"Люди вже висловлюють занепокоєння". Примусова евакуація дітей: у законі не прописано, як саме діятиме поліція – правозахисниця Альона Луньова

Правозахисники звертають увагу на невизначеність механізмів примусової евакуації дітей із прифронтових територій, зокрема щодо можливого застосування сили та подальшої долі після їх вилучення з родини. Про це у коментарі "ОстроВу" розповіла адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Зокрема, мова йде про нещодавно прийнятий закон про обов’язкову евакуацію населення з територій бойових дій, який дозволяє державі примусово евакуювати дітей із небезпечних районів навіть без згоди батьків.

"Фактично це означає, що Національна поліція без участі органів опіки може забрати дитину в населеному пункті, де ведуться активні бойові дії, якщо дорослі – батьки або інші законні представники, які проживають з дитиною, – відмовляються евакуюватися. У законі зазначено, що це може бути зроблено у примусовий спосіб, однак поки що не зрозуміло, що саме мається на увазі під таким способом", - зазначила Альона Луньова.

За її словами, закон наразі не дає відповіді на питання, як саме діятимуть правоохоронці у випадку, якщо батьки відмовлятимуться передавати дитину для евакуації.

"Ми можемо змоделювати ситуацію: приїжджає поліція до населеного пункту, де проживає родина з дітьми. Поліцейські намагаються забрати дитину, а батьки її не віддають. Що робить поліція? Вона застосовує силу? Буде битися з батьками? Використовувати спецзасоби? Що саме відбуватиметься? У законі це не прописано", – пояснила адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA.

Ще одним питанням, яке викликає занепокоєння правозахисників, є подальша доля дітей після примусової евакуації.

"Після того, як дитину забирають із родини – якщо батьки або люди, з якими вона проживала, були проти евакуації, – її передають органам опіки та піклування. Якщо батьки не з’являються і не забирають дитину, її можуть передати до інституційного закладу – фактично до дитячого будинку чи іншої установи, де перебувають діти. У законі це прямо не прописано, але йдеться саме про такі інституції. Через пів року органи опіки та піклування можуть ініціювати процедуру позбавлення батьків батьківських прав", – сказала вона.

Луньова також зазначила, що практична реалізація норми про примусову евакуацію дітей, ймовірно, залежатиме від підзаконних актів, які мають уточнити порядок дій державних органів.

"Що стосується безпосередньо примусової евакуації дітей, то, ймовірно, все ж чекатимуть підзаконних актів. Потрібно чітко розуміти, кому саме Національна поліція передає дитину після того, як її евакуювали. Крім того, я сподіваюся, що там усе ж таки визначать, що саме мається на увазі під примусом. Тому що, як ми вже говорили, визначення примусу є дуже важливим, і про це говорили не лише ми, а й інші експерти", – наголосила адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA.

Водночас, за її словами, сам факт ухвалення такого закону вже викликає занепокоєння серед мешканців прифронтових районів.

"Люди в прифронтових районах уже знають про існування цього закону і вже висловлюють занепокоєння. Ті, хто й так планував виїжджати, зараз налякані – вони бояться, що до них можуть приїхати і силоміць забрати дітей. І це, на жаль, не сприяє тому, щоб люди готувалися до евакуації і хотіли виїжджати", – зазначила Альона Луньова.

Як повідомлялося раніше, примусова евакуація: що передбачає новий закон і чому його критикують правозахисники.