Чупакабра повертається на Тернопільщину та де шукати її слід



Не так давно про чупакабру на Україні ніхто не чув і тим паче не бачив… Сьогодні ж  ЗМІ просто кишить вістками, серіями публікацій про ненаситного, досі незнаного науці, монстра-кровопивцю кроликів, свійської птиці. Чи не всі види засобів масової інформації (включаючи обласні, районні тощо) облетіла звістка про невідомого мутанта – істоту, яка тероризувала і, після нетривалої перерви, продовжує тероризувати та тримати Західну Україну в страху… Івано-Франківщина, Львівщина, Рівненщина, Тернопільщина, Хмельниччина, Волинь і навіть  далекі Закарпаття та Запоріжжя  – звідусіль надходили вістки про сумнозвісного кровопивцю. Всім мешканцям областей, прилеглих до них населених пунктів, не давала й не дає спокою думка за свою живність – кроликів (яких так полюбляє химерна істота!) та домашніх тварин.


Перші тривожні сигнали про загадкові напади на тварин та їх вбивства в Україні з’явилися навесні-восени 2003 року зі Збаразького району Тернопільської області. Вже весною 2007 року - в Теребовлянському районі. Десь на початку березня 2009 р. – в Тернопільському та Козівському районах. А у грудні  цього ж року – в Лановецькому районі Тернопільщини.

Звістка про ненаситного звіра тримала жителів Тернопілля в страху і заставляла ретельно пильнувати своїю живність.

Так, в Драганівцях Тернопільського району незрозумілі вбивства почалися ще на початку весни минулого року. Тоді мешканці й почали масово жалілися  сільському голові Анатолію Боруху на зловісного «монстра», котрий висмоктує кров з кроликів. За розповідями очевидців, звір не просто вбиває тварин, але й ламає дверцята та клітки…  Розпотрошених тваринок вбивця залишав на місцях злочину. «…На шиї в більшості жертв чи на спині, придивившись, можна було помітити дві чітко округлі ранки, ніби укус. Через них, вважали драганівчани, звір і висмоктував кров. На кількох «місцях злочину» кролевбивця навіть зоставив сліди — три відбитки з гострими кігтями», –  пише «Вільне життя».

За розповідями пана Анатолія, селяни схилялися до думки, що це тхір або видра. Припускали також, що це може бути і якийсь приблудний собака, оскільки на околицях села їх вистачало.  Але як ці тварини могли настільки погризти дошки, відірвати дверцята з кліток чи  вирвати металеву сітку ані  Боруха, ані мешканці збагнути не могли. Зазвичай,  іншої домашньої живності:  качок, гусей, корів, окрім  кроликів — не чіпали.

Люди одні за одними масово знаходили своїх кролів – задушених, знекровлених і акуратно складених – всюди одні і ті ж характерні ознаки кровопивці. Щось знищувало їх… Невідомого монстра нарекли «чупакаброю», що з іспанської дослівно означає chupar — «смоктати» і cabra — «коза», тобто «той, хто смокче кіз», або ж, простіше кажучи, — «козячий вампір».

Чупака́бра — фантастична тварина, якій, як ярлик, «повісили» вбивства кіз, кролів та іншої свійської живності (а тепер, як стверджують очевидці та самі потерпілі, й людей) шляхом знекровлення.

Цікавим є той факт, що полює та нападає на тваринок істота тільки вночі, коли стемніє. Як свідчить статистика, за ніч кількість убитих тварин химерною істотою в одного господаря могла нараховувати декілька десятків, по окремих селах досягала й сотні. А загалом по Україні кількість мертвих тушок тварин дотягувала й до тисячі.

Очевидці, котрим пощастило побачити вбивцю-вампіра, по-різному описують його. Хтось стверджує, що він подібний на кенгуру з невеликою формою голови, двома іклами, має по три пальці з довгими й гострими кігтями. Інші ж переконані, що у нього тулуб, як у собаки, бичача голова, а вздовж спини гребінь, як у крокодила. Частина впевнені, що бачили крила,  ще хтось —  що голову, подібну людській. Є розбіжності опису істоти і щодо її кольору — одні кажуть, що вона волохата й коричнева, інші – зі шкірою, як у динозавра. Проте щодо величини зросту чудовиська всі одноголосно відповідають – зріст чупакабри від 130 до 150 см., великі випуклі червоні очі.

Так, охоронець спільного українсько-польського ТОВ «М’ясовіта», що в Драганівці, Степан Бицок, повертаючись з роботи додому в с. Денисів, побачив істоту, подібну до собаки. За словами пана Степана, звір чимось нагадував кенгуру, зростом майже 130 см. з великими випуклими червоними очима та людськими рисами морди. Шерсть на чудовиську була густа, довга й кудлата. Якийсь час обоє пильно вивчали одне одного, після чого розбіглися в різні сторони.

Ще на самих початках появи невідомого монстра ходили чутки, що чупакабра – це зразок роботи львівського (якщо вірити не підтвердженій офіційно інформації та чуткам) дослідного інституту, де вчені нібито схрещували людину з кенгуру, а  чи то  крокодила із собакою (?!). Так, за  неперевіреними даними, подейкують, мутанту вдалося втекти.  Однак, мусимо сказати, що цю версію вже тоді спростував начальник центру пропаганди головного управління МНСУ в Тернопільській області Олександр Чмиленко, стверджуючи, що жодних подібних дослідів не проводилося, а, отже, і ніхто не втікав. Скептично до теорії про генетичні експерименти поставився і завідувач кафедри зоології, доктор сільськогосподарських наук, професор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Василь Кваші, який запевняє, що подібні схрещування просто неможливі через неприпустимий  ізоляційний бар’єр.

Слід зауважити, що були і щасливчики-мисливці, яким пощастило знищити загрозливу кровожеру. Звичайно, що після цього, мутованою твариною зацікавилися і відповідні спеціалісти та науковці.

Безперечно, відповіді і пояснення тут можна шукати у схильностях людей до містики, фантазії, коли вони не знаходять ґрунтовних пояснень незрозумілих та неординарних явищ, подій. Проте факт залишається фактом. Випадки появи звіра мали місце в усіх Західних регіонах України, багатьом навіть щастило побачити звіра на власні очі, задукоментовано і кілька фактів знищення загадкових кровопивць. Зрештою і описи зовнішнього вигляду чупакабри не мають великих кардинальних розбіжностей у розповідях  очевидців.

Ось як це трактували «Волинські новини»  словами українського зоолога Ігора Северіна: «Мені здається, що цьому явищу є сповна наукове пояснення, – каже пан Ігор. – Після аналізу ДНК можна буде говорити конкретніше, але поки що мені здається, що це може бути звичайний собака, хворий якоюсь невідомою хворобою. 99,9%, що це – несподіваний гібрид якихось тварин, і лише маленька частка є того, що це насправді міфічне кровожерливе чудовисько».

Поки що залишається відкритим питання, чи вдасться людям вгамувати та позбутися невгамовного кровожерливого вампіра-мисливця, який, на жаль, після нетривалого затишшя, вже вкотре нагадує про себе.  Бо вже знову появилися «сліди» невідомого гібрида і на Київщині, Чернігівщині, Рівненщині, Запоріжжі. А невдовзі, за свіжими даними аналізу пересування звіра, чупакабра, ймовірно, може появитися в квітні цього року  і на теренах Закарпаття.

На разі, «свіжих» фактів появи кровопивці-чупакабри на Тернопільщині не зафіксовано. І хочеться вірити, що про це люди згадуватимуть тільки в розповідях…

 

Ірина Пилипів, «ОстроВ»

Статьи

Страна
29.03.2024
10:18

В Крыму становится страшно: растет популярность страхования от БПЛА

...Эти выплаты никто не увидит, так как нет законодательной базы. Если они страхуют от террористического акта, то должно быть решение о возбуждении уголовного дела по соответствующей статье и так далее. Все остальное – красивые слова и обещания,...
Луганск
27.03.2024
17:45

"Бери и делай!" Как переселенцу начать зарабатывать в новой нише на новом месте

"Надо осознавать, что почти никто на новом месте не начинает действительно с абсолютного "нуля" - потому что у вас есть образование, опыт, личные ценности и тому подобное. Все это уже есть у человека, является неотъемлемой частью его бытия"
Страна
27.03.2024
12:46

Валютный вопрос, или Как олигархи споткнулись об Нацбанк

Дальнейшее снижение курса гривни окончательно добьет потребительский спрос, который в условиях полномасштабной войны и так уже давно "ниже плинтуса". Ну а "мертвый" потребительский спрос – это "мертвая" экономика.
Все статьи