РФ, Україна завдала по російській столиці та Підмосков’ю найбільш масованого удару з початку року. Було уражено Московський НПЗ у Капотні — приблизно за 15 км від Кремля. Аеропорти Домодєдово та Жуковський призупиняли роботу. Є загиблі серед цивільних.

Удар по нафтопереробному заводу в межах Москви в день голосування вочевидь розрахований не лише на економічний, а й на політичний ефект. Однак він може бути зворотним для Києва. З одного боку — так, це демонстрація неспроможності путінського режиму забезпечити нормальні умови життя та захисту росіян (навіть москвичів). Але з іншого — треба враховувати пропагандистське тло цих виборів. Кремль зробив їх не просто голосуванням за депутатів, їхня парадигма вибудовувалася як голосування за «наших бійців», тобто за Путіна і війну. Тому голосування на тлі палаючого НПЗ і жертв серед цивільних можуть спрацювати на мобілізацію патріотичних почуттів і сприяти прагненню Кремля перетворити СВО на «Велику вітчизняну», тобто втягнути у війну все населення РФ.

Ще один ефект від цього удару — підвищення Києвом ставок на переговорах Зеленського з Трампом у Нью-Йорку, про які вони домовилися вчора. Трамп хоче припинення ударів по російських НПЗ через подорожчання дизеля у США напередодні виборів до Конгресу.

2. Командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький 20 вересня оголосив про завершення другого етапу контрнаступальної операції «Вівальді» на Лиманському напрямку. За його даними, звільнено Шандриголове, Дерилове та Дробишеве, а загалом від початку операції під контроль України повернуто понад 125 квадратних кілометрів півночі Донеччини. Операція розрахована на чотири етапи. Шандриголове Білецький назвав «критичною точкою як для наших військ, так і для противника».

Зірвано російський план охоплення Лимана та Слов’янсько-Краматорської агломерації з півночі. Це збільшує в часі можливі терміни захоплення регіону росіянами, що може мати позитивний для Києва політичний і дипломатичний ефект. І негативний — для Путіна, якому доведеться вкотре переносити терміни захоплення Донбасу на очах усього світу.

3. У РФ і на окупованих територіях завершилися «вибори» до Держдуми РФ.

Їх результати оцінюватимемо завтра, за даними, опублікованими 21 вересня. Але сам факт завершення електорального циклу в РФ дає підстави сподіватися на пожвавлення реального (!) переговорного процесу. Москва тепер не пов’язана електоральними очікуваннями і має більший простір для реалістичного варіанта завершення активних бойових дій (якщо для цього буде політична воля Путіна!!!). Зустріч Трампа і Зеленського може стати підготовкою до нового раунду американо-російсько-української дипломатії.

З іншого боку, — і це більш імовірно, — із завершенням виборів у Путіна зникає чинник, який останні місяці міг стримувати особливо непопулярні рішення. Зокрема, про мобілізацію, додаткові військові витрати та підвищення податків.

4. Авіабомба влучила в евакуаційний пункт у Краматорську.

На перший погляд, обстріл евакуаційного пункту в Краматорську працює на те, щоб цивільні залишалися в зоні боїв. Але загальний характер обстрілів прифронтових міст із цілеспрямованим  руйнуванням якраз мирної інфраструктури робить імовірнішою версію, що створення загрози повного знищення евакуаційної інфраструктури спрямоване навпаки на прискорення втечі мирного населення з регіону. Згодом, на переговорах, відсутність громадян України на цих територіях може бути використана РФ як інструмент тиску на Київ і аргумент залишити цю територію.