Бандерівський довгобуд

Після резолюції Європарламенту, якою рекомендується скасувати указ Віктора Ющенка щодо Степана Бандери, місцеві ради Західної України кинулись на захист Героя України. Одна за одною обласні та міські ради приймали рішення з вимогою до Європарламенту скасувати пункт щодо Степана Бандери.

Не будемо судити, наскільки щиро місцеві депутати вболівають за національну ідею, нехай це залишиться на совісті кожного з них. Але факт той, що на ділі ентузіазм галицьких патріотів зникає.  Така ситуація склалась навколо пам’ятника лідеру ОУН у Львові — комплекс монументу будується вже восьмий рік. Пам’ятник перетворюється в довгобуд і, за твердженням депутатів Львівської облради, в засіб «витягування» коштів з бюджету.

Проект монумента було затверджено ще в 2002 році, а безпосереднє будівництво розпочато наприкінці 2003 року. Офіційне відкриття пам'ятника Степану Бандері відбулося в жовтні 2007 року і було присвячене до 65-річчя Української повстанської армії.

Власне офіційно було відкрито лише пам’ятник, а не весь монумент. "Пам’ятник майже готовий,  проте ззаду нього є недобудована арка, яка, за задумом авторів, мала б символізувати різні етапи української державності, починаючи від часів Київської Русі", — сказав депутат Львівської облради  Олег Панькевич, повідомили кореспондента «ОстроВ» у прес-службі ЛОО ВО «Свобода».

Залишилась незавершеною стелла української державності — 30-метрова тріумфальна арка на чотирьох колонах, кожна з яких символізує історичні періоди княжих часів, козацтва, Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, сучасності.

Хоча художня цінність ще навіть незавершеного пам’ятника вже зараз в окремих експертів викликає сумнів. Так, тижневик «Коментарі», базуючись на висновках фахівців, склав ТОП-10 пам’ятників, що показово поєднують пафосність і сумнівну художню вартість, а серед них — пам’ятник Степанові Бандері у Львові.

«Композиція, образність і формальні характеристики монумента виконані в дусі соціалістичного реалізму, у відриві від сучасних художніх тенденцій. Фігура Бандери в розстібнутому пальто з полами, що розвіваються, з гордо піднятою головою і притиснутою до грудей рукою наче за іронією продовжує образ пам’ятників Леніну й більшовикам, що став свого часу канонічним. Монумент не вписаний в архітектуру площі Кропивницького, він явно претендує на роль домінанти в історично сформованому гармонічному середовищі», — пише видання.

Зараз «художню цінність» пам’ятника навряд чи можна змінити. Однак завершити будівництво можна було б. Проте обіцянки завершити монумент до пам’ятних дат, наприклад до 1 січня 2009 року, 100-річчя від дня народження Степана Бандери, так і залишились обіцянками. Кошти нібито виділяються, але… 

За словами Олега Панькевича, в 2009 році Львівська обласна рада на добудову пам’ятника виділила 2 мільйони гривень. Проте на що їх було використано, невідомо — жодних документів чи звітів, куди пішли бюджетні кошти, не надано. Невідомо й скільки коштів ще потрібно, аби закінчити повністю весь комплекс.

На думку депутата, пам’ятник Бандері перетворюється в такий собі довгобуд, аби «витягувати» кошти з бюджету. "Я з подивом дізнався, що автори тризуба, який є на пам’ятнику, і досі не отримали грошей за свою роботу. Саме тому ми вимагаємо чіткості. Потрібно знати, скільки коштів ще необхідно і на що їх буде використано", — сказав Олег Панькевич після засідання оргкомітету зі спорудження пам’ятника.

При цьому повна вартість монументу постійно зростає у зв’язку з подорожчанням будматеріалів та робіт. Відтак називаються різні цифри загальної вартості будівництва — від 8 до 11 млн. грн.

В 2010 році планується подальше виділення коштів з бюджету розвитку Львівської області на будівництво пам’ятника. Про це заявив голова Львівської облради Мирослав Сеник на останньому засіданні президії облради.

В цьому році планується обкладання колон монумента гранітними плитами. Але це ще буде не завершення будівництва, оскільки на кожній колоні також потрібно встановити барильєфи.

Водночас для того, щоб наповнити бюджет розвитку області, депутати планують виставити на приватизацію Львівську обласну книжкову друкарню та кінотеатр «Львів». «Від приватизації об’єктів, які сьогодні є у роботі, ми отримаємо 1,5 млн грн, а ми маємо потребу у наповненні бюджету розвитку на 25 млн грн. Якщо ми не працюватимемо, то не зможемо виділити кошти на завершення пам’ятника Степанові Бандері у Львові, виділити кошти на Музей національно-визвольних змагань», — сказав Мирослав Сеник, повідомив ZAXID.NET.

На цьому влада не зупиняється. У Львові планується спорудження ще одного пам’ятника — генерал-хорунжому УПА Роману Шухевичу.  Львівська ОДА вже проводить конкурс проектів цього пам’ятника і планує в обласному бюджеті на 2010 рік передбачити кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації.

Зважаючи на досвід вшанування Степана Бандери, цей пам’ятник може стати ще одним довгобудом. Цікаво, а що сказали б львівським «патріотам» Герої України, Бандера і Шухевич, якби побачили як їх «вшановують» у рідному для них місті? 

Олександр Сніжинський, «ОстроВ»