Землетрус в Карпатах: об’єктивна реальність чи безпідставна істерія?

В

Карпатах існує реальна можливість виникнення землетрусу магнітудою до 7 балів.

Після руйнівних підземних поштовхів на
Гаїті, в Чилі та зовсім нещодавно Туреччині окремі гарячі голови всерйоз
повадились переконувати людей, що, мовляв, подібна стихія неминуче чекає і на
нас. Мовляв, механізм ланцюгової реакції в земній корі вже запущений і на днях
естафету смертоносних струсів після Антилів, Анд та Анатолії переймуть Карпати.
В якості центру виникнення катастрофи визначають так звану «зону Вранча» -
сейсмічно нестабільну область на стику Південних та Східних Карпат, що
знаходиться в Румунії і безпосередньо прилягає до території України. Як
зазначають журналісти низки українських ЗМІ, сьогодні в даній зоні відбуваються
активні підземні процеси. Зокрема, за повідомленнями видання «БЛІК», яке
посилається на безпосереднього «винуватця» нашого «головного болю» –
румунського сейсмолога Джордже Мермуряну,
сьогодні земля набрала забагато енергії, в тому числі і від землетрусів в Чилі
та в Туреччині і намагається позбутися її шляхом малих поштовхів (на початку
березня фіксувалися землетруси в зоні Вранча, дельті Дунаю і поблизу Кримського
півострова магнітудою до 2,2 балів). Проте з часом ця енергія може вивільнитись
раптово, спричинивши  потужний землетрус
з катастрофічними наслідками для Румунії, України та Молдови. Дехто навіть про
конкретні дати заговорив: 17 – 20 березня. Тобто вже починаючи від завтра слід
чекати «судного дня». 

То що ж це? Невже нас дійсно чекає доля
тисяч гаїтянців, чилійців, турків? Чи просто хтось навмисне роздмухує істерію
навколо проблеми, переслідуючи якісь особисті цілі?

З одного боку Карпати завжди були
сейсмічно активним регіоном. Це молоді гори, формування яких розпочалось в
кайнозойській ері – близько 40 мільйонів років тому і триває по сей день.
Попросту кажучи наші Карпати ще досі ростуть. В зв’язку з цим, логічно, що саме
тут виявляє свій норов матуся-Земля: згадаймо грязевий вулкан в с.Старуня
Богородчнсього району, та й зрештою землетруси в зоні Вранча, яких в 20-му
столітті сталося аж близько тридцяти. Найпотужніші з них відбулися в 1927,
1940, 1977, 1986 и 1990 роках, причому в 1977 році, як
відзначає «Сводка независимых новостей» в Бухаресті загинуло 15 тисяч
мешканців.  Відгомін
потужних поштовхів відчувався і в Україні. Щоправда він не перевищував, як
правило, 3 - 4 бали за шкалою Ріхтера.

Скажімо,
поштовхи 1990 року в Івано-Франківську мали змогу помітити лише ті люди, які на
той час перебували в приміщеннях і могли спостерігати коливання люстр і
вібрацію чашок в серванті, у віддаленіших від епіцентру регіонах нашої держави
стихія взагалі залишила слід тільки на рулонах сейсмографів. Як би там не було,
а потенційна можливість землетрусів в Карпатах існує. Залишається питання,
наскільки реальним є виникнення руйнівних поштовхів в найближчий час. З даним
питанням кореспондент «ОстроВ» вирішив звернутись до фахівців. В Головному
управлінні МНС в Івано-Франківській області та в управлінні з питань
надзвичайних ситуацій ОДА чіткої відповіді не дали. Мовляв, там не
займаються відстеженням землетрусів і порадили звернутися в Гідрометеоцентр.
Все-таки дивно, що структури, на які покладено функції протидії виникненню
надзвичайних інформацій і безпосередньої координації роботи системи оповіщення
громадськості, не володіють даними про можливі загрози. Щоправда, в МНС нас
запевнили, що їх рятувальники готові реагувати на будь-яку надзвичайну
ситуації, незалежно від її катастрофічності.Менше з тим,
метеорологи також нічого конкретного повідомити не змогли, пославшись на те, що
їх структура не відстежує землетрусів. Втім, в Гідрометеоцентрі кореспондента
«ОстроВ» скерували до людей, які вже точно, як то кажуть, «собаку з’їли» на вибриках
земної кори – до Чернівецької геофізичної лабораторії. «Прогнози про можливий землетрус в Карпатах мають під собою грунт,
- повідомив директор лабораторії Андрій Ніколаєв, - щоправда, як бачите, поки що вони не справджуються». Зі слів
А.Ніколаєва, на сьогоднішній день існує можливість виникнення підземних
поштовхів, магнітуда яких на Прикарпатті може сягати семи балів за шкалою
Ріхтера. Однак, точних термінів стихійного лиха сейсмологи сказати не можуть. «Говорячи про терміни, - продовжує
А.Ніколаєв, - ми можемо говорити
«протягом року».

Тож, як
говорить народна мудрість, треба сподіватись на краще, а готуватись до гіршого…

Цікаво, що
головна рушійна сила інтересу наших людей до проблеми катастроф полягає власне
не в побоюванні їх наслідків, а безпосередньо в цікавості до всього страшного і
незрозумілого. Згадаймо, наприклад, величезні касові збори фільму «2012». Тому,
можливо, вся ця інформаційна кампанія навколо землетрусу є нічим іншим, як
намаганням ЗМІ і окремих чиновників просто привернути увагу до Карпатського
регіону, привабити так би мовити туристів-екстремалів. Втім, історія покаже…

Сергій Білий спеціально для
«ОстроВ»