<p style="text-align: justify;">Державні кроки з переформатування урядової архітектури дедалі більше віддаляють Україну від принципу, що люди, які постраждали від війни, мають залишатися в центрі державної політики. Проте ці категорії, за оцінкою правозахисників, дедалі частіше або ігноруються, або згадуються формально, без стратегії й визначеної відповідальності. Про це в <a href="/articles/yednist-skasovano-u-novomu-kabmini-ne-zalyshylos-mistsya-dlya-vpo-ta-okupovanyh-terytorij-i527424" target="_blank" rel="noopener">коментарі "ОстроВу"</a> заявила адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.</p> <p style="text-align: justify;">"Ми вже зараз бачимо, що стратегія щодо внутрішнього переміщення закінчується цього року, але нової досі не запропоновано. Жодної публічної дискусії, оновлення чи навіть оголошення про початок роботи над новим документом немає. Я не бачу активних дій — окрім житлових програм, які природно випливають з мандату міністерства інфраструктури. Водночас щодо комплексної підтримки ВПО — нічого суттєвого. Ми втрачаємо те, що вже мали, а не набуваємо нового", - вважає правозахисниця.</p> <p style="text-align: justify;">Вона також не має впевненості, що хтось на рівні уряду готовий створювати або підтримувати інституції, які системно опікуються постраждалими від війни та окупації.</p> <p style="text-align: justify;">Саме тому, на її думку, громадське суспільство, журналісти, правозахисники, самі організації ВПО — <strong>мають уважно та постійно моніторити, чим займається Міністерство розвитку громад і територій у цій сфері</strong>. Це єдина можливість хоча б утримати питання в публічному полі.</p> <p style="text-align: justify;">За словами правозахисниці, <strong>головна характеристика державної політики щодо постраждалих </strong><strong>від війни </strong><strong>сьогодні</strong><strong> - </strong><strong>інерційн</strong><strong>ість</strong>.</p> <p style="text-align: justify;">"Ми й досі живемо з законом про ВПО 2014 року, з законом про окуповані території того ж періоду. Їх намагаються оновити, але рух відбувається повільно. Уся система діє "по накатаній", без глибокого переосмислення викликів, які постали після 11 років війни. Очевидно, що нам як країні потрібне нове бачення — і щодо реінтеграції, і щодо переселенців, і щодо майбутнього людей, які були змушені залишити свої домівки. Але без відкритого діалогу між державою та суспільством, без запиту з боку уряду до тих, хто працює з постраждалими, це бачення не з’явиться. Сьогодні ми бачимо брак комунікації, брак запиту до громадських організацій, і брак політичної волі", - сказала Альона Луньова "ОстроВу".</p> <p style="text-align: justify;">Вона висловила сподівання, що в майбутньому ідея створення окремого міністерства для роботи з постраждалими від війни повернеться.</p> <p style="text-align: justify;">"Наразі ж бачимо, що питання постраждалих, замість того щоб стати осердям політики, поступово зникають з урядового порядку денного. І якщо ця інерція триватиме, вона коштуватиме Україні втрати зв’язку з мільйонами власних громадян", - резюмувала правозахисниця.</p> <p style="text-align: justify;">Як повідомлялося раніше, <a href="/articles/yednist-skasovano-u-novomu-kabmini-ne-zalyshylos-mistsya-dlya-vpo-ta-okupovanyh-terytorij-i527424" target="_blank" rel="noopener">уряд фактично ліквідував Міністерство національної єдності.</a></p>