«ОстроВ» продовжує серію матеріалів про стан справ у львівських командах кандидатів у Президенти Віктора Януковича, Арсенія Яценюка, Юлії Тимошенко  і Віктора Ющенка.

Серед усіх більш-менш помітних претендентів на головне крісло в країні Віктор Ющенко поводиться сьогодні найбільш мляво. Йдеться проте про людину, яка має один із найкращих піар-майданчиків і – поки що – певну електоральну нішу. Можливо, в такий спосіб Президент вирішив остаточно зреалізувати ідею свого месіанства: дати себе зрадити і розіп’яти. Щоб потім воскреснути.

Львівський фундамент

Попри те, що рішення щодо несення в народ проекту Конституції від Ющенка було прийняте ще на з’їзді «Нашої України» у червні, ніяких рухів з цього приводу не відчувається досі. У Президента, втім, стверджують, що отримують побажання і рекомендації від небайдужих. Не більше того.

До всього іншого, команда Ющенка так і не вирішила проблем з фінансуванням.

«На Львівщині ми намагаємося цю проблему вирішувати. Але щодо фінансового стану партії в цілому в Україні – хотілося б краще», – каже голова Львівської обласної організації НУ і керівник виборчого штабу Віктора Ющенка у Львівській області народний депутат Володимир В’язівський.

Львівська «Наша Україна», втім, також вступає в цю кампанію з вагомими втратами. Колишній голова осередку і керівник ОДА Петро Олійник проходить реабілітацію після важкої хвороби, і тому не здатен перейматися справами партії. Якщо раніше ЛОО могла розраховувати не тільки на фінансовий ресурс Олійника, але й, як стверджували конкуренти НУ, на адміністративний, сьогодні їй лишається покладатися виключно на себе. 

«На етапі, коли Олійник ще не хворів, він активно допомагав. З часу, коли я очолив організацію, а Олійник якраз проходив лікування за кордоном, я взяв на себе відповідальність. Районні організації також почали більш активно працювати. Ми домовилися, що внески, які вони збирають, частково залишаються на місці для того, щоб можна було покрити оренду приміщень, телефон, Інтернет», – розповідає В’язівський.

Інші члени команди Президента на Львівщині поки що також не дають приводу згадувати про себе. Хтось вже де-факто, і навіть де-юре перейшов до інших команд, хтось – тимчасово заліг на дно.

Міський голова Львова «нашоукраїнець» Андрій Садовий з його потужним медіаресурсом утримується від будь-яких політичних авантюр. Він однаково мирно співпрацював і з прем’єром Віктором Януковичем, і з прем’єром Юлією Тимошенко – так само співпрацюватиме і з будь-ким на президентській посаді. З’їзд «Нашої України» Садовий навіть просив виключити його з політради партії, підкресливши, щоправда, що членом НУ він лишається.

Володимир В’язівський, втім, стверджує, що основний склад президентської команди в області лишився відданим політичному лідерові. Те ж саме, за його словами, стосується і пересічного активу «Нашої України». 

«Тільки поодинокі члени «Нашої України» на Львівщині ввійшли до «Фронту змін», на відміну від інших областей, – каже нардеп. – Я тішуся за нашу монолітну обласну організацію, яка проходила випробування і ЄЦом, і пережила пік популярності Яценюка. Ми ведемо облік обласної організації, офіційно у нас близько десяти тисяч членів».

А це неабияк важливо, стверджують експерти. На думку одного з них, який побажав бути неназваним, вірні і кваліфіковані люди будуть потрібні кандидатам у Президенти задля забезпечення результатів виборчих перегонів. Бо «вертикального» адмінресурсу в області зараз не має ніхто: губернатор Львівщини Микола Кміть не займається політикою і не є в цій когорті «чиєюсь» людиною.  

«Якщо раніше адмінресурс ідентифікувався повністю з вертикаллю обласних і районних адміністрацій, то сьогодні на Львівщині обласна адміністрація, районні адміністрації не будуть ні для кого, навіть для Ющенка, потенційним адмінресурсом, яким би можна було скористатися, – вважає експерт. – Але чинник адмінресурсу буде існувати на Львівщині, він просто перенесеться з обладміністрацій у виборчі комісії і на дільниці. Хто проведе у виборчі комісії своїх досвідчених людей, хто буде у них домінувати, той і отримає перевагу».

Провалені іспити

Реальні втрати Віктора Ющенка на Львівщині фіксує соціологія. За даними директора соціологічної групи «Рейтинг» Олексія Антиповича, «кожен п’ятий мешканець області довіряє йому, але голосують лише п’ять-сім відсотків».

Голова Центру досліджень проблем громадянського суспільства політолог Віталій Кулик прогнозує результат Ющенка у сім-дванадцять відсотків. «Маючи мобілізаційний ресурс, він може отримати до семи-дванадцяти відсотків, – вважає Кулик. – Сім відсотків – це кількість людей, які голосують за владу, хто б при ній не знаходився. Дванадцять відсотків – якщо йому вдасться об’єднати націонал-демократичний електорат, створити потужний рух в його підтримку». 

Проте відповідних дій з боку Президента і його оточення політолог не бачить. Взагалі, мобілізаційні здібності Ющенка всі опитані «ОстроВ» експерти на сьогодні оцінюють скептично. «Ющенко все правильно говорить, але нічого не доводить до кінця. Тобто, Ющенко не є менеджер, він не є управлінець, він не може дотиснути до логічного завершення будь яку свою правильну дію. У тому є проблема, і я думаю, що Ющенко на сьогодні не гравець», – каже вже цитований політичний експерт.

Так само критикує Президента і керівник Центру політичного аналізу «Пента» політолог Володимир Фесенко. В якості прикладу він наводить реакцію Ющенка на лист Президента Росії Дмитра Мєдвєдєва, де той висловив жорсткі претензії до нинішнього керівництва України. Ющенко знайшовся щоб відповісти лише через кілька днів, коли вітчизняні ЗМІ вже втомилися обговорювати черговий недружній крок північного сусіда. Втративши таким чином нагоду нагадати своїм прибічникам про себе як справжнього главу української держави.

У Володимира В’язівського, щоправда, є пояснення такому зволіканню Президента. «Пауза, яку витримав Президент, дала можливість політичному істеблішменту показати свою позицію, а здебільшого це була позиція прогинання під кремльовського царька. Його ж виступ був доволі конструктивним, однозначним, і саме відповідав тим очікуванням, які на Президента і покладали національно зорієнтовані, практично налаштовані виборці», – переконаний голова ЛОО НУ.

Саме як за національно зорієнтованого Президента агітуватимуть за Віктора Ющенка його прибічники. «Я розраховую на максимальну підтримку громадськості в контексті того, що останні події, і у Верховній Раді зокрема, показують, що Блок Юлії Тимошенко і Партія регіонів ані чим не відрізняються одні від інших. Просто по кремлівському сценарію одні працюють на електорат східної і південної частини України, а Юлія Володимирівна має частіше міняти вишиванки і більше працювати з електоратом західної України», – каже В’язівський.

«Я думаю, вони мають певні домовленості політичні, або, можливо, вже і зобов’язання перед Кремлем, щоби, коли один чи другий стане Президентом, виконувати ті зобов’язання, які вони, один поперед другого бігаючи до Кремля, як по свячену воду, мусили давати. 2004 рік показав, що українців як націю, яка почала формуватися за роки незалежності, тяжко побороти. Тоді у Кремлі вирішили розіграти безпрограшний варіант: якщо історично склалися дві України, давайте запропонуємо двох кандидатів. Цей спільний проект реалізовується Партією регіонів і Блоком Юлії Тимошенко», – переконаний нардеп.

«Ющенко так розчарував абсолютну більшість «постпомаранчевих» виборців, перш за все, з точки зору свого вольового потенціалу і можливості проводити ефективну політику, що у нього дуже звужена виборча база. Навіть національно свідомі виборці, які з симпатією ставляться до Ющенка, як до людини, яка є носієм національних цінностей, не вірять у його здатність бути ефективним державним діячем. І це – головна проблема Ющенко. Тому я дуже скептично оцінюю його можливості використовувати дану тему – навряд чи це йому допоможе у боротьбі за президентську посаду», – відповідає на це Володимир Фесенко. 

«Я не вірю, що Ющенко може залишитися Президентом України через так звані геополітичні конфлікти, – додає до цього анонімний експерт «ОстроВ». – Розраховувати на те, що поглиблення конфлікту з Росією чи інші речі призведуть до різкого зростання рейтингу Ющенка не варто. Виборець в Україні стає більш прагматичним. І тому Ющенко залишиться Президентом до тієї частини людей, яка мислить ідеологічними категоріями. Так, він мислить ідеологічно, він мислить у національно-патріотичному спрямуванні, але цього вже не досить є навіть для Львова».

Втім, на вибори Президентові йти варто, переконаний експерт. «Єдиний варіант для Ющенка зберегти себе у політиці – брати участь у президентських виборах. Це буде для нього єдиний спосіб згуртувати навколо себе залишки виборців для того, аби потім спробувати конвертувати їх в парламентську кампанію», – вважає він.

Окрім того, зазначає політолог, «Ющенко в такий спосіб може провести селекцію політичних еліт, які його підтримували тотально, а зараз розпорошені. З другого боку, він зможе реально подивитися, чого вартує сьогодні політичний бренд «Ющенко». Він проведе селекцію, згуртує залишки виборців, ну, і виконає іншу, не таку почесну, місію – він створить стовідсоткові проблеми для Тимошенко. Тому що якщо би він не балотувався, більша частина залишків виборців Ющенка змушена була би підтримувати або Тимошенко, або Яценюка, і швидше за все – Тимошенко. У Львові він може набрати критично великий з точки зору Тимошенко результат».

Юлія Абібок, “ОстроВ”, Львів