Економічні умови погнали наших людей на річки за рибою – І.Стефурак

Нещодавно в прес-центрі «Вектор» проходила прес-конференція начальника головної державної інспекції рибоохорони в Івано-Франківкій області Ігора Стефурака, присвячена початку нересту риби на Прикарпатті. Ігор Стефурак погодився дати ексклюзивне інтерв’ю для нашого сайту, яке пропонуємо читачам сайту.

- Коли буде оголошено нерест на Прикарпатті і які його особливості?

Наступила весна і кожного рибалку цікавить питання, коли розпочнеться цього року нерест.

Незважаючи на кліматичні та погодні умови, цього року нерест ми переносити не будемо і оголошуємо його з 1 квітня по 10 червня на Річці Дністер та її притоках, в тому числі й на Бурштинському водосховищі. На річці Прут нерест буде об’явлений з 1 квітня по 20 травня. На притоках Прута з 1 квітня до 1 травня. В цей час є недопустимим вилов жодних живих ресурсів. Риба стає беззахисна, деколи вона долає десятки кілометрів до місць нересту.

Вона виходить на мілководдя і стає легкою здобиччю для людей, яких ми називаємо браконьєрами.

Не зважаючи на те, що деякі види риб, як от карась, короп є багатоплідними і можуть мати до мільйону ікринок, це ще не означає, що кожна ікринка потім стає мальком. Є дуже багато перешкод починаючи від комах та інших організмів, які живуть у воді та знищують ікру і закінчуючи гідрологічними проблемами - підйом рівня води у водоймах, осушення, зміна русел рік. Нажаль, на ці природні перепони накладаються ще й наслідки господарської діяльності людини. І саме це часто зашкоджує ікрі стати мальком. В час нересту є неприпустимим забруднення води через будь-яку господарську діяльність на воді та в  прибережних зонах. Тому забороняється перекриття річок, поглиблення русла, виробіток гравію, миття автотранспорту, сплав деревини, тощо.

Наша робота тепер полягає в ознайомленні широких верств населення про таїнства природи в час нересту риби. Ми підготували проект наказу про об’явлення нересту, який пропонуємо нашій ОДА. Запланована також міжвідомча нарада з представниками різних управлінь, щоб ми спільними зусиллями могли дозволити рибі віднереститися і примножити багатство наших річок.

- Отже, в цей час роботи вашій інспекції суттєво додасться?

Так, ми будемо проводити контроль за якістю стічних вод, за дотриманням правил зберігання та застосування отрутохімікатів, за санітарним станом якості води, за облаштуванням водозаборів, також будемо проводити рейдові перевірки водних об’єктів, запланована операція «Ринок» для перешкоджання продажу незаконно виловленої риби на стихійних та продовольчих ринках.

Скажу також, що для тих рибалок-аматорів, які ловлять не для наживи, а для естетичних  потреб, ми, як виняток, дозволяємо обмежений вилов однією вудочкою в деяких місцях на річці Дністер, зокрема від селища Сівка Войнилівська і до моста в селі Нижнів. Але крім тих місць, де є пригирлові річки. Дозволено також ловити рибу на двох річках Бистрицях в межах міста Івано-Франківська та на річці Прут в межах міст Снятина і Коломиї. Також дозволено ловити рибу вудочкою на міському озері в Івано-Франківську. Але знову ж таки, коли використовується тільки один гачок і норма вилову становить три кілограми. Звичайно, крім того успішного випадку, якщо одна виловлена рибина заважить більше трьох кілограм. Якщо одну таку рибу спіймав - хай цього буде достатньо для свого рибальського задоволення.

- Наведіть статистику виявлених вами порушень.

За перший квартал цього року у нас показники порушень збільшилися. В інших країнах, до речі, найкращий показник - коли взагалі немає порушень. У нас же, схоже, економічні умови погнали людей на річки за рибою.

За цей перший квартал, який ще не закінчився, нами вже складено 150 протоколів щодо незаконного вилову риби та вилову забороненими знаряддями. Порушники ловили екранами, сітками, остами. У них було вилучено три човни.

- А електровудками ловлять?

Зимою електровудками не ловлять, бо риба стоїть на зимувальних ямах і дістати там її не можна. Минулого року було затримано нами двох злочинців з електровудочками. Причому, після внесення змін до законодавства, за цей злочин тепер передбачена кримінальна відповідальність. Щоправда, ці електровудочки й далі продають через Інтернет. Начебто для того, щоб застосовувати для пересадки риби з однієї водойми до іншої. Але ціна звичайної електровудочки дуже висока - до однієї тисячі доларів. А ще треба мати відповідне обладнання, човен, що також не дешевий - коштує 6-7 тисяч гривень, плюс автомобіль, що зможе доставити рибалку до ріки. Ви ж розумієте, що не кожна машина під’їде до Дністра –  мусить бути позашляховик. Це дуже дороге задоволення. Якийсь робітник чи селянин навряд чи зможе позволити собі таку «рибалку». Мушу сказати, що, на превеликий жаль, таке варварство з електровудками чинять люди багаті і заможні. У мене була розмова з одним таким браконьєром, що ловив на електровудку. Він каже, що це для нього такий «кайф». Я його просто не можу зрозуміти. Я міг би ще якось зрозуміти той випадок, коли людина бідує і немає що їсти. Але коли у нього є все?..

- Порушників вистарчає…

До кінця цього кварталу в нас буде 450 порушень щодо перевищення кількості гачків, щодо кількості виловленої риби, і не менше 150 показників – вилову риби забороненими методами лову. За минулий рік ми уклали 40 актів вилучення заборонених знарядь вилову риби. Це коли є сітка, а порушника поруч немає. В село приїжджає чужа машина  - вже все село знає, що то може бути рибінспекція. Вони тоді ховаються. Якщо вилучається така сітка, то складається акт вилучення, після чого приходить судовий виконавець і в складі комісії ці сітки знищуються.

- Які розміри штрафів передбачені за порушення вилову риби?

Штрафи коливаються в сумі від 340 до 1700 гривень плюс завдані збитки. Кожна рибка має свою ціну і рахується поштучно. Якщо, наприклад, виловлена з порушенням риба морена звичайна - за неї штраф 104 гривні, за рибу стерлядку - 1100 гривень. Якщо риба з ікрою - можемо порахувати збитки за кожну ікринку. В нас є методика нарахування в таких випадках. Далі це йде на розгляд суддів. Якщо суд візьме до уваги, що було виловлено рибу ще й цинічним, варварським способом - можуть подвоїти розміри штрафів.

- А як відносно збуту риби, виловленою злочинним шляхом?

Нами було складено 4 протоколи за порушення правил торгівлі рибою. Щоб торгувати рибою, треба мати документ, що підтверджує походження риби. А також, відповідно, ще й сертифікат якості або ветеринарну довідку про те, що риба здорова. Є різні хвороби, які передаються від риби до людини. Тому риба, куплена на стихійних ринках, може призвести  до важких наслідків. Ми знаємо про випадки незаконного вилову карасів на відстійниках заводу ТОС. Карась – риба живуча, а люди там ловлять його і продають на ринку. Покупець приваблюється на низьку ціну і тим самим не тільки наражає себе на небезпеку, але ще й  дає зелену дорогу браконьєрам.

- Скільки штрафів і на які суми через суди було накладено на порушників?

Того року тільки нами. органами рибоохорони, було накладено штрафів на 11 196 гривень. 90 справ ми передали до суду на суму стягнень понад 34 тисячі гривень, а ще нарахували збитків на суму 25598 гривень. І це тільки за торішній період нересту.

- А розвиток туристичного бізнесу не позначається на зростанні порушень у рибальстві?

Туристи зазвичай правил рибальства не порушують. Рибу вони ловлять вудками, ні разу не замічено за ними використання екранів чи сіток. Але є проблема в культурі, власне, наших рибалок. Вона потрохи покращується, ну, наприклад, рибалки на берегах річок збирають сміття в пакети, акуратно кладуть їх під кущики. Правда, для кого кладуть – невідомо. Прийде вода і це все забере і так. А от, щоб забирати це сміття з собою – до цього наші рибалки ще не доросли. Культура рибальства розвивається доволі повільно.

- А що вам відомо з європейського досвіду про культуру рибальства і їхні порядки?

В Угорщині рибінспекція за минулий 2010 рік склала аж два(!) протоколи порушень: один - за то, що була виловлена риба не того виду, яка була передбачена в ліцензії на вилов, а другий випадок – за порушення розміру виловленої риби. А ми, 12 рибінспекторів, того року тільки на Прикарпатті склали 1300 протоколів порушень. Якось спілкувався з нашим земляком, що живе у Канаді. Там також є рибінспекція. Так от каже, що в Канаді треба їхати на рибалку з лінійкою. Рибінспекція приїздить і робить вигляд, що ловить рибу. Коли ти береш садок з рибою і йдеш до машини (бо поки риба в садку, то можна ще казати, що рибу випускаєш), підходить інспектор, представляється і починає міряти лінійкою рибу. І, не дай боже, хоч на один дюйм чи міліметр риба виявиться менших розмірів: зразу, тут же накладається штраф. А ще мені розповідали історію з казахським переселенцем. В Німеччині пішов він на рибалку, спіймав рибину великих розмірів. А тут прийшов поліцейський й запитав: - Чому ти мучиш цю рибу? Він же взяв рибу й кинув її до землі. Після чого получив три роки тюрми. Виявляється, що рибу в Німеччині треба усипляти спеціальною голочкою.

- Нашим рибалкам, справді, до такого ще дуже далеко, не кажучи вже про те, що в цивілізованих країнах заохочують рибалок відпускати впійману рибу…

Для того, щоб рибу відпускати, треба ще навчитися правильно її знімати з гачка. Там, на Заході, є різні пристрої, тай люди більш гуманніші, а ще в них більш кращі економічні умови. У нас так грубо виривають гачок, що відпущена риба не буде жити. Ще раз кажу, маємо дуже низьку культуру рибальства. У нас був випадок, ми затримали студентів, які будучи напідпитку наловили маленьких сомиків, маленьких карасиків. Ми склали акт на штраф в 1200 гривень. А вони питають, за що така сума? Нанесли збитки рибному господарству. Тільки за одного маленького сомика треба заплатити  70 гривень штрафу. Ще один горе-рибалка наловив на бурштинському водосховищі 8 маленьких щучок. Затримали, склали протокол і запитуємо: «Навіщо тобі ті маленьких рибки?» А він каже: «Віддам коту». Це ж треба дійти до такого цинізму, щоб віддавати маленьких щучок котові, знаючи, до яких розмірів щука може вирости, а там, в Бурштині на водосховищі, вона рідкість.  

Люди повинні зрозуміти, що ми ще не навчилися берегти природу. Запаси природи обмежені і нищити їх – страшний гріх.

 

Розмову вів Андрій Мева, «ОстроВ»

Статьи

Луганск
27.03.2024
17:45

"Бери и делай!" Как переселенцу начать зарабатывать в новой нише на новом месте

"Надо осознавать, что почти никто на новом месте не начинает действительно с абсолютного "нуля" - потому что у вас есть образование, опыт, личные ценности и тому подобное. Все это уже есть у человека, является неотъемлемой частью его бытия"
Страна
27.03.2024
12:46

Валютный вопрос, или Как олигархи споткнулись об Нацбанк

Дальнейшее снижение курса гривни окончательно добьет потребительский спрос, который в условиях полномасштабной войны и так уже давно "ниже плинтуса". Ну а "мертвый" потребительский спрос – это "мертвая" экономика.
Мир
26.03.2024
07:36

«Уже сейчас можно купить билеты в Крым на июнь». Российские СМИ об Украине

"В реакции Киева - вся суть этого террористического режима. Трудно даже описать ту смесь восторга, злорадства и упоения, которую трагедия вызвала в украинских СМИ…"
Все статьи