Свято ковалів: торговці витісняють ремісників

Цього року Івано-Франківська міська влада організувала до Дня міста 66 різноманітних заходів. Чому саме 66, а не скажімо 65 чи 666 - не відомо. Проте, найбільш відомим заходом в цьому переліку 66-ти був традиційний щорічний фестиваль ковальського мистецтва, що проводиться в центрі міста Івано-Франківська на сакральній площі Андрея Шептицького.

Цей захід має навіть свою окрему сторінку у Вікіпедії, звідки дізнаємося, «що «Свято ковалів» — традиційний щорічний Міжнародний ковальський фестиваль у місті Івано-Франківську, що був започаткований 2001 року; проводиться до Дня міста (7 травня) і триває декілька днів; одна з найбільших культурно-мистецьких подій і значна туристична принада міста, один з найбільших ковальських фестів у Східній Європі».

І справді, цього року кількість країн, з яких прибули майстри кузні, рекордна –  18 країн світу: Австрія Бельгія, Білорусія, Болгарія, Голландія, Ізраїль, Литва, Польща, Росія, Фінляндія, Франція, Україна, Швеція, Сербія, Італія, Великобританія, Іспанія ,Чехія, і навіть невідомий галичанам острів Кюросао, що знаходиться в Карибському морі в 80 км від узбережжя Венесуели. Проте, не зважаючи на таку екзотику, цьогорічне свято видалося блідним і буденним.




Познайомитися з учасниками фестивалю можна було індивідуально. Ніяких презентацій, ані відео, ані плакатних - не було передбачено. Ніде не  було навіть вказано прізвищ ковалів, стажу їх роботи, показників їх майстерності і бодай якихось відзнак, здобутих на подібних заходах. Більше того, хто з них  і звідки приїхав - тяжко було второпати. Організатори вивішували назву країни учасника на папірці форматом А4 у водостійкому файлику і чіпляли його стикером до карнизу металоконструкцій. Можливо так заведено на острові Кюросао чи ще десь – невідомо, однак на європейський рівень навіть східного значення захід явно не дотягує. Але це тільки перші враження.

Ближче знайомство з ковалями викликало єдине запитання – за чиї кошти вони приїхали? Оскільки влада й спонсори свята ( «Прикарпаттяобленерго» та компанія «Декра») не повідомляють суми витрачених на свято коштів, а також куди й на що конкретно ці кошти йдуть, то виникає підозра, що більшість ковалів приїхали за гроші організаторів чи за кошти з інших джерел, а не за свої кровні. Якоїсь радості в їхніх очах, якогось творчого запалу в їхніх руках так і не вдалося побачити. Декотрі з них прилюдно й безсоромно відволікалися від своєї роботи на імпровізованих кузнях, проводячи час з сигаретою в зубах та з пляшкою пива в руках в оточенні місцевих дівах. Що стосується останніх, то складалося враження, що саме молоді особи жіночої статі виношують найбільше зацікавлення ковальською майстерністю: декотрі ковалі були обліплені прихильницями наче рок-зірки. Очевидно, такий стан справ не дав змогу відкрити секрети своєї ковальської майстерності для місцевих українських ковалів, провести для них майстер-класи, продемонструвати ковальську силу та вдачу, зацікавити нашу юнь та молодь стати ковалями, в майбутньому вибравши саме цю професію.

Знайомий, обдарований і талановитий галицький коваль, Володимир М. повернувся кілька років тому на заклик помаранчевих властей в Україну з Аргентини з надією прислужитися вітчизні й працювати на її благо. Проте, Україна не потребує його талантів та майстерності, оскільки вже кілька років поспіль він шукає роботу та замовлень від потенційних покупців. Даний фестиваль не дає змогу таким як він заробити на хліб свій насущний: не передбачено жодних програм для розкуртки та підтримки місцевого коваля. На разі Володимир збирає кошти на квиток до Аргентини. Здається, там у нього більше шансів проявити свою здібність і прогодувати свою сім’ю. Україна і її влада поки що зайнята святкуваннями. Як не як, а 66 пунктів треба відсвяткувати за три дні.

Щоправда, під час свята було налагоджено продаж декотрих зразків ковальської продукції, однак декотрі екземпляри продавалися не за ціною металу, а схоже за ціною золота. За ковану ворону (до речі головний символ та герб міста Івано-Франківська) просили … 500 доларів. А ще на фестивалі можна було придбати традиційні гуцульські та псевдо гуцульські сувеніри, якими завалені всі ринки в Яремчі та її околицях. Часом виникало враження, що пів базару яремчаських перекупників приїхало на ковальський фестиваль, наповнивши торговцями весь простір сакральної площі, призначеної для ремісників. Звичайно, гіпотетично можна доказати зв'язок вишиваної сорочки та дерев’яної сопілки (при чому не виключено, що виготовленими в Китаї) з ковальським мистецтвом. Не відомо тільки, чи влада прописала це в одному з 66-ти заходів із святкування Дня міста?

Кожного року ковалі дарують містові якусь річ. Цього року подарували ковану композицію «Круговерть ковальських міст». Вона стала результатом спільної роботи учасників «Свята ковалів - 2010». Її виробляли минулого року, в цьому році трохи поправили та доробили, і встановили в сквері по вулиці Низовій. А на нинішньому фестивалі ковалі мали почати роботу над подарунком містові Івано-Франківську в честь його 350-річчя, що відзначатимуть в 2012 році. Для цього було задумано цілий мистецький проект «Ювілейна Арка».

Композиція була спроектована з ескізних пропозицій скульпторів Олександра Гороб‘юка, Михайла Зарицкого та Сергія Полуботька. Ювілейна арка виконана у формі дуги, 6 на 3 метри. Ковалі учасники фестивалю, наступного року оздоблять її символічними декоративними вузликами – ковальськими з’єднаннями від кожного учасника певної країни. Але це все буде тільки наступного року.

Цього ж року організатори заходу привезли цю арку й кинули її на тротуарі на розі Майдану Шептицького та вулиці Низової під вікном моргу морфологічного корпусу мед університету на… огляд туристам та гостям фестивалю. Дивно, що ніхто не додумався розмісти її в більш кращому місці та в пристойнішій позиції. Але цей «предмет» наші краяни одразу ж пристосували до діла – в третій день фестивалю та в інші святкові дні на «арці» непогано влаштувалися торговці й продавали … вишивані сорочки та блузки. Хочеться вірити, що цю композицію батьки міста, після того, як відгуляють всі 66 заходів, не забудуть забрати й заховати в надійне місце. Бо не виключено, що місцеві мешканці здадуть її в металобрухт, попит на який у місті тільки зростає, а місто наступного року залишиться без головного подарунка.

 

Василь Хом’як, «ОстроВ»

Статьи

Луганск
27.03.2024
17:45

"Бери и делай!" Как переселенцу начать зарабатывать в новой нише на новом месте

"Надо осознавать, что почти никто на новом месте не начинает действительно с абсолютного "нуля" - потому что у вас есть образование, опыт, личные ценности и тому подобное. Все это уже есть у человека, является неотъемлемой частью его бытия"
Страна
27.03.2024
12:46

Валютный вопрос, или Как олигархи споткнулись об Нацбанк

Дальнейшее снижение курса гривни окончательно добьет потребительский спрос, который в условиях полномасштабной войны и так уже давно "ниже плинтуса". Ну а "мертвый" потребительский спрос – это "мертвая" экономика.
Мир
26.03.2024
07:36

«Уже сейчас можно купить билеты в Крым на июнь». Российские СМИ об Украине

"В реакции Киева - вся суть этого террористического режима. Трудно даже описать ту смесь восторга, злорадства и упоения, которую трагедия вызвала в украинских СМИ…"
Все статьи