У святкуванні пасхальних свят галичани вперто тримають лідерство і не тільки серед українців. Готуючись до свят, мешканці Прикарпаття традиційно наводили порядки, в тому числі спалюючи минулорічне листя. У що це перетворилося – читаємо на сторінках газети «Галицький Кореспондент»: «Таких масштабних пожеж на околицях сіл і міст, як цього року, на Прикарпатті не бачили давно. Пожежникам доводилося кілька разів виїжджати на гасіння зі спецтехнікою до сусідніх з Івано-Франківськом сіл. Там ґазди, як і повсюди в області, спалюють минулорічну траву. «Будь-який дим містить багато шкідливих речовин: чадний газ, канцерогени, синильну кислоту тощо», - застерігає кандидат біологічних наук Прикарпатського університету Дмитро Господарьов. Селянам науковець радить брати приклад із цивілізованих країн: «За кордоном спалювання листя і відходів - це дикунство. Листя може використовуватися для перегною та добрив, а всі шкідливі речовини утворюються саме при горінні… Людина, спалюючи опале листя, виводить цю цінну органічну речовину з природного кругообігу, причому зі шкодою для власного здоров'я». Ці пожежі лише шкодять майбутньому урожаю, застерігає науковець горе-господарів. Перший заступник начальника обласного управління агропромислового розвитку Іван Андріїшин пропонує боротися з паліями радикальним методом. «Я б їх повистрілював, - каже він. - Ґрунт стає мертвим після спалювання. Потім питають: чого у нас є озонові діри, чому у нас радіоактивність висока. Адже це не тільки на землю шкодить, а й на атмосферу та біосферу». В час Великодня у галичан прийнято надсилати вітання. Цього року рання пасха співпала з призовом на військову службу, тому 800 юнаків отримали «листи щастя» з воєнкоматів. Проте не всі відгукуються на запрошення відвідати призовні пункти, тому військові вдалися до рейду квартирами так званих «зниклих безвісті призовників», кількість яких на Прикарпатті вже сягає 971. Журналіст газети «Репортер» відправився в складі делегації і розповідає: «Перші двері нам досить довго відчиняла епатажного вигляду дама – її син в Португалії, поїхав до батька... За наступною адресою двері відкрила старенька бабуся: «Мій онука – в Німеччині. Сидить там у тюрмі. Хочете вірте, а хочете перевіряйте. Мені все одно». Наступні дві квартири довго шукаємо по темних під’їздах колишніх відомчих гуртожитків. Натомість, удача – вдалося застати вдома одного з хлопців. Однак, доки юнак ходив шукати приписне свідоцтво, на його захист постав батько. Після цілої тиради міцних слів і примовок він вирішив поцікавитися – хто ж ми є? Після пояснень чоловік відчутно здивувався: «Невже син так виріс, що пора до війська?»… Наступний призовник сказав, що йти до армії йому заважає робота. Нагадування про кримінальну відповідальність не подіяло. «Ідіть ви… разом з армією», – пролунало зі сходинок услід». Проте жарти з військовими можуть закінчитися іншим листом – повісткою до суду. Далі газета пише таке: «Минулого року в Івано-Франківській області було засуджено 11 ухильників від військової служби. Як зазначив військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону Михайло Олейняш, чинним законодавством передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу… покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років. При цьому, суди, враховуючи суспільну небезпеку такого діяння, в основному призначають штрафи в розмірі декількох тисяч гривень. Такі особи, відповідно, вже не підлягають призову у Збройні сили України, бо мають судимість…» Професія журналіста стає небезпечною. Саме таке враження викликають останні події, що мали місце в Коломиї. Жертвою розправи став відомий журналіст і головний редактор газети «Коломийський вісник» Василь Дем’янів. Газета «Галичина» пише: «Повертаючись до свого будинку В. Дем’янів побачив, що назустріч, йдуть якихось двоє чоловіків років під тридцять…коли порівнявся з ними і хотів обійти, раптом відчув сильний удар в голову. Далі удари посипалися один за одним. Василь спершу спробував боронитися, та від чергового сильного удару по голові знепритомнів. Отямився від сильного болю в нозі. Нападники продовжували його бити по всьому тілі. І тоді він почав кликати на допомогу. «У мене склалося враження, що били так, щоб убити», — каже Дем’янів. До речі, судячи з тілесних ушкоджень, які дістав, йому завдавали удари якимось металевим предметом… За що так жорстоко обійшлися з людиною? Вже відомо, що міліція розробляє три версії. Перша — з метою пограбування, хоча в неї й самі міліціянти не вірять. Друга пов’язана з його професійною діяльністю як журналіста, а третя стосується вже давнього спору за приміщення редакції — спокусливого для багатьох двоповерхового особняка в центрі Коломиї. Звідти вже кілька років поспіль намагаються виселити журналістів. Сам потерпілий теж більше схиляється до останніх двох версій нападу». Львівські газети минулого тижня більше уваги приділили галицьким традиціям та духовним роздумам над святкуванням світлого Христового воскресіння. Поза тим, журналісти газети «Високий замок» задалися неординарним запитанням: чи одягне вишиванку Віктор Янукович? «Вишиванка у гардеробі чинного Президента є, - пише газета. - У січні цього року під час передвиборчої поїздки до Львова, її подарувала йому жителька Старосамбірського району Ганна Дюс. Підносячи лідеру Партії регіонів свій презент, вона сказала: «Матері дарували своїм синам вишиванку, щоб вона оберігала їх від усіляких негараздів. Ми знаємо, що ви дворічним хлопчиком залишились без мами... Дозвольте я, галичанка, подарую вам вишиту сорочку. І нехай вона береже вас!». Після цих слів Янукович розчулився: «Я народився і виріс там, де не носили вишиванок. І я не носив її ніколи. Але обіцяю, що на свята обов’язково одягатиму». Хтозна, можливо, вже на Великдень четвертий Президент України з’явиться перед народом в українській національній сорочці». Тим часом, поки журналісти «Високого замку» гадають на нового президента інша львіська газета «Поступ» публікує соціологічні дані про те, чого львів’яни очікують від нової влади: «Очікування львів’ян від нещодавніх виборів Президента - переважно негативні або нейтральні. Так, в результаті цих виборів третина опитаних мешканців очікують погіршення економічної ситуації в країні (33,9%), майже половина – збільшення протистояння політиків (46,1%), майже 40% - поглиблення розколу країни (37,8%). На покращення у цих сферах львів’яни сподіваються менше: 24,4% - очікують покращення економічної ситуації, 17,6% - зменшення протистояння політиків, 15,1% - об’єднання країни. Разом з тим значна кількість опитаних не очікують в результаті виборів Президента особливих змін в державі в результаті виборів Президента (економічна ситуація не зміниться – 27,8%; політична ситуація не зміниться – 24%; не очікують ні поглиблення розколу, ні об’єднання країни – 33,3%). Варто відзначити, що на позитивні зміни в результаті минулих виборів найбільше сподіваються прихильники Партії регіонів, негативних змін найбільше очікують прихильники Нашої України і Свободи, а не очікують особливих змін – найбільше прихильники Фронту змін, Сильної України та БЮТ». Андрій Мева, «ОстроВ»
