Україна на порозі нової епідемії

У той час, коли Україна кинула всі свої сили на боротьбу зі сезонним та заморським грипом, над нею зависає не менша загроза, яка тільки й чекає сприятливого часу, щоб заявити про свої права. Ім’я цій загрозі – туберкульоз. Про  нього написано і сказано чимало. Проте чи змінилася ситуація в Україні стосовно минулого року в галузі проти туберкульозних медикаментів?  І яких обертів набрала епідемія у Івано-Франківську? Про це вирішив дізнатися кореспондент «ОстроВа».

У багатьох країнах, в тому числі і в Україні, туберкульоз, як інфекційне захворювання, вийшов з-під контролю. Саме тому, в квітні 1993 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила цю інфекцію глобальною небезпекою. З 1995 року в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу, тобто загальна захворюваність перевищила 1% від кількості населення. За останні 10 років цей показник збільшився майже 2,5 рази. Туберкульоз не виділяє соціальний статус і однаково небезпечний для всіх. Як вважає Надія Галюк, завідувач відділення з профілактики туберкульозу обласної санепідемстанції: «Щоб подолати цю проблему, варто всім: від громадянина до держави, почати плідно працювати у цьому напрямку. Адже сьогодні на туберкульоз хворіє не лише група ризику, третина хворих є соціально захищеними та проживають в задовільних побутових умовах. Хвороба однаково небезпечна для всіх: незалежно від соціального чи фінансового статусу людини.   Туберкульоз, хоч відомий здавна, але за один день його не здолати. Для цього необхідні профілактичні заходи і рання діагностика».

Здорова людина може заразитися туберкульозом, вдихаючи краплини вологи зі збудником туберкульозу, які виділяються хворою людиною при кашлі, чханні, розмові. Найбільш поширеною формою туберкульозу є туберкульоз легень, для якого характерний сухий  чи з харкотинням кашель, біль у грудній клітині пов'язаний з диханням, кровохаркання, легенева кровотеча.

Про те, як наголосив Гундо Вайлер, керівник групи ВІЛ-СНІД бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні: «Найголовніша проблема, яка сьогодні непокоїть фтизіатрів усієї планети – збільшення кількості хворих на резистентну форму туберкульозу». Йдеться про ситуацію, коли мікобактерія з різних причин (перерви в лікуванні, неправильне дозування тощо) пристосовується до певних медикаментів і не гине під їхнім впливом. Якщо резистентність виробляється до одного препарату, це ще не біда. Тоді медики підбирають ліки другої лінії, які в 10-13 разів дорожчі від традиційних медикаментів. Тоді, як зазначає пан Вайлер, пацієнта практично неможливо врятувати – 5 з 10 хворих на мультирезистентний туберкульоз помирають, незважаючи на всі зусилля лікарів. Іноземний експерт наголошує: якщо в певній країні багато хворих на цю форму, це свідчить про недосконалість системи боротьби з інфекцією. «В Україні досить високий рівень поширення мультирезистентного туберкульозу, - підтверджує Світлана Черенько, професор, доктор медичних наук, завідувач відділу фтизіатрії та пульмонології імені Ф.Т.Яновського АМН України, - показник захворюваності серед усіх нових випадків коливається від 5%  у західних регіонах до 15% на сході України, де зі 100 хворих 15 мають стійку форму. Така ситуація – спадщина минулих років, коли у нас не було регулярного постачання протитуберкульозних препаратів».

Вітчизняні спеціалісти зауважують, що в останні роки ситуація з туберкульозом поліпшилася – ліки надходять без перебоїв і видаються пацієнтам безплатно. Про те вже не офіційно зазначають, що вартість лікування хворих на резистентну форму туберкульозу в 50-100 раз перевищує вартість лікування типової форми туберкульозу, а ефективність лікування в 1,5 раз нижча.

Встановлено, що факторами ризику туберкульозу є наявність і соматичних захворювань: цукровий діабет, ВІЛ-інфікованість, онкозахворювання. Ці хвороби у поєднанні з туберкульозом становлять «вибухову суміш» в організмі людини. Так, початок епідемії СНІДУ пов'язаний із зростанням випадків туберкульозу в світі,оскільки ВІЛ і туберкульоз активно взаємодіють між собою. Одночасна присутність цих інфекцій може ускладнювати лікування кожної з них.

Саме з такою ситуацією стикнувся Сергій. У організмі івано-франківчанина поєдналася резистентна форма туберкульозу та ВІЛ-інфекція. Сергій – колишній наркоман, і зі своєю ВІЛ «мирно» співіснують, допоки нещодавно дізнався про захворюваність на туберкульоз, і не простий, а резистентний. Лікарі, каже, розводять руками. Наголошують, що в місцевому бюджеті не передбачені кошти на лікування такої форми. У наявності є лише декілька препаратів вітчизняного виробника, які підходять не всім. Тому, лікарі пропонують лікувати резистентну форму іноземними препаратами, які коштують декілька сотень доларів.

Як зазначають вітчизняні фахівці, до команди медичних працівників поряд з лікарем інфекціоністом та фтизіатром, за потреби, також включають лікаря-невропатолога, нарколога, психіатра, гінеколога, дерматолога та лікаря-офтальмолога. Що ж до останнього, то як зазначає Оксана Касюк-Петраш, лікар-офтальмолог оптики «Експрес-оптік»: «Часто основне захворювання на туберкульоз, незалежно від форми, має негативний вплив на орган зору. Збудник туберкульозу (паличка Коха) часто з течією крові, долаючи природні бар’єри людського організму потрапляє до очей. Це може проявлятися різними симптомами, зокрема: запалення ока(кон’юктивіти), сльозотечією, світлобоязню, болями очей. Якщо людина хвора на туберкульоз центральної нервової системи, ускладнення з боку очей можуть проявлятися опущенням верхньої повіки, косоокістю, обмеженого рухливістю очного яблука. Лікування таких ускладнень туберкульозу на орган зору полягає, насамперед, в лікуванні основної причини, тобто в лікуванні туберкульозу в спеціалізованих медичних закладах».

Як повідомляє Обласна санітарно-епідеміологічна станція: «В області за 9 місяців 2009 року зареєстровано зниження захворюваності на туберкульоз органів дихання на 9%. Всього померло від туберкульозу 122 хворих (у порівнянні з 2008 року – 166 осіб). Тлумацькому районах. Високою є захворюваність на туберкульоз органів дихання в Косівському, Тисменицькому та Галицькому районах. Серед соціальних груп ризику найвищою є поширеність серед осіб, які повернулися з тюрми, мігрантів, безробітних, та осіб без визначеного місця проживання. В медичній групі ризику найбільшу кількість хворих було виявлено в категорії хворих на пневмонію, ВІЛ-інфікованих, хворих на плеврити та осіб, які перебували на обліку в протитуберкульозних закладах». Як зазначає Надія Галюк: «Резистентні фази туберкульозу у Івано-Франківській області пролягають у співвідношенні 5,9 на 100 тис.нас».

Як відомо, хворобі легше запобігти, ніж її вилікувати. А тому швидке виявлення туберкульозу сприяє кращому лікуванню. Отож, варто почати цінувати своє здоров'я і здоров'я оточуючих, і пам’ятати: туберкульоз на ранніх стадіях ще можна вилікувати. Головне не пропустити цей час!

Людмила Ходоровська, «ОстроВ»