Тернопіль: акценти на виробництві біопалива

Однією із основних галузей, яка формує бюджет України і, яка має високий експортний  потенціал та завжди користується попитом на споживному ринку є спиртова промисловість.

І навіть сьогодні, не зважаючи на фінансову кризу, яка набула характеру комплексного економічного явища, спиртова галузь, після різкого і досить масштабного спаду виробництва, поступово піднімається й продовжує відновлюватись. Про це свідчить ріст обсягів її виробництва, експорту та споживання спирту на внутрішньому ринку. А, відповідно до запиту потреб, виробники збільшують об'єми випуску та реалізації. З цією метою, в цю галузь інвестується більше грошових вкладень, розширюються потужності, застосовуються нові технології та устаткування, що, в підсумку, значно покращує якість самої продукції, робить виробництво більш рентабельним.

Головним «донором» споживчого ринку міцних алкогольних напоїв в Україні є державний концерн спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт». Саме він активно працює над пошуком нових ринків для реалізації продукції як в Україні, так і за її межами. Завдяки своїй визнаній якості та стабільному попиту на цю продукцію, спиртова галузь має високу ймовірність залишатися серед лідерів харчової  промисловості України.

Загальновідомо, що спирт виробляють із високоякісних сортів пшениці, кукурудзи, цукрового буряка тощо. Звісно, мова йде про продукт харчування. Проте знаємо, що багато галузей не обходиться без технічного спирту, біоетанолу. Так ось для виробництва останнього не потребується сировина високої якості, оскільки його можна добувати і від звичайних харчових відходів. Ці, здавалось би необхідні «продукти», за твердженнями науковців, є доброю сировиною для виробництва не тільки метану, але й біопалива (етанолу).

Окрім того, використання сировини рослинного походження  не дає поштовху до зменшення кількості харчових ресурсів як в в світі, так і в Україні та підвищення цін на їжу. Скоріше навпаки. А це, власне, і викликає такий великий інтерес до виробництва палива з біомаси.

До слова, в багатьох країнах світу уже давно функціонують станції, на яких виробляють  біоетанол, до речі, одного із дешевих видів палива.

В Україні ж на сьогоднішній день діє тільки п’ять таких аналогів. І тут доречно сказати, що одна із таких станцій  збудована і функціонує в Гусятинському районі, що на Тернопільщині. Вона розміщена на території ДП «Хоростківський спиртзавод».

Як розповів директор представництва концерну («Укрспирт») в Тернопільській області Ігор Комінко, впродовж 2008 - 2009 років на території підприємства споруджено станцію зневоднення етанолу, або виробництва  біоетанолу, яка є власністю групи компаній  «Техінсервіс» (м.Київ).

Зауважмо, потужність станції складає 20 тис. дал. або 160 тонн продукції за добу.

Сама станція під'єднана   до інженерних   комунікацій ДП «Хоростківський спиртзавод», зокрема,  води, пари, каналізації, електроживлення тощо. Отже, особливих додаткових витрат на це не використовували.

Згідно техніко-економічних  даних,   станція   розрахована  працювати 330  днів у рік. Щоб читачеві було більш зрозумілою суть такої вигоди, то скажемо, що із, для прикладу, 55 тис. тонн меляси, ці виробники отримують 1 650,0 тис. дал., або 13 700,0 тонн спирту за рік.

Решта завантаження цієї станції складає 15,0 тис. дал.  спирту в добу за рахунок шести спиртзаводів області. Для цього їм потрібно  125  тис. тонн кукурудзи, з  якої вони можуть   виробити 4 500 тис. дал., або 37 500 тонн біоетанолу. Тож можемо собі, без особливих труднощів, побачити економічну вигоду.

Загальна кількість виробленого біоетанолу  складе 6 150,0 тис. дал. або 51 200 тонн за рік.

На переконання Ігоря Комінка, «завантаження станції розрахованою кількістю сировини і проектною кількістю виробленого біоетанолу позитивно відобразиться на розвантаженні конкуренції  ринку   спирту, а фактично, забезпечить 100-відсотковий   збут, ритмічну роботу  спиртзаводів, взаємодію між переробниками і сільгоспвиробниками».

На його думку, уже цього річ і в найближчі роки, на Тернопільщині, області, в якій домінує частка аграрного сектору, необхідно розширити посів цукрового буряка, збільшити виробництво меляси та її переробку на біоетанол, виключивши вивезення її за межі області, адже у 2009 р. в області вироблено приблизно 40 тис. тонн меляси, більша частина якої вивезена за межі Тернопільщини.

На разі, лінія змонтована і цілком готова до повного використання своїх потужностей. Подібних станцій в Україні, як  уже згадувалося, є п’ять.

Про започатковану виробничу ініціативу на території Тернопільщини, позитивно висловився і голова Тернопільської облдержадміністрації Юрій Чижмарь, який відзначив, що широке використання біоетанолу та біодизелю в якості палива в Україні забезпечує реалізацію механізмів ратифікованого в Україні Кіотського протоколу щодо зменшення викидів СО2 в атмосферу.

«Станція готова до виробництва біоетанолу. На жаль, її роботу стримує відсутність в Україні закону про обов’язкове використання  біоетанолу та біодизелю  при  виробництві моторних видів палива», - розповідає  губернатор.

Отже, на думку (і це правильно) Юрія Чижмаря, сьогодні слід законодавчо врегулювати ринок виробництва та споживання біологічних видів палив й створити необхідні та сприятливі умови для заохочення їх виробництва та широкого використання цього дешевого і вигідного продукту  в Україні. Адже, як свідчить міжнародний досвід, наприклад, у Європі всіляко застосовують різноманітні механізми державної підтримки і стимулювання цих виробників, особливо на початкових стадіях виготовлення біопалив.    
Губернатор Тернопільщини також нагадав, що у жовтні 2009 року у парламент було подано проект відповідного закону, який передбачає встановлення для всіх виробників бензинів моторних сумішевих та дизельного палива в Україні норми обов’язкового використання біоетанолу та біодизелю при виробництві вказаних видів моторного палива по роках: 2010 - не менше 2%, 2011 - не менше 3%, 2012 - не менше 4%, 2013 - не менше 5%, 2014 - не менше 5,75%.

Основними аргументами позитиву для розвитку таких виробництв та споживання біологічних палив на основі біоетанолу та біодизелю є, безумовно, за словами керівника області, вагоме зменшення залежності держави від імпорту енергоносіїв, підвищення рівня її енергетичної безпеки, стабільний розвиток та функціонування агропромислового комплексу, створення нових додаткових робочих місць й помітне збільшення надходжень до місцевих бюджетів та в державну казну, покращення в цілому екологічної ситуації.

«Такий закон є вкрай необхідним і діє у всіх цивілізованих країнах. Для нас це дуже важливо. Ми плануємо закценутвати увагу і Президента, і Прем’єр-міністра України на тому, що цей закон потрібно розглянути як першочерговий», - вважає Юрій Чижмарь.  

Отже, хочеться вірити, що наступним кроком після прийняття необхідних законів на найвищому рівні, виробництво біоетанолу та біодизелю з відходів продуктів рослинництва, отримає новий поштовх і дасть можливість активно споруджувати нові потужності не тільки в Тернопільській області, але й інших регіонах України, де не бракує для цього  потрібної сировини. Звісно, Тернопільська область, яка вже апробувала цю новітню, не таку поширену ще в Україні технологію з виробництва біопалива, котра, сподіваємося, забезпечуватиме вже в недалекому майбутньому, багато галузей і підтвердить заявку на одного із основних виробників і постачальників цього продукту.

Ірина Пилипів, «ОстроВ»