У цій війні Прем’єр, з одного боку, відстоює інтереси державні, з іншого — свої політичні. Президент, з одного боку, бореться за чистоту правових підходів і недоторканність приватної власності, а з іншого — за «вонючий газ» Дмитра Фірташа, з яким зустрічається значно частіше, ніж із будь-яким міністром. Зазначає "Дзеркало тижня" . Газета пише: "Ю.Тимошенко сказала відкрито, що капітал «РосУкрЕнерго» може бути використаний у проведенні президентської кампанії трьома її конкурентами — Віктором Ющенком, Віктором Януковичем, а про Арсенія Петровича нічого не говоритимемо, оскільки він сам про себе все в будь-який момент на «Інтері» розповісти зможе". "Дзеркало тижня" відзначає особливу роль Президента Ющенка у газових справах. Зокрема газета пише, що "для Віктора Ющенка "РосУкрЕнерго" - це найбільший лобістський проект за історію його президентства": "Саме він благословив захід «РосУкрЕнерго» на український ринок 2006 року. Саме він заплющив очі і дозволив лояльному до РУЕ менеджменту взяти під контроль усі основні фінансові потоки НАК «Нафтогаз». Саме він, за словами Прем’єрів Росії й України, 31 січня не дав реалізувати домовленості, які передбачали витіснення «РосУкрЕнерго» зі схеми поставок газу в Україну. Саме він перетворив лояльні до нього органи — прокуратуру, СБУ і почасти РНБО — на засіб захисту інтересів РУЕ". "Батьки-засновники «РосУкрЕнерго» — Кучма і Путін, — вочевидь, і уявити собі не могли, що в долонях Віктора Андрійовича компанія, котра стартувала з двох стільців і столів, дістанеться зіц-голові, який уже через кілька років отримає можливість купувати заводи, канали, облгази, політиків першого ряду, правоохоронців тощо", - зазачає газета. За підрахунками експертів через неможливість реалізувати в Європі відібрані у компанії «РосУкрЕнерго» 11 млрд. кубів, РУЕ може недоотримати від 2,5 до 3,5 млрд. дол. Оскільки ж домовленості між Тимошенко і Путіним виключили «РосУкрЕнерго» зі схеми поставки азіатського газу в Україну і Європу, то в цілому можна говорити про п’ятимільярдні втрати. Ось одна із версій того, що відбувається. Припускають, що Росукренерго у 2008 році отримав від Газпрому 11 млрд. куб. м газу. Продавець (Газпром) продав РУЕ товар чи то за договором, чи то під розписку, за умови що покупець в той або інший спосіб (одномоментно або по частинах) до певного терміну сплатить за отриманий товар. Покупець (РУЕ) взяв товар у продавця і розмістив його на зберігання у третьої особи (Нафтогаза). У кінці-кінців РУЕ порушив всі терміни оплати і "незаконно" утримує чужий товар, та ще і планує його використання в своїх комерційних інтересах. А товар, як відомо, залишається власністю продавця до моменту оплати. Утворився борг перед Газпромом. Тоді, власник (Газпром), передав право вимоги на 11 млрд. газу або грошового боргу за газ - Нафтогазу України. Що зробив Газпром? - Він продав право власності на своє майно, Нафтогаз проплатив Газпрому гроші за газ. Таким чином Нафтогаз став власником 11 млрд. м. куб. газу, який до того ж вже знаходився його газосховищах. РУЕ грозиться подати в суд на кривдників, проте до суду досі так і не подав… "Якщо РУЕ виграє суд у «Газпрому» або НАК «Нафтогаз» (на момент виходу статті позов щодо 11 млрд. кубометрів не був поданий жодному із господарюючих суб’єктів), то доведеться або відшкодовувати компанії втрачені активи, або компенсувати збитки. …Проте, компанія «РосУкрЕнерго» швидше за все не позиватиметься з «Газпромом». Навпаки, як стверджує близьке до власника РУЕ джерело, Дмитро Фірташ не втрачає надії знайти захисників свого газу в Білокам’яній. А от проти НАК «Нафтогаз» РУЕ позов готує і сподівається в міжнародному суді справу виграти", - прогнозує газета. Проте, якщо вже судити, то судити всіх у порядку справедливості та невибіркового застосування закону. Тоді логічним, за словами газети "ДТ", "було б проведення слідства і винесення вердикту суду, наприклад, стосовно пана Бойка, котрий у статусі першого заступника міністра палива та енергетики входив у керівні органи комерційної компанії «РосУкрЕнерго»; або пана Єханурова, котрий як прем’єр підписав статут «УкрГазЕнерго» за відсутності рішення Кабінету Міністрів; або пана Вороніна, що перевищив повноваження під час підписання невигідних для країни багаторічних договорів із РУЕ у 2006-му".
