Щоб усі боялись! Огляд галицької преси

Від шоу на «Донбас Арені» мене... «жаба задушила» - під таким заголовком вийшла стаття в львівській газеті «Високий Замок». Кореспондент газети, що побував на святкуванні 75-річчя ФК «Шахтар» розповідає:

«У Донецьку до цього мені ні разу не доводилось бути. Перші враження від міста з вікна автобуса, яким нас везли на «Донбас Арену», позитивні. Місто чистеньке, охайне, але індустріальне. Було відчуття, що час тут зупинився: вулиця Челюскінців, Ленінський район, пам’ятники Леніну, Артему. На в’їзді у Донецьк назву міста прикрашає орден Леніна. Родзинка міської панорами — гори-терикони.

Роздивляючись вулиці міста і будинки, було відчуття, що щось не так. Лише потім зрозумів — майже усі вивіски, назви кафе і закладів обслуговування, майстерень, автосервісів, реклама на сітілайтах — російською.

У кожному місті країни є свої пам’ятники чи місця, куди зазвичай приїжджають фотографуватися молодята. У Донецьку одне із таких місць – «Донбас Арена». Навіть у цей святковий для міста день, суботу, під’їхав весільний кортеж — молода із молодим прибули, щоб зробити фотки на пам’ять біля стадіону, на Алеї слави «Шахтаря».

Родзинка — велетенський гранітний футбольний м’яч, що безперервно обертається на «водяній подушці». Народ час від часу намагається пришвидшити руками його обертання. Утім, велетенській мокрій поверхні додати швидкості не вдається… Молоді донеччанки не надто кремпувалися. Вилазили на гранітні бордюри фонтанів, пов’язавши помаранчево-чорну символіку «Шахтаря» на талії над ну ду-у-уже короткими спідничками, і робили фотосесії на фоні гарних краєвидів.


Розмовляють усі російською, але знають іноземні мови, бо сам був свідком, як стюард спілкувався із кимось англійською мовою. І ще одне: за гроші на території «Донбас Арени» нічого не купиш! У «буфетах» лише безготівковий розрахунок. Кредитка — діє лише фірмова, «аренівська». Її можна тут же на місці придбати, виклавши певну суму грошей. Але якщо ти тут перший раз — пива попити не вдасться. Хіба що попросити когось із власників таких карток взяти й тобі бурштинового напою і віддати йому «кеш».

Окремо хотілося б відзначити піротехніку і салюти. Видовище фантастичне…Склалося враження, що у небо вистріляли як мінімум половину річного бюджету міста. З одного боку, тішуся за Україну, що у нас є такі споруди і шоу. А з іншого, буду відвертим: як у нас на Галичині кажуть, «жаба душить».



«Донецькі» зазіхають на Писаний камінь? – відповідь на це питання пробує відшукати газета «Галицький Кореспондент»:

«Інвестор з Донецька намагається взяти в оренду територію довкола скелі Писаний камінь у селі Буковець Верховинського району. Оскільки представники "інвестора" відмовляються назвати громаді його прізвище й підприємство, село наповнилося чутками, що мальовничі буківецькі гори начебто привабили сина самого Президента Януковича. Поки селяни губляться у здогадах, анонімний інвестор веде перемовини з громадою та владою села через посередника. У неділю, 8 травня, у Буківці відбувся схід селян, однак мешканцям так і не повідомили, кому й для чого потрібен Писаний камінь…

Схили гори Копілаш навколо Писаного каменя густо поросли чорницями. Улітку для місцевих гуцулів збір ягід та грибів є основним заробітком. Неподалік також знаходиться полонина, куди на літо місцеві жителі віддають пастися худобу. Закономірно, що наміри анонімного інвестора орендувати землі на горі не на жарт схвилювали селян. Люди бояться, що Писаний камінь обгородять і вхід зроблять платним як для туристів, так і місцевих.

Очевидно, саме через ці побоювання на сході селян 8 травня інвестору не вдалося переконати людей у доцільності оренди пам'ятки природи. Однак буковецька громада остерігається, що донецькі бізнесмени приберуть до рук Писаний камінь і без їхньої згоди.

Що з'явилися охочі приватизувати землі на Копілаші, у селі говорили вже давно. Однак серйозних підстав для хвилювання не було. Однак на початку весни цього року на Копілаш зачастили вертольоти. Невдовзі з'ясувалося, що туди прилітали люди, які вже купили в місцевого мешканця приватизовану ділянку площею чотири гектари на схилі гори. Селянам покупка видалася дещо дивною: до ділянки навіть під'їзду немає. Буківчанам пояснили, що бізнесмени, які купили чотири гектари, збудують дорогу.

Але скоро виявилося, що невідомий інвестор не тільки сумнівно набув у власність ці чотири гектари, а ще й накинув оком на сам Писаний камінь, який розміщений на землях запасу Буковецької сільської ради. На збори громади 8 травня про плани загадкового інвестора приїхав розповідати чоловік, який назвався "Іваном Петровичем з Тернополя". Він відмовився назвати своє прізвище. «Вам що, паспорт показати?!» - відрізав представник інвестора на цікавість мешканців.

"Іван Петрович" категорично відмовився повідомити селянам не лише прізвище, а й наміри "інвестора" і навіть площу території, яку той просить (?!) у громади в оренду. Мовляв, ще не міряли. То як виходить: ви, громадо, спершу дайте згоду, а скільки сільської землі нам треба, ми вирішуватимем без вас? На запитання, в чому ж полягає інвестиційний проект, "Іван Петрович з Тернополя" пообіцяв, що орендарі... відчистять Писаний камінь від "зеківських написів". До речі, серед автографів, які відпочивальники залишають на скелі, до сьогодні збереглися вибиті підписи «Ольга Кобилянська 1899» та «Василь Стефаник 1899». Також на камені можна побачити знаки, які й сьогодні використовуються у гуцульських орнаментах. Ці символи з'явилися задовго до того, як свої автографи на скелях почали лишати всякі Васі, Колі і Вови.

Ще Іван Петрович "втішив" селян, що ті отримають роботу екскурсоводів та охоронців. Він підтвердив, що вхід на Писаний камінь стане платним. Правда, зазначив, що тільки для "чужих". Але як відрізнятимуть "чужих" від "своїх", селяни так і не збагнули. Зате, як "великодушно" запевнив Іван Петрович, дітям будуть дозволяти і надалі збирати ягоди безплатно. На запитання, що саме інвестор планує будувати біля Писаного каменя, представник відповів: «Нічого, окрім маленького приватного будинку». Невже чотирьох гектарів для цього замало?»



Чи є щеплення від скажених цін? – таке риторичне запитання ставить перед читачами тернопільська газета «Вільне життя».

«Ціни, немов скажені, так скачуть догори, що встигнути не можна не те що із зарплатою, а й з усвідомленням того, що в нас, в аграрній області, продукти харчування можуть бути «золотими». Як родинам виживати в таких умовах? Багатьох рятує село або дачна ділянка. Але хіба це вихід? У магазині залишаєш понад сто гривень, а в пакунку майже немає нічого на обід…» Такий чи схожий монолог можна почути в транспорті або на вулицях. Люди занепокоєні підвищенням вартості життя. І досліджувати не треба, — варто піти на ринок чи в магазин, щоб переконатися в цьому…

Як прогнозують експерти, подорожчання чималої кількості продуктів не уникнути. Хіба сезонні купуватимемо трохи дешевше. Вже кажуть про те, що для українців і кава зросте в ціні…

Якщо без кави можемо обійтись, то без крупів — важко. Гречки, кажуть, із китайською вистачить. До речі, на Тернопіллі китайського продукту поки немає і спеціалісти кажуть, що, швидше за все, не буде — вистачить своїх крупів. Віднедавна «знайшли» новий дефіцит у країні — овес... Який наступний продукт щезне з прилавків — не визначить, мабуть, ніхто».

 

Чи можна вижити лише завдяки дарам природи? – деже актуальне дослідження проводить західноукраїнська газета «Експрес».

«Сьогодні походи на базар чи в магазини більше нагадують ігри для відважних. Якась прив’яла головка капусти тягне на 30 гривень, кілограм старої позеленілої картоплі коштує 7-8 гривень. Навіть морква стає недоступною. Що вже казати про м'ясо та рибу…. Якщо людину залишити на якийсь час без грошей, чи зможе вона вижити, використовуючи лише природні ресурси знає експерт Віталій Котляров, голова пластового куреня імені Семена Височана. Він каже:

Чим замінити м'ясо? Тут якраз варіантів безліч. Ось, для прикладу, мурашині яйця – смачні і поживні… Їстівний і дощовий черв’як – треба його лиш добре промити… Його можна буде трохи проварити, але тоді він буде дуже смачним. Найкраще – добре посолити та з’їсти.

Можна харчуватися і личинками короїдів, яких дуже багато під корою смерек. Для цього кору здирають та просто беруть личинок і відразу їдять. Це ж повноцінний білок… Якщо вже заговорили про кору, то є такий секрет народів півночі – з берези знімають кору, а під нею є шар м’якоті, яку треба зварити та їсти… Чудовою їжею є слимак… Він повсюди живе у нас в садах… Причому «сезон слимаків» триває з ранньої весни до перших приморозків. І досить просто приготувати. Два відра слимаків треба залити водою, а коли повилазять відділити ніжки від мушлі. Вимочити в оцті протягом двох годин та на помірному вогні підсмажити на олії, додати перець, сіль. Вийде делікатес-пальчики оближеш. На смак така страва нагадуватиме печінку тріски…

На гарнір – корінці трав. Вибрати їх просто. Якщо солодкі – значить, цілком придатні до споживання до споживання. Гіркі кращі не їсти – вони можуть містити отруту. Ближче до осені не забувайте про лісовий горіх (ліщину), придатні до споживання і букові горіхи. Можна наїстися і жолудями…

Дуже добрий додаток до раціону – молодий подорожник… А ще лобода, яка врятувала багатьох від голодної смерті».

 

Щоб усі боялись! Щоб не насміхались! – під таким заголовком газета «Репортер» друкує аналітичну статтю про депутатський корпус Івано-Франківської міської ради.

«Восени ВО «Свобода» здобула на Прикарпатті найбільше мандатів у міську та обласну ради. І якщо кількість депутатів в облраді порівняно з іншими партіями не вражала, то в Івано-Франківській міській – просто більшість, 34 із 60. Ось, здавалося б, і карти в руки, можна все зробити та всім довести. Тож чим відзначилася «Свобода» у міськраді за півроку?

Голов­ним завданням «Свободи» стало не так примножити, як втримати свого виборця. А зробити це при владі доволі непросто. Шляхів, як завжди, два – або виконувати те, що обіцяв перед виборами, або рятуватись піаром.

Майже випадкові люди, які стали депутатами міськради завдяки фатуму чи то пак свободівському кадровому голоду, спочатку отримали статус «дитячого садка» та «нефахівців».

Виглядає, особистості там і не дуже потрібні - – сірої маси значно більше. Головне, що самі ватажки добре знають важливість своїх 34 «багнетів». Знає про них і голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Бо саме до нього їздять наші політики, аби домовитись про якусь посаду. Саме з ним вирішуються важливі бізнесові питання. Або не вирішуються. Такі навіть до викон­кому не допускають – знімають ще на прогонках.

Важко сказати, як позначиться на свободівському рейтингу нинішнє «святкування» 9 травня. І вже не так важливо, чи вони просто повелись на провокацію, чи провокаторам підіграли, чи відчайдушно захищали своє. В будь-якому разі враження залишили неоднозначне. Як відреагує електорат, покаже час і вибори. Але те, що тепер уся інша українська опозиція опинилась на маргінесах, – факт.

Виглядає, що «Свобода» за останні півроку намагалася не так щось зробити, як примусити усіх з ними рахуватись. Пам’ятаєте старий-добрий мультик? «Щоб усі боялись, щоб не насміхались!». Справді, вже не смішно. А що далі?»

 

Що далі? – знають журналісти івано-франківської комунальної газети «Західний кур’єр».

«Івано-Франківська міська влада рішуче налаштована припинити прояви незаконного бізнесу в центрі міста.

Керуючий справами міськвиконкому Андрій Лис привернув увагу учасників цьоготижневої апаратної наради щодо «окупації» центральних майданів міста веломобілями та дитячими машинками. За його словами, спритні підприємці, не маючи на те дозволів, розгорнули діяльність з прокату дитячих машинок та веломобілів і вже навіть наносять відповідну розмітку. Андрій Богданович побоюється, що незабаром на площах можуть також з’явитися й незаконні ігрові автомати.

Керуючого справами підтримав і міський голова Віктор Анушкевичус. Він не лише розпорядився припинити незаконну діяльність з прокату автомобільчиків та велоавтомобілів, а й дав доручення управлінню торгівлі та іншим контролюючим органам ретельно перевірити діяльність місцевих ринків і вжити заходів щодо припинення незаконної стихійної торгівлі».

 

Огляд підготував Андрій Мева, «ОстроВ»

Статьи

Страна
29.03.2024
10:18

В Крыму становится страшно: растет популярность страхования от БПЛА

...Эти выплаты никто не увидит, так как нет законодательной базы. Если они страхуют от террористического акта, то должно быть решение о возбуждении уголовного дела по соответствующей статье и так далее. Все остальное – красивые слова и обещания,...
Луганск
27.03.2024
17:45

"Бери и делай!" Как переселенцу начать зарабатывать в новой нише на новом месте

"Надо осознавать, что почти никто на новом месте не начинает действительно с абсолютного "нуля" - потому что у вас есть образование, опыт, личные ценности и тому подобное. Все это уже есть у человека, является неотъемлемой частью его бытия"
Страна
27.03.2024
12:46

Валютный вопрос, или Как олигархи споткнулись об Нацбанк

Дальнейшее снижение курса гривни окончательно добьет потребительский спрос, который в условиях полномасштабной войны и так уже давно "ниже плинтуса". Ну а "мертвый" потребительский спрос – это "мертвая" экономика.
Все статьи