В Івано-Франківську активізувалася діяльність політичної партії «Пора», а також її лідера, депутата Івано-Франківської міської ради, Руслана Коцаби. Р. Коцаба за натурою людина специфічна, без комплексів, каже про те, що думає, а часом навіть може засісти десь у центрі міста з мегафоном і голосно критикувати бюрократів чи політиків, які проходять повз нього. Нещодавно «Пора» густо завісила все місто плакатом із запитанням до мера міста Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса - де він був під час останньої сесії – чи часом не на футболі в Англії? - Останнім часом, ви, як керівник місцевого осередку громадянської партії „Пора” гостро критикуєте дії міського голови Віктора Анушкевичуса. З чим пов’язана ця критика? - Ну, по-перше, не останнім часом. Громадянська партія „Пора” відразу після виборів мера міста заявила про свою опозиційність до міського голови. Це не означає, що Віктор Андрюсович мені чи моїм соратникам чимось не догодив. Він, як і кожна людина зі „своїми мухами”, а ще зі своїм нахилом до нарцисизму. До того ж, у нас з ним багато спільних хобі, як от дайвінг, підводне мисливство. А тому перед тим, як я заявив про свою опозиційність до нього, у нас відбулася розмова в його кабінеті про моє рішення. Віктор Андрюсович запитав мене за що я його буду критикувати, на що я відповів, що якщо буде за що, критикуватиму, а як ні, то з радістю підтримуватиму його ідеї. Я - патріот міста в якому народився та виріс, і мені дуже болить, коли на проблемах городян робитимуться політичні дивіденди. Чесно кажучи, я не сподівався, що за останні три роки, наше місто перетвориться на „клоаку”, вже не говорячи, про такі речі, як сміття, дороги, жеки – це проблеми всього місцевого самоврядування. Кожний мер виходить з цієї ситуації по-своєму. Проте мене турбує, що наш мер почав неадекватно виходити з цієї халепи. Не думаю що мер міг би позволити собі бути замішаним в корупційні схеми з розподілом землі. Згадаймо, історію пов’язану із незаконним виділенням тридцяти гектарів землі у Микитинцях, де виплила особа Віктора Андрюсовича. А тому, опозиційність до мера – це зважене моє рішення та зважене політичне рішення, і я не можу спокійно реагувати, коли організовують різноманітні піар-акції під його керівництвом: карнавали, бали, „балтійські експреси”, відкриття пам’ятників, невже ці гроші не доцільніше було б застосувати на соціальні проекти. Треба мати межу цього „владного хамства”. Місто, і візуально, і морально у великій халепі. Ми різко втратили свої позиції та переваги перед іншими містами, як тільки Віктор Андрюсович зайняв крісло мера. Ми, «Пора», завжди були в опозиції до мера, і своїми розклейками мали прореагувати на чутки про відсутність мера на своєму робочому місці, так, щоб мер сам дав відповідь. Зазначу, що кожна сесія – це тридцять тисяч гривень, і вони можуть врятувати комусь життя, а тому, безцільно їх розкидати не можна. І мене дуже здивувала поведінка мера, який знаючи критичну ситуацію, що тільки грант Міжнародного Європейського банку може врятувати Івано-Франківське Теплокомуненерго, поступив по-хамськи, заявивши у присутності журналістів, що не буде вести цю сесію, навіть не пояснивши чому. Тому я завжди буду в опозиції до такого мера: нарциса, безгосподарника і піарщика… Я конструктивний опозиціонер, і підтримую всі громадські організації, які в опозиції до діючого мера. Але, між нами, завжди відчуватиметься певна відмінність: я в опозиції був завжди, а вони, перейшли відносно недавно. Тому я з мера вже не злізу. Мене турбує те, що наш мер частіше зустрічається з послами балтійських держав, а ніж з губернатором області; що застати його на робочому місці проблематично через постійні відрядження; що з його заробітною платою, він може собі дозволити в робочий час їхати відпочивати у Монако. Погодьтеся, є завжди такі політики, яким хтось або щось постійно заважає працювати, як на всеукраїнському, так і на місцевому рівні. - Проте серед ваших однопартійців є певні особи, які підтримують політику міського голови. Наприклад, депутат Лідія Шкрібляк, що керує кінотеатром „Люм’єр”. Чи можете прокоментувати її своєрідну позицію та дії? - Усе це безпідставні чутки. Лідія Шкрібляк орендує приміщення кінотеатру, і як кожний власник має думати перш за все про власний бізнес, тож, Віктор Анушкевичус має у цьому плані на неї важелі впливу щодо приватизації, і ще в деяких політичних питаннях. Тому їй слід проявляти гнучкість. Проте, як бачите на голосуваннях Лідія Шкрібляк відсутня, і політично неактивна. Це теж своєрідний компроміс. До того ж в нас у партії кожна людина має власну політичну точку зору, яка може не збігатися з позицією партії. Ми домовилися з нашими депутатами, що вони голосують так, як вважають за доцільне, адже вони відповідають не тільки за своє політичне рішення, а й за своє чесне ім’я бізнесмена. Партії, як відомо, змінюються, а якщо ти втратиш чесне ім’я бізнесмена, то в бізнесі тобі далі не вижити. - Ви себе уявляєте мером Івано-Франківська? - Ні, навіть, незважаючи на те, як низько опустився рейтинг нашого мера, я себе не уявляю в його кріслі, і прошу не включати мене в різноманітні політичні рейтинги. - Якщо ви в опозиції до міського голови, чи можна тоді вважати, що ви фактично разом з Партією регіонів? - Ні. Насправді я був єдиним політиком, який ще під час виборів заявив, що В.Анушкевичус та Партія регіонів – це те саме. І мої припущення підтвердилися, коли першим заступником мера став колишній керівник міського виборчого штабу Партії регіонів В.Швадчак, я не людина з команди Анушкевичуса. Але якщо Партія регіонів є справді в опозиції до мера, і якщо вони дійсно висувають конструктивні аргументи, я їх підтримуватиму. - Ваша позиція є досить радикальною, і в деяких аспектах перегукується з поглядами партії „Свобода”. Як ви до неї ставитеся? - Ну, по-перше, багато моїх знайомих підтримують позиції партії „Свобода”, та й з Олегом Тягнибоком знайомі вже більше двадцяти років. Проте у „Пори” та „Свободи” різні формати. Визначення „українця” у нашої партії більш ліберальне, ніж у „Свободи”. Для нас, якщо людина дотримується українських законів, працює на благо нашої держави, створює власний бізнес, і хоч вона ще не почала розмовляти українською мовою, але її діти вже вчаться в українській школі, - вона є патріотом України. Я співчуваю «Свободі», яка прийшла до влади в Тернопільській області, адже люди чекають там на радикальні зміни в господарці області. Тим часом зауважу, що вибори до Верховної ради та до місцевих рад - це зовсім інші речі. Адже в парламенті – там гола політика, а на місцях треба конкретно працювати і давати показники для підвищення добробуту населення та вирішення їх нагальних проблем. Розмовляла Людмила Ходоровська, спеціально для «ОстроВ»
