Галичина згадала про насущні проблеми: повінь, бензин, місцеву владу та чупакабру. Огляд преси

Галицькі видання оглянулись довкола і виявили, що крім великої політики і національно-історичних протиріч, є ще багато інших проблем: економічні, зокрема зростання вартості бензину, повінь, легітимність місцевих рад. А ще й чупакабра спокою не дає.

Івано-Франківська газета „Галичина” все ж не оминула „невичерпну” тему історії, висвітливши заходи щодо вшанування невинних жертв більшовицького режиму. Проте тема подана як камінь в город місцевих політиків. „Незрозуміло також, чому останнім часом поминальна молитва конечно мусить закінчуватися поточним політичним моментом, як у випадку з промовою мера. Він і не помітив, що почав судити інших на святих могилах. Але це ж сакральне місце, яке кардинально відрізняється від майданів, сесійних зал, студій і шпальт газет”.

Як тут забудеш про війну, якщо вона і надалі забирає свої жертви? Івано-Франківська газета „Галицький кореспондент” пише про смерть 78-річного пенсіонера під час відеозйомок аматорського фільму про війну. „На початку зйомок все йшло так, як спланував собі режисер-аматор. Спершу відзняли загальний план із масовкою, а тоді вчитель вишикував випускників, які грали роль бійців Червоної Армії, щоб пояснити їхні ролі перед тим, як перейти до зйомок крупним планом. У цей момент із шеренги "червоноармійців" раптом пролунав постріл. Аж тоді з'ясувалося, що, окрім макетів зброї, в руках одного із одинадцятикласників, 16-річного Миколи М., опинилася справжня малокаліберна гвинтівка, яка до того ж була зарядженою. Куля калібру 5,6 мм влучила у 78-річного пенсіонера, який у фільмі грав роль німецького генерала. В реанімаційному відділенні районної лікарні, куди зі знімального майданчика доставили потерпілого, врятувати життя чоловіка не вдалося, вогнепальне поранення черевної порожнини виявилося смертельним”.

Історія-історією, а їсти ж хочеться щодня. Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник заявив львівській газеті „Високий замок”, що Україна опинилась у ще гіршій економічній ситуації, ніж Греція.  

“Зараз чи не усі європейські країни скорочують видатки бюджету. Греція за чотири місяці скоротила дефіцит бюджету на 42%. Торік економіка Греції впала на 2,5%, тобто майже не впала. У нас – на 15%. Чому ж у них криза? Є дві причини: величезний борг і дефіцит бюджету. У Греції дефіцит бюджету 13,6% ВВП, Україна має дефіцит 104 мільярди гривень – 11,4% ВВП. Але якщо додати переплати по податках та невідшкодоване ПДВ, це майже грецький дефіцит. Але у греків держборг дорівнює 100% ВВП, а в Україні лише 30%. Та страшний не тільки розмір боргу, а темпи його зростання. У цьому плані Україна в гіршій ситуації, аніж Греція. У нас у 2008 році держборг був близько 90 мільярдів гривень, на початок цього року – уже 315 мільярдів. Це майже чотирикратне зростання. Причому причина такого зростання боргу не усунута, – каже Віктор Пинзеник. – Минулого року цієї дірки не ліквідували, її лише прикрили. За моїми оцінками, бюджетний дефіцит становить 170 мільярдів гривень. Це майже 16% ВВП. Тобто, щоб закрити цю дірку, потрібно позичити 170 мільярдів гривень. А крім того, ще старі борги треба гасити. Вважаю, цифра, яку наводить уряд, – 20 мільярдів – занижена. Насправді доведеться погасити близько 30 мільярдів. Тобто загалом майже 200 мільярдів гривень. Я б хотів почути, де можна позичити таку суму грошей?”.

Івано-Франківське видання „Репортер” аналізує, що втратять споживачі від нещодавнього підняття акцизів на паливо, тютюн і алкоголь. „Недостачею коштів у бюджеті вже нікого не здивуєш. Правда, те, що нинішній український уряд не вигадав нічого нового для його (бюджету) наповнення, а пішов «старим добрим» шляхом підвищення акцизів на тютюн, алкоголь і паливо, дещо таки здивувало. Самі ж бо критикували такі рішення… А подали цю історію красиво. Так, за збільшення акцизу на бензин міністр економіки Василь Цушко пообіцяв ремонтувати дороги. Відтак, латати ями влада планує за наш з вами рахунок. Крім того, від вартості бензину залежить: доставка будь-яких продуктів, тариф на громадський транспорт, купа всякого-ружного. Бо зростає вартість палива – ціни на все автоматично лізуть догори”.

Знову піднята проблема легітимності місцевих рад та міських голів. Адже 30 травня в Україні мали б відбутися місцеві вибори. Допоки політики визначаються, коли ж народ робитиме свій вибір, юристи стверджують, що будь-яке рішення рад та розпорядження міських чи сільських голів може бути оскаржене як нелегітимне, пише „Львівська пошта”.

„Повноваження міських, сільських і селищних голів завершились, а нових виборів не призначили, – розповів “Пошті» Руслан Тополевський, доцент кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ. – Є багато людей, які готові оскаржувати їх рішення. Якщо з мером Києва  Леонідом Черновецьким питання  вирішене, оскільки він вибраний пізніше, то з рештою воно відкрите. Є два варіанти  вирішення ситуації: провести вибори вчасно або принаймні максимально наблизити їх до цього терміну – це за два-три місяці; або переводити їх у статус виконувачів обов’язків чи передати ці функції секретарям міських рад. Щоправда, у статусі в.о. їхні повноваження будуть значно обмежені. Сьогодні складно спрогнозувати, як суди реагуватимуть на позови щодо скасування рішень де-юре нелегітимних голів місцевих рад. У жорсткому правовому полі, керуючись  Конституцією, вони дійсно мають скасувати всі рішення, які будуть прийняті після завершення повноважень. Однак однозначно  говорити, як воно виглядатиме,  можна  лише після перших рішень судів з цього приводу”.

До політико-економічного негативу, додається і природній. Західноукраїнська газета „Експрес” пише, що і науковці, і народні провидці сходяться на прогнозах: нічого доброго чекати від погоди не варто і надалі.

”За останнє десятиріччя погода в Україні справді дуже змінилася — каже професор Візіра Мартазінова, завідувач відділу кліматичних досліджень і довгострокових прогнозів погоди. — За своїми характеристиками вона помітно відрізняється від клімату середини попереднього сторіччя. Тоді у нас не було в такій кількості стихійних явищ, як сьогодні: сильних гроз, градів улітку, а взимку — снігопадів. Нині, на жаль, ми це маємо”.

З позиції релігії цю тему коментує отець Іван Швець, доктор богослов’я, професор Київської духовної академії-семінарії:  „Неправильно вважати, що ці зливи та повені — покарання Боже. Радше випробування, на яке людина заслужила. І українці, і європейці, і жителі планети забули про свій нерозривний зв’язок з природою, яким наділив нас Всевишній. Люди погрузли у пороках, у пошуку грошей і тілесних втіх. Нині через зливи та природні лиха Господь нас випробовує на милосердя, на готовність згуртуватися у спільній біді, допомагати одне одному, і закликає оговтатися та повернутися обличчям до духовного”.

Журналісти „Експресу” дізнались думку з цього приводу і в карпатського мольфара Михайла Нечая: „Те, що влітку будуть зливи та повені, я знав ще ранньої весни. Місяць цього року дава недобрі знаки. Я вже 80 років прогнозую погоду, але ще такого місяця не бачив. Буде багато опадів та велика вода!”.     

Не перестає мучити галичан і ненажерлива чупакабра. Про „тварюку” написала тернопільська газета „Вільне життя”. „Західна Україна потопає в крові. Кролячій. Невідомий звір, прозваний у народі чупакаброю, знову вийшов на полювання. І тріщать клітки, гинуть кролі та свійська птиця, тремтять люди від страху... Петро Цицюра з Великого Раковця, що на Збаражчині, прокинувся від галасу на подвір’ї. Глипнув на годинника. Майже третя ночі. Наспіх одягнувся, вибіг на поріг, увімкнув світло й те, що побачив — вразило. Біля клітки з кролями порядкували дві невідомі істоти завбільшки з німецьку вівчарку й кудлаті, наче вівці. Чи то злякавшись світла, чи свисту й крику — звірі дременули на дорогу й зникли в темряві. Тільки тоді Петро почув несміливе дзявкотіння цуцика. До того Аліса злякано сиділа в буді… Прогнавши зайд, чоловік згрубша оглянув клітки й забрав з них, від біди подалі, чотирьох вухатих щасливців. Щойно він влігся спати, як знову почув вовтузіння на подвір’ї. Вийшов і очам не повірив — над порожньою вже кліткою схилилося тепер четверо великих звірів…”.

Галичани вирішили рятуватись від всіх перелічених бід молитвою. Львівська архідієцезія Римо-Католицької Церкви запросила Папу Римського Бенедикта XVI відвідати Україну 2012 року. Святий престол прийняв запрошення, однак наразі підтвердження, що такий візит відбудеться, не отримано. Про це пише „Львівська газета”.

„Підставою для запрошення стало те, що 2012 року Львівська архідієцезія святкуватиме 600-річчя перенесення єпископської столиці з Галича до Львова. Як зазначив у коментарі “Газеті” архієпископ Мечислав Мокшицький, українські католики молитимуться за те, щоб у цих торжествах узяв участь і Папа Римський. Однак відповіді з Риму, за словами архієпископа, можна сподіватися лише наступного року. Тим часом, на думку релігієзнавців, візит Папи Римського в Україну мав би величезне значення, зокрема й у вирішенні деяких питань Української Греко-Католицької Церкви”.

Пообіцяв активно допомагати Львівщині і Президент України Віктор Янукович 27 травня під час свого візиту до Львова. Ці обіцянки та результати візиту глави держави галицькі видання, вочевидь, аналізуватимуть наступного тижня.  

Олександр Дорошенко, „ОстроВ”