Після призначення нового губернатора Тернопільщина заговорила про «випробування Януковичем»

Поки весь світ готувався до таїнства освячення паски,  Президент  В.Янукович  міркував над іншим  - кого ж призначити новим губернатором Тернопільщини. Вибір його впав на уродженця області Ярослава Сухого. Місцеві мас-медіа наразі ще дуже обережно відзиваються про нового політичного персонажа, а ми вирішили все ж розповісти дещо про  голову Тернопільської облдержадміністрації.

Офіційне представлення Ярослава Сухого відбулось 7 квітня 2010 року, тому шквал матеріалів про нього можна очікувати вже на наступну середу, в день, коли виходить у друк більшість тернопільських газет. Однак вже зараз нам відомо, що Ярослав Михайлович розпочав свою кар’єру слюсарем авторемонтного заводу в місті Чорткові. Та очевидно гострий розум та нетерплячість допомогли йому стати викладачем місцевого університету, згодом – першим секретарем Тернопільського міськкому КПУ, директором пансіонату в Алушті, заступником гендиректора запорізького ТОВ  «Мотор Січ», після чого він пішов у політику. З липня 2005 року – відданий представник фракції Партії регіонів.

Задовго до перемоги Віктора Януковича на виборах з’явились чутки про те, що тоді ще кандидат у президенти вже готує «своїх» людей, які б очолили західноукраїнські області. Прізвище Сухого фігурувало поряд із Тернопільщиною. Тобто саме це призначення новообраного Президента особливою несподіванкою тут не було. Однак,  хоч тернополяни і були готові до такого рішення, воно не стало для них  і приємністю.

Про Ярослава Сухого тут відзиваються, як про «затятого комуняку»,  а  таких, як відомо, в Галичині недолюблюють. Тернополем ширяться жарти, що от-от нам повернуть пам’ятник Леніну та інші пам’ятки тоталітарного режиму.  Та чи може політична орієнтація губернатора завдати шкоди його господарюванню у області? Як відповідь на це запитання - перший сміливий, однак несхвальний відгук ВО «Свобода», яка вважає «неприйнятним  призначення на посаду голови Тернопільської обласної адміністрації колишнього сатрапа окупаційної адміністрації в Тернополі, першого секретаря Тернопільського міському КПСС Ярослава Сухого». Іншими словами, призначення людини, яка має такі політичні погляди, у області, яка чи не найпершою почала боротьбу за незалежність, є неприпустимим.

 «Тернопільська обласна рада, яка має найвищу легітимність та підтримку з боку мешканців краю, докладе усіх зусиль, щоби протистояти намаганням нової влади зламати волю мешканців Тернопілля і діяти всупереч політичним переконанням більшості» – йдеться у зверненні ВО «Свобода».

Скептично поставився  і екс-губернатор Юрій Чижмарь щодо можливостей реалізації Ярослава Сухого в нашому регіоні. «Не треба бути Нострадамусом, щоб передбачити, що не мине й кількох місяців, як Ярославу Сухому висловлять недовіру. Це традиційна тема як для БЮТ, так і для «Свободи», іншого робити вони не вміють»,– стверджує вже колишній губернатор. Юрій Чижмарь також зауважив, що важко буде сформувати і команду на базі обласної організації Партії регіонів, адже «оскільки склад, який залишив Муц (Орест Муц, голова обласної організації Партії регіонів, – «ОстроВ».) – це не той склад, нічого доброго з цього не буде. Якщо новий керівник піде за принципом політичних призначень, то це буде перша поразка», – переконаний Чижмарь.

Але наскільки виправданим є таке негативне сприйняття новообраного губернатора, який ще жодного політичного кроку на Тернопільській землі не встиг зробити з часів проголошення незалежності? Можливо  доцільним є спочатку оцінити його діяльність, а вже потім  критикувати чи схвалювати її? Може «випробування Януковичем»  та його ставлениками, зіграє хорошу роль в історії України?

А стосовно різкості можна сказати таке – її Сухому явно не бракує. Свого часу під час онлайн-конференції, яка відбулася на ForUm, Ярослав Сухий отримав запитання про те, чому під час своїх виступів на радіо та телебаченні він поводиться так агресивно? « Який привіт – така і відповідь. Як я повинен поводитись? Не буду ж я виправдовуватись у відповідь на некоректні висловлювання на мою адресу і на адресу моєї політичної сили? Як людина і чоловік я маю право захистити себе, свою честь і достоїнство. Роблю це, як умію. Сподіваюсь, що окрім агресії до опонентів, не допускаю особистих образ».

Як продовження цієї теми один із наступних читачів запитав, як пан Сухий розуміє явище політичної культури, на що останній відповів: «Політична культура є складовою культури людини, суспільства, держави. Потрібно відрізняти агресивність у висловлюванні, різкість суджень від безпосередніх образ, приниження честі та гідності. Так, дійсно, інколи в запалі полеміки я допускаю вислови, за які мені потім соромно, і за які я потім приношу свої вибачення  опонентам. Просив би в подальшому мене не провокувати, бо на звинувачення в тому, що я - член банди, можу відповісти адекватно». Та днями сам Ярослав Сухий зробив таку заяву для УНІАН: «Ярослав Сухий 2010 року – це не Ярослав Сухий 1990 року. Я і мудрішим став, і посивів більше, і трохи потовстішав. Сухий вже не такий». При цьому він додав, що не буде оцінювати представників місцевої ОДА за їх партійною приналежністю, а головна його ціль – консолідуватись з ними так, щоб «повернути Тернопільщині колишню славу». 

Надзвичайно важливою темою для тернополян є питання української мови та її статусу. Схоже на те, що воно розв’язалось, тим не менше,  насильницької русифікації тут все ж побоюються. Тому відшукала у одному із інтерв’ю пана Сухого тези, які окреслюють його ставлення до мовного питання: «Для мене, як для представника україномовного населення України, надзвичайно важливим є забезпечення прав російськомовних громадян в спілкуванні з органами влади та місцевого самоврядування, в зверненні до судів послуговуватися своєю рідною російською мовою. Тут немає ніякої загрози розвитку української мови. Загроза в іншому - в намаганні деяких наших «ура-патріотів» так покалічити українську мову, аби вона була абсолютно неподібна до мови російської (наприклад, «мокроступи», «летовище», «штрикалка»)».

Невідомо ще, як розвиватимуться події далі, за що в першу чергу візьметься губернатор Сухий, і чи принесе це користь нашому краю, однак зрозумілим стало таке. Хоч сам він різкий, однак не боїться і давати відповіді на різкі запитання, вважає, що немає демократії «по-київськи» чи «по-донецьки» - вона або є, або її немає… «Я по життю дуже похмурий, жовчний, вредний, тому що я з породи «донецьких бандитів». Для того, щоб жити в гармонії із самим собою, доводиться бути веселим і життєрадісним. Особливо важливі ці почуття зараз – бо час нелегкий і незрозумілий. А поведінка політиків викликає вже не злість і ненависть, а  звичайних сміх» - свого часу зауважив він.

Катерина Томчук, спеціально для «ОстроВ»