Політичні та військові акценти подій 12 жовтня в Україні та світі. Зеленський із зв’язаними руками

1. Зеленський заявив, що РФ вже порушила «енергетичне перемир’я»: реактивний дрон уразив об’єкт газовидобутку «Нафтогазу» в Харківській області. Україна готова дотримуватися режиму, «якщо Росія готова робити те саме», — сказав Зеленський. Але удару у відповідь  по російських НПЗ не було.

Замість примушення Москви до миру Трамп хоче досягти перемир’я шляхом одностороннього примушення України до капітуляції. РФ не визнала факту енергетичного перемир’я. Відповідно, припинення українських ударів по російських НПЗ — це одностороння відмова Києва від послаблення противника під тиском Трампа. Кремль при цьому не відмовився ні від ударів по українських енергооб’єктам, ні від бомбардувань житлових кварталів, — взагалі ні від чого. Зеленський зі зв’язаними руками: удар у відповідь по російських НПЗ може бути використаний Трампом як привід припинити постачання озброєнь і розвідінформації, а припинення ударів — посилює РФ і послаблює Україну. Тобто Київ у будь-якому разі програє, а Москва, завдяки Трампу, — виграє.

Вихід посередині: непублічний сигнал Вашингтону, що в разі зупинки постачання розвідданих і озброєнь Київ публічно вимагатиме зміни складу американських перемовників як таких, що скомпрометували себе асиметричним ставленням до сторін конфлікту. Формально це не відмова від американського посередництва, а вияв недовіри конкретним представникам республіканської адміністрації Трампа. Щонайменше до виборів до Конгресу 3 листопада це стримає Трампа від зупинки підтримки України, оскільки такий крок погіршить рейтинг республіканців. Після 3 листопада розклад сил у Вашингтоні, як показує американська соціологія, може різко змінитися не на користь Трампа, відповідно тоді він буде змушений діяти згідно із законами США, які декларують підтримку України. При цьому в разі повторних ударів по українській енергетиці Київ має відповісти адекватним ударом по російських НПЗ. Паралельно потрібно посилювати удари по дата-центрах РФ як другому ключовому елементу функціонування російської економіки, доки РФ не перенесла свої цифрові вузли на території сусідніх країн.

2. Київ продовжив і посилив далекобійну кампанію. Дата-центр «Яндекса» у Володимирі повністю зупинив роботу — у Рунеті спостерігалися збої сервісів «Яндекс Go», «Яндекс Pay», «Яндекс Музика», «Кінопошук» та «Аліса». Через українські БПЛА тимчасові обмеження запроваджувалися в аеропортах Сочі, Волгограда, Нижнього Новгорода, Самари, Саранська, Пензи та Іваново.

Це правильне, але вимушене зміщення акцентів Києва в його далекобійній кампанії. Ризик у тому, що соціально-економічний ефект таких ударів накопичується повільніше за паливний дефіцит. Тобто Україна втрачає динаміку послаблення противника, а ціна такої втрати — життя українців.

3. Рада ЄС ухвалила найбільший в історії пакет санкцій проти РФ. До списків додано 826 російських компаній і 743 фізичні особи — їхні керівники, а також організатори незаконних виборів на окупованих територіях. Більше половини стосується виробничого ланцюга балістичних ракет. Заходи передбачають замороження активів і заборону надавати кошти, а для фізосіб — заборону на в’їзд до ЄС.

Європа дедалі більше розходиться з Вашингтоном у політиці щодо РФ. А це не може не позначитися на політиці НАТО щодо РФ. Попри заяви про готовність НАТО відбити атаку Москви на країни-члени, практичні дії Білого дому змушують засумніватися в реалізації такої готовності. Принаймні доти, доки президентом США є Трамп.

4. Верховна Рада 266 голосами ухвалила закон про забезпечення освітніх прав корінних народів і національних меншин, що розширює навчання мовами меншин, які є офіційними мовами ЄС. Це знімає одну з умов Угорщини і, за оцінкою Києва, розблоковує два переговорні кластери на шляху до ЄС.

Це виконання ультиматуму Будапешта, яке де-факто означає створення на Закарпатті, де й без того громадяни України не володіють українською мовою, тепер уже узаконеного угорського анклаву. По суті, це здача суверенітету над обмеженою територією України сусідній державі. Причому це не гарантує пришвидшеного прийняття України до ЄС. І навіть взагалі прийняття. Оскільки основною перешкодою є питання агроринку, а не прав нацменшин.

Цим рішенням Президент і Верховна Рада створили підстави для майбутнього територіального конфлікту з Будапештом під приводом «захисту угорців», за аналогією із «захистом росіян» Путіна. Крім того, це актуалізує питання прав російськомовних українців і росіян як національної меншини, на яких зараз, по суті, в Україні покладено відповідальність за дії сусідньої держави, до якої вони не мають жодного стосунку. Загалом, ще одна лінія розлому українського суспільства…

5. Окупаційна влада в Луганську заявила, що «енергосистема ЛНР перейшла на аварійний режим роботи», а близько 50 тисяч абонентів Луганська залишилися без електрики та води.

Аварія в енергосистемі окупованої Луганщини спричинена не атаками Києва, а дедалі більшою деградацією інфраструктури, яку РФ за роки окупації так і не змогла інтегрувати та модернізувати. Через війну ситуація лише погіршуватиметься.