Донецькі активісти заявили, що визнають нового очільника області лише за конкретних умов, бо "набридла брехня"

Донецькі громадські активісти заявили, що наступного очільника області визнають "…лише в тому випадку, якщо це буде людина, яка пройшла бойові дії, яка конкретними фактами доказала свою відданість державі та патріотизм, яка знає Донеччину та має авторитет серед донеччан". Відповідну відкриту заяву з приводу зміни голови Донецької облдержадміністрації, начальника обласної військової адміністрації розмістив громадський активіст Володимир Березін (ГО "БАХМАТ") на своїй сторінці у Facebook 6 вересня.

"Вважаємо за необхідним заявити Президенту Володимиру Зеленському, що наступного очільника області ми будемо признавати лише в тому випадку, якщо це буде людина, яка пройшла бойові дії, яка конкретними фактами доказала свою відданість державі та патріотизм, яка знає Донеччину та має авторитет серед донеччан", – йдеться у заяві.

Наводимо повний текст заяви:

"Більше ніж чотири років Павло Олександрович Кириленко керував Донеччиною та ось йде на підвищення та фактично буде тепер в керівництві державою. Нагадаємо, керував під час війни, гостра фаза якої для нашої області почалася з 2014-го року. Під час його каденції, ми, інша громадськість не тільки гостро критикували Павла Олександровича, але постійно надавали пропозиції. Навіть дуже прості - наприклад, заборонити рекламу автобусних поїздок до країни-агресора, бо очі не можна було сховати від великих і маленьких запрошень до москви, пітера, вороніжу. Реакції, як і на практично все не було - до березня 2022 року це лайно було скрізь розвішано (хоча голови ОДА інших областей легко це забороняли).

Треба визнати, що коли П. Кириленко прийшов на цю посаду, він все ж таки на дещо реагував - хоч і не відразу, але перестав запрошувати на заходи ОДА "декоративних військових" - працівників військкоматів тощо (особливо це виглядало знущанням на дні Майдану). І навіть коли ми стали критикувати його політику з патріотичного виховання, зібрав, щоб відповісти нам, цілу нараду. Але не зробив те, що ми просили - таки виділів 12 млн грн на ганебну програму "Стежками країни", по якій декілька дітей відвідали Буковель та подібні "перлини". На що, до речі, й виділяє 8 млн зараз! Тобто реакція - з точністю до навпаки.

Відзначимо, що після епохи Порошенка, коли керував П. Жебрівський, при Кириленку ми не побачили в області особливих змін - те саме загравання з регіоналами та ігнорування української громадськості. Треба сказати більше - кадри в ОДА, особливо в гуманітарній, сфері залишилися ті ж самі.

Але все це дрібниці порівняно з головним показником роботи керівництва області - скільки людей підтримує Україну.

"На Донеччині колаборантів виявляють постійно, частина обстрілів, що відбуваються на території області, це результат роботи зрадників... Ворог має в регіоні "свої очі та вуха", - це слова самого очільника області. Але Павло Олександрович чомусь не вважає себе винним в кількості антиукраїнських сил на його території.

А ми вважаємо!

Кириленко залишиться в історії Донеччини керівником області, в якій на виборах, проведених при ньому, представники ОПЗЖ та інших антиукраїнських партій набрали більшість! Це беззаперечний факт.

І ми знали і пропонували, що робити, щоб цього не було. Не треба ставити таких, як Лях та Рева, керівниками, а чиновники, працівники освіти, культури повинні знати, що вони зрадники, якщо пішли до "мертведчука".

Але було навпаки - ОДА негласно дозволяла всім йти в ці структури, які були потім заборонені. Треба відверто визнати - КАДРОВА ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТА НА ДОНЕЧЧИНІ ЗАЗНАЛА ПОВНОГО КРАХУ.

Під час призначення П. Кириленка дехто з нас зустрічався з Президентом В. Зеленським на п'ятому блокпосту - він запевняв, що, якщо голова ОДА не впорається - він його легко зніме. Але, як бачимо - не зняв, а підвищив! Ми вимагали його зняття, коли призначив зрадника В. Ляха головою військової(!) адміністрації, навіть шини перед ВЦА палили разом з учасниками АТО - і що???

Вважаємо за необхідним заявити Президенту Володимиру Зеленському, що наступного очільника області ми будемо признавати лише в тому випадку, якщо це буде людина, яка пройшла бойові дії, яка конкретними фактами доказала свою відданість державі та патріотизм, яка знає Донеччину та має авторитет серед донеччан.

Ми можемо легко назвати таких, бо їх багато. Наприклад: Володимир Весьолкин, Ігор Морковін, Віталій Гатченко, Олег Зонтов, Андрій Тараман, Володимир Єлець, Юрій Жук та інші. Краще б було взагалі - розглянути кандидатуру, яку висунуть самі учасники бойових дій!

Нам набридла ця брехня, яка зараз називається "співпраця з громадськістю" та "державною політикою". Ми не можемо мовчки дивитися, як програємо в інформаційній, гібридній війні!"

Заяву підписали Володимир Березін (ГО "БАХМАТ"), Євген Шаповалов (Товариство ім. Олекси Тихого), Василь Хоменко (ГО "СЛОВ'ЯНСЬКА СІЧ"), Галина Олійникова (Донецька обласна екологічна організація "МАМА-86"), Володимир Єлець (ГО "Твоє нове місто"), Станіслав Федорчук (ГО "Українська народна рада Донеччини та Луганщини"), Андрій Лоза (ВО "Свобода"), Микола Волинко (НПГ Донбасу "Солідарність").

Раніше повідомлялось, що новим головою Антимонопольного комітету України стане очільник Донецької ОВА Павло Кириленко

Статті

Донбас
28.04.2024
19:38

Нам нікуди повертатися: у російській історії немає періоду, який можна назвати моделлю для побудови державності. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня головний «філософ» окупованого Донбасу Олександр Ходаковський раптово заявив, що ніяких скрєп у Росії не було і немає, що російська історія, навіть у викладі Путіна, не дає жодних моделей для «можемо повторити». Тобто, повертатися...
Країна
27.04.2024
09:00

Театр під час війни: відновлення і нові сцени

Як театри, попри всі труднощі, працюють, гастролюють і створюють нові сценічні майданчики, розповідаємо в матеріалі.
Донецьк
26.04.2024
16:00

Відновлення Донеччини: поки навіть не в проєкті, але…

Стосунки влади і громадськості ніколи не були виключно конструктивними, на Донеччині зокрема, - передусім через взаємну недовіру, брак досвіду, неспівпадіння уявлень про співпрацю і просто небажання влади бути додатково контрольованою.
Всі статті