Голодомор суне на Галичину? Огляд преси

Читати галицькі газети, за досвідом професора Преображенського, стає небезпечно і не тільки для шлунка. Вся преса лякає народ (може й справедливо) усіма бідами, з який найстрашніший – голодомор.

Газета «Галицький кореспондент» пише:

«Експерти прогнозують восени значне подорожчання основних продуктів харчування.

«Уже почалося зростання цін на м'ясо - за останній тиждень тільки яловичина подорожчала на 9-12%. Невдовзі ми очікуємо подорожчання макаронів, всіх мучних виробів, окрім, мабуть, соціального хліба. Буде також подорожчання молока, тому що закупівельні ціни на молоко за останні місяці зросли майже вдвічі. За нашими прогнозами, до нового року продукти подорожчають на 40%", - відзначив аналітик центру Разумкова Сергій Наливка.

До завершення місцевих виборів влада завдяки інтервенціям на ринок дешевого зерна із держрезерву (як це було торік із цукром) стримуватиме ціни на соціальні види хліба, які становлять 80 відсотків усього асортименту. Але решта хлібобулочних виробів мають всі шанси подорожчати вже найближчим часом. Експерти висловлюють різні думки щодо того, які цифри на цінниках "несоціальних" сортів хліба з'являться до кінця року.

Так само, як хліб, в Україні подорожчають всі похідні товари, які мають у своїй собівартості зерно або продукти переробки зерна. Насамперед, це стосується борошна та макаронних виробів - до їх ціни, за прогнозами, додасться 10-15 відсотків. Також подорожчає м'ясо та продукти м’ясо переробки. Через спеку й загибель великих площ посівів кормових культур вже у жовтні може виникнути дефіцит кормів. Услід за зростанням вартості кормів подорожчає і м'ясна продукція.

Оскільки вміст зерна у комбікормах становить приблизно 60%, подорожчання слід очікувати в межах 5-7%. Зростання ціни на інші продукти м'ясної переробки може бути більш значним через те, що там є велика додана вартість».

Подібна інформація й в тернопільських газета. Газета «Вільне життя» повідомляє:

«Нині в багатьох українських магазинах не знайдете гречаних круп, а якщо вдасться на них натрапити, то цінник злякає: вартість кілограма вже сягає 16 грн. У державі дефіцит цих крупів. Через це вже найближчим часом ми вимушені будемо купувати їх у Китаї. Про це сказав директор відомого в Україні консалтингового агентства «ААА» Сергій Наливка. За його словами, сьогодні, окрім деяких країн СНД, масово гречку вирощують тільки в Китаї. Країна зуміла так збільшити її виробництво, що вже може забезпечувати слов’янські держави.

В Україні цього річ було посіяно гречки на 25 відсотків менше, ніж у 2009-му. Обсяги очікуваного врожаю зменшилися на 29 відсотків. Країна одержить близько 165 тис. тонн сировини, або близько 148 тис. тонн готових круп при потребі 280-300 тис. тонн на рік. Це половина від необхідного.

Експерти стверджують, що якість китайської гречки цілком відповідає українським нормам, але підкреслюють, що навіть імпортні поставки не зможуть зупинити зростання цін в Україні.

З початку 2010-го вартість гречки в роздрібній торгівлі виросла майже втричі — до 14 гривень за кілограм. До кінця року роздрібні ціни на гречку на внутрішньому ринку зростуть ще на 30-40 відсотків. До речі, традиційно гречку замінюють рисом. Тож є загроза, що рис також стрімко дорожчатиме».

При цьому ситуація в містах і селах просто катастрофічна. Львову, наприклад, взагалі загрожує дефолт. «Львівська газета» пише:

«Фінансовий стан Львова, висловлюючись фігурально, співає романси. Принаймні це випливає з результатів аудиту, який провело КРУ на Львівщині. Перевірка була масштабною і стосувалася питань виконання обласного бюджету за 2008-2009 рр. та частини 2010 ро­ку, а також низки місцевих бюджетів. Зокрема, під мік­ро­скоп аудиторів із КРУ потрапили й фінансові діяння львівської мерії.

Стан справ у місті на порядок гірший, аніж на Львів­щині загалом – в області втрати бюджету внаслідок поганого господарювання склали 34,18 млн. грн., при цьому особливо відзначився Золочівський район, на який із цієї суми припало 9,25 млн. Натомість у Львові КРУ нарахувало втрат на 147,9 млн. грн.

Проблема в тому, що, набираючи нових кредитів, Львів зазнає значних утрат через недосконале адміністрування та прорахунки у веденні господарки. Тож надходження до бюджету розвитку постійно менші від запланованих.

“Таким чином, тенденція надходження доходів до бюджету розвитку, наявність суттєвої заборгованості з фінансування капітальних вкладень свідчать про можливий ризик у спроможності своєчасного і повного погашення облігацій і виконання зобов’язань, взятих місь­кою владою”, – йдеться у довідці КРУ, яку “Газета” отримала з надійних джерел. Простіше кажучи, Львову загрожує дефолт, якщо місто виявиться неспроможним розраховуватися за взятими зобов’язаннями.

І ще один штрих. Львівська мерія виявилася непоганим роботодавцем. Однак робочі місця створювали не стільки на кон­кретному виробництві, скільки в кабі­нетах ратуші. У 2008-2010 рр. кількість чиновників на 22-31 штатну одиницю перевищувала рекомендовану. На цих понадлімітних чиновників було витрачено 2 млн. бюджетних гривень».

І якщо у Львові людей влаштовують на роботу в кабінети міськради, то на селі з роботою просто біда. Івано-Франківська обласна газета «Галичина» розповідає:

«У прикарпатських селах процвітає безробіття, а кошти, які держава виділяє по лінії обласного центру зайнятості населення на створення нових робочих місць, у районах не годні використати. Такий висновок зробила вівторкова колегія ОДА, що розглянула програму підтримки розвитку сільськогосподарських кооперативів у регіоні до 2015 року.

«На передньому плані — зайнятість сільського населення, — наголосив-нагадав голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк. — Це найголовніше. А оскільки, зрозуміло, нові заводи й фабрики не побудуємо, додаткові робочі місця потрібно, отже, створювати на землі».

Керівник області окреслив завдання органів влади в тому, щоби налагодити такі механізми, «аби люди знову захотіли повернутися до праці на полях і фермах». «Не маємо права чекати, поки прийдуть іноземці й на законних підставах заберуть в оренду всю продуктивну землю. А такі процеси в області вже тривають. І якщо нічого їм не протиставимо, то своєю бездіяльністю можемо посприяти в перетворенні наших селян у кріпаків закордонних фірм», — зазначив М. Вишиванюк».

Тим часом влада тільки й думає, як поповнити бюджет і кого б іще обкласти податками. Західноукраїнська газета «Експрес» пише:

«Податок на нерухомість потрібен не тільки як податок для заможніх людей. Його основна мета інша – забезпечити фінансову основу органам місцевого самоврядування. Податок на нерухомість – це місцевий податок, кошти від якого поповнять місцеві бюджети, їх скерують на розвиток інфраструктури, зокрема будівництво і ремонт доріг, а ще в комунальний сектор. Це гарантія незалежності від центральної влади… 2006 року – як пілотний проект – податок на нерухомість ввели в Луганській та Івано-Франківській областях. Збори від нього становили кілька мільйонів гривень у кожному випадку. Загалом проект визнали успішним. Адже не зацікавлені в цьому податку не пересічні українці, а великі власники, котрі платитимуть більше.

Є пропозиція, яка, очевидно, буде ухвалена, щоб оподатковувати ту площу квартири, яка в розрахунку на одну особу, котра там прописана і проживає, перевищує 40 квадратних метрів.

За кожен зайвий метр пропонується щороку брати податок 10 гривень. Приміром, якщо в квартирі 160 квадратних метрів прописані 3 чоловіки, то податок платитимуть лише за 40 зайвих квадратних метрів. Це вийде 400 гривень на рік.

Чинна влада пропонує норму, згідно з якою в сільській місцевості податок на нерухомість може бути введений для приміщень площею понад 200 квадратних метрів. За кожен «зайвий» метр теж потрібно буде платити податок у розмірі 10 гривень на рік».

Виглядає на те, що «стригти» будуть всіх, але насамперед підприємців: Газета «Вечірній Івано-Франківськ» пише:

«З першого липня фізичні особи, які сплачують єдиний податок , повинні доплачувати ще й у Пенсійний фонд. Причому немало – третину від нині затвердженої мінімальної зарплати, яка становить 800 гривень…. Крім того, подейкують, що з нового року місцева влада не буде мати повноважень впливати на ставки єдиного податку. Вони можуть зрости навіть у кілька разів. Їх визначатиме Верховна Рада для всієї держави.

На окремі види діяльності буде шкала аж до 600 гривень. Новий податковий кодекс, крім того, планує зменшити кількість видів діяльності, які можна буде провадити за прощеною системою оподаткування. В немилість можуть потрапити ті, хто займається ріелторською, інформаційною, рекламною діяльністю, здачею в оренду нерухомості. Що тоді робити? Згортати діяльність, перереєстровуватися у фірми, втікати в тінь?.. Для багатьох така діяльність – єдине джерело доходу для сім’ї. Щоб виживати, вони змушені будуть піднімати ціни на свої послуги».

Василь Хом’як, «ОстроВ»