Калуський мер Ігор Насалик – відомий політик в Галичині. Свого часу він встановив в Україні рекорд, коли у 2002 році, коли на виборах до Верховної Ради переміг у Калуському мажоритарному окрузі з результатом 84,35 відсотка голосів. Тоді Насалик був дуже близький приятель Віктора Ющенка і балотувався від політичного блоку «Наша Україна». Кажуть, що він тоді бачив себе у мріях-снах губернатором Івано-Франківської області, проте, «любим другом» у Ющенка Насалик так і не став, більше того, він навіть не дочекався помаранчевої революції. Вже одразу по виборах 2002 року, одним з перших покинув «Нашу Україну» й опинився в провладній більшості, що притягнула на посаду голови ВРУ В.Литвина. Не зробив Насалик політичної кар’єри і в провладному блоці, оскільки «кинув» кучмістів під час голосування в «Чистий Четвер» 2004 року за політичну реформу, що в підсумку призвело до відомих подій на Майдані. На виборах 2006 року Насалик балотувався в першій п’ятірці блоку ЕКО+25% і канув би в політичне небуття разом з цим проектом («ЕКО +25%» набрало 0,47% голосів), якби випадково не зачепився за Калуш. Саме тоді, в другому місті Прикарпаття, тривало протистояння між калуськими мерами Різником та Сушком, що почергово приходили до влади, внаслідок чого народ так втомився, що раптом проголосував за Насалика. З того часу в Калуші почалися різного роду експерименти, які прославили Насалика, як успішного мера. Однією з заслуг нового мера стало асфальтування доріг в місті. Калушани розтрубіли на весь світ, що у них європейські дороги і навіть запрошували журналістів в прес-тури до свого міста, щоб продемонструвати їм це «чудо». Насправді, треба розуміти ментальність багатостраждального населення цього прикарпатського міста: в Калуші будь-яка просто заасфальтована дорога вже вважається європейською. За таких обставин І.Насалик в 2010 році всерйоз почав роздумувати над тим, якби-то стати мером багатостраждального Івано-Франківська: проводив прес-конференції, розміщував статті про свої успіхи та роздавав різного роду обіцянки мешканцям столиці Прикарпаття. Однак перед самими виборами не без поради губернатора Прикарпаття М.Вишиванюка, Насалик залишив Івано-Франківськ в «спокої» і віддав його своєму партійному опоненту В.Анушкевичусу, меру Івано-Франківська, який свого часу усунув Насалика від головування в Українській Народній Партії (Рух Костенка). Насалик знову подався на мера Калуша і встановив ще один політичний рекорд, набравши 84,35 відсотка голосів калушан. Більше того І.Насалик за рахунок Калуша та калуського району зумів протягнути в Івано-Франківську обласну раду півтора десятка депутатів під брендом «Української партії», обласну організацію якої він був очолив на передоднях комунальних виборів 2010 року. До речі, фракція Української партії в облраді висунула на посаду голови ради депутата від Партії регіонів Зіновія Митника, тодішнього міністра охорони здоров’я України. Проте, під час таємного голосування, Митник вибори програв, а раду очолив лідер ВО «Свобода» О.Сич. Після цього в Насалика почалися проблеми в його Українській партії. За ініціативу з проштовхуванням регіонала на найвищий пост Прикарпаття Насалика почали виключати з партійних рядів. Проте вже у квітні цього року, після певних дій, Насалик вже очолює політраду цієї партії, про що успішно звітує всім національно-свідомим виборцям Прикарпаття. А, оскільки, з відміною Конституційної реформи вибори до ВРУ у 2012 році будуть змішаними, у Насалика засвітила чудова перспектива виграти ці вибори по Калуському мажоритарному окрузі й повернутися в стіни українського парламенту. Однак політичні партії Прикарпаття, насамперед ВО «Свобода», не збираються віддавати Насалику такі важливі для себе і, головне, національно свідомі округи як от Калуський та втрачати можливість легкої перемоги. Більше того, саме калуський округ може суттєво додати голосів тягнибоківцям за партійними списками. Тому Насалику оголосили війну. Спочатку ця війна велася партизанськими методами під проводом «Пори». Проти міського голови Калуша активісти-«пористи» розклеїли у місті 500 листівок. На листівках міський голова був зображений в образі Остапа Бендера, що закликав дякувати "Царю Насалику" за найвищі в Україні тарифи на комунальні послуги, намір збудувати у місті завод із переробки гексахлорбензолу Розповсюджувалися також листівки за підписом ВО "Свобода", де Ігор Насалик та Віктор Янукович були зображені, відповідно, як український селянин і солдат Червоної армії, що цілуються. Проте після Пасхи, коли всі посвячені на Прикарпатті яйця були з’їдені за святковими столами, у Калуші вибухнув скандал всеукраїнського масштабу і стосувався він Насалика та його заступниці з медичних питань Віталіни Радецької. Спочатку калуські медики поширили лист-протест проти висловлювань пані Віталіни. В.Радецька начебто зібрала нараду працівників охорони здоров’я міста Калуша і не підбираючи слів, розповіла все, що думає про медиків та галичан взагалі. «Вы - генетически недоразвитый регион, цыгане вы немытие и нечесанные. Мне говорили, что в этом регионе была зона, теперь понятно, откуда такие гены…, вы разбиваете себе лбы, когда бьете поклоны в церкви, а ничего в душе святого у вас нет», - сказала В.Радецька. В.Радецьку запросив до Калуша на роботу сам міський голова Ігор Насалик та рекомендував її сесії міськради та міськвиконкому як «одного з кращих лікарів України, чиї професійні навики мали б підняти медицину Калущини». «Насалик сам живе у Кончі-Заспі, і цю пані привіз нами керувати зі столиці, – скаржилися прості калуські медики. Але на цьому все тільки почалося. В області стали збирати комісії, сесії, колегії, ради та наради, на яких всі одноголосно засудили й продовжують засуджувати висловлювання Віталіни Радецької. Губернатор Прикарпаття М.Вишиванюк, проголосувавши разом з Колегією ОДА (також одноголосно) за висловлення недовіри пані Радецькій, сказав буквально таке: «Най Наслик відвезе її туда - звідки привіз». Проте Насалик не квапився виконувати мудру вказівку голови ОДА й відвозити Радецьку на її батьківщину, а почав всіляко виправдовувати свою протеже і підключати до цього процесу поважних й авторитетних калуських політиків та громадських діячів. Щоправда, словам захисників Віталіни про провокацію та брехню мало хто вірить. Тоді вже сам Насалик не витерпів й повідомив журналістам таке: «мені нещодавно прийшов лист без підписів про те, що голова облради – педофіл. То що я маю з цим листом робити?..» Якого голову і якої ради мав на увазі пан Насалик - невідомо, але голова Івано-Франківської облради «свободівець» Олександр Сич відреагував одним з перших: «Віталіна Радецька - це «табачниця» місцевого розливу. З підлеглими потрібно поводитися інакше: звільняти чи застосовувати інші важелі, але в жодному разі не ображати такими словами», - сказав Сич і натравив на пані Віталіну, а заодно й на Насалика правоохоронні органи, щоб вони відреагували по адміністративній лінії на заяви заступника міського голови Калуша. До речі, поскаржився на мера Насалика в правоохоронні органи не тільки Сич. Депутат калуської міської ради, керівник громадської організації "Зелений рух Карпат" Михайло Довбенчук домігся приїзду до Калуша представників комісії із Рахункової палати України, яка, вивчивши звіти з використання коштів отриманих Калушем на ліквідацію екологічно небезпечної ситуації, зробила висновок, що використали їх неефективно. З такими результатами Рахункової палати пан М. Довбенчук сповнений небувалого ентузіазму пише чергове подання в Генеральну прокуратуру. А ще минулої суботи в Калуші мешканці міста провели акцію протесту проти Віталіни Радецької та міського голови Калуша Ігоря Насалика. Молоді люди принесли на акцію протесту портрети Радецької та Насалика і всі охочі могли кидати в них яйцями. А охочими, таким чином виявити свій протест проти кадрових призначень, виявилися майже всі присутні на мітингу, причому кидали і молоді і старші люди. Від сьогодні в Калуші виставили вже й спеціальний пікет і пропонують поуправлятися в киданні яйцями у портрети Віталіни Радецької та Ігоря Насалика всім охочих. Сам Насалик з того всього подався у відпустку, а лікарка Радецька захворіла й вийшла на лікарняний. Схоже, мрії-сни пана Насалика про перемогу на виборах до Верховної Ради по Калуському мажоритарному округу в 2012 році стають дуже примарними. Більше того, тут меру Калуша ще би треба було подумати, якби то залишитися на своїй мерській посаді і не встановити якогось нового політичного анти-рекорду. Василь Хом’як, «ОстроВ»
