Форс-мажорною обставиною війну визнано судом лише в одній справі з 62, причин відмови декілька (ІНФОГРАФІКА)

Лише в одній справі суд визнав війну як форс-мажорну обставину. Про це повідомляє платформа для роботи з відкритими даними "Опендатабот", посилаючись на дані власного дослідження за допомогою сервісу пошуку судових рішень "Бабуся".

"За період з 1 березня по 1 серпня суди винесли 62 рішення по господарським справам, що стосуються форс-мажорів у військовий час, – сказано в повідомленні. – Лише в одному судовому рішенні суд визнав війну форс-мажором".

Уточнюється, що "Опендатабот" проаналізував дані судового реєстру за допомогою пошуковика "Бабуся" та вияви топ причин, чому суди відмовляються визнавати війну форс-мажорною обставиною. Причини є такими:

- сторона не може довести прямого впливу війни на невиконання зобов'язань, надзвичайність та невідворотність ситуації (ВС України у рішенні у справі №904/3886/21, судові рішення у справах №№ 904/1564/22, 904/1641/22);

- одна сторона не повідомила іншу про настання форс-мажору у передбаченому договором порядку (справа № 912/507/22);

- відсутність сертифіката про форс-мажор від ТПП. На сайті ТПП є офіційний лист, який підтверджує, що військовий стан — це форс-мажорна обставина, але за критеріями закону він не відповідає вимогам до сертифікатів про форс-мажор (рішення у справі № 914/675/22);

- у випадках, коли сторона судового процесу намагається відмовитися від сплати штрафів, отриманих ще до війни (№910/3982/22).

"Військовий стан не захистить від невиконання зобов'язань за договором. Форс-мажор дає можливість уникнути сплати штрафу або пені, проте не звільняє від сплати основного боргу та суми угоди, – прокоментувала ситуацію юридичний інженер "Опендатабот" Аліна Клименко. – Зазвичай при вирішенні господарських спорів щодо прострочення виконання договорів суди не вважають військові дії форс-мажором та причиною не виконувати взяті на себе зобов'язання через відсутність обґрунтування зв'язку між невиконанням обов'язків та війною".

Раніше з посиланням на "Опендатабот" повідомлялось, що на тимчасово окупованих територіях продовжує працювати майже 65 тисяч українських бізнесів – близько 5% від загальної кількості юридичних осіб в країні.