Перші враження від виборів на Львівщині це, звичайно, високий результат ВО «Свобода» — більше половини складу Львівської міськради і найбільша фракція у Львівській облраді за свободівцями. Проте ейфорія для команди Олега Тягнибока тут недоречна: перебуваючи при владі дуже легко позбутись власного рейтингу, а вибори до парламенту вже не за горами. Під час засідання прес-центру «Львівський вибір-2010» експерти обговорили питання, хто ж насправді переможці, а хто переможені на львівських виборах і якими є наслідки волевиявлення львів’ян. Керівник моніторингово-аналітичної групи «Цифра» Назар Бойко вважає головними переможцями виборів у Львові та області ВО «Свобода» та Фронт змін, а також переобраного міського голову Львова Андрія Садового, а от переможеними — тих, у кого вкладені у виборчу кампанію кошти та зусилля не трансформувались у депутатські мандати і посади мерів на Львівщині. До останньої категорії сміливо можна віднести провладні партії та їх кандидатів. „Якщо говорити про переможців і переможених, то не все настільки однозначно, як говорять цифри результатів голосування як до обласної так і до міської ради. На мою думку, можна використати три підходи для визначення переможців і переможних на місцевих виборах на Львівщині. Перший підхід — це суто формальний, по цифрах. Якщо відштовхуватись від цього формату, то, звичайно, ви побачите, що у Львівській міськраді серед переможців Андрій Садовий і ВО „Свобода”, у облраді — це також ВО „Свобода”. Другий підхід — це технологічний, фінансовий підхід. Дуже цікаво було би дізнатись, скільки, умовно кажучи, фінансових ресурсів було потрачено тією чи іншою політичною силою, кандидатом в мажоритарному окрузі чи по списку для того, щоб здобути той чи інший представницький мандат. Для декого ресурси, затрачені, на саму виборчу кампанію — агітацію, ЗМІ, зовнішню рекламу можуть бути настільки великими, що невелике представництво у органах місцевого самоврядування ніяким чином не „окупиться”, якщо можна так говорити. Третій підхід, більшою мірою політологічний, це представництво нових політичних сил у місцевих радах на Львівщині. Якщо порівняти склад місцевих рад нового і попередніх скликань, ми побачимо, що з’являються нові політичні сили, нові бренди, нові обличчя. За такого формату підходу переможцями можна вважати „Фронт змін”, який отримав значне представництво і в обласній, і в міській радах Львова. Проте дуже багато буде залежати від формату тих більшостей, які будуть працювати у міськраді та облраді”, — сказав Назар Бойко. Експерти не беруться прогнозувати, якими будуть конфігурації більшості у міський та обласній раді Львова, однак вже зараз передбачають конфлікти і довгу «розкачку» перед нормальною роботою рад. «Теперішня міська рада оновилась на 80%, тобто 80% обраних депутатами — це особи, які не були представлені у попередньому скликанні. З одного боку це позитив, тому що це нові люди. А з іншого боку, не факт, що всі ці люди є досвідчені, тому що багато дійсно пройшло молодих людей, які з цією „кухнею” не працювали. Але це питання часу, за рік вони теж стануть досвідчені, але рік буде така „розкачка”, і важливі питання, які потрібно вирішувати на високому професійному рівні, можуть не вирішуватись. Цю всю ситуацію поглиблює те, що тепер міська рада досить мозаїчна. Попри те, що там є виразна більшість у вигляді „Свободи”, там є багато партій, які мають по кілька депутатів, і на фоні оновлення це може означати, що ця міськрада, принаймі в перший період своєї роботи, буде дуже конфліктною. Дуже складно буде дійти якихось спільних рішень», — сказав довготерміновий спостерігач за місцевими виборами у Львівській області громадянської мережі «ОПОРА» Олександр Неберикут. За словами Олександра Неберикута, оскільки явка на виборах у Львові склала менше 50% виборців, то ті люди, які пройшли в міськраду, представляють меншість міста. І, на його думку, вже найближчі півроку покажуть, чи буде життєздатною ця міська рада. У життєздатності нової каденції Львівської міськради сумнівається львівський політолог Тарас Возняк, зважаючи на «професіоналізм» новообраних депутатів. «Оновлення міськради це позитив безсумнівний, бо дехто у міськраді вже так засидівся, що йому здавалась, що він передасть в спадок своєму сину чи дочці це місце. Але є питання, чи це очищення, чи ні? Звичайно, там були корупціонери, і багато пішло звідти, а хто прийшов? Безліч безробітних, без освіти або дуже молодих людей. То в мене є запитання: вони самі собі не дали ради в житті, то вони поможуть мільйонному місту?», — сказав він. На думку Тараса Возняка, єдиний шлях для «Свободи» не втратити рейтинг перед парламентськими виборами, які, можливо, відбудуться вже наступного року — це «поділитись» владою у Львові з іншими політичними силами. «До міської, обласної ради дуже багато здобула „Свобода”, в тому числі за рахунок того, що не було БЮТу. Я думаю, що „Свобода” навіть не очікувала такого успіху, і в цьому сенсі це може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Відтепер все місто Львів буде керуватися ВО „Свобода”, і вся відповідальність, адже міський голова узалежнений від більшості в міськраді, буде на ВО „Свобода”. ВО „Свобода” — партія ідеологічна, вона спрямовує свої зусилля на вибори до Верховної Ради. І як віднесуться виборці до цієї політсили після року правління це ще невідомо. І в цьому сенсі цей успіх на місцевих виборах може виявитись Пірровою перемогою вже на парламентських виборах. Я думаю, що в партії є тверезомислячі люди, і єдиний порятунок, який вони могли б мати в цій ситуації, це поділитись владою, принаймі в сенсі розподілу посад. Тобто можна буде сказати, не тільки ми керуємо, а й інші», — сказав він. Загалом всі експерти сходяться на думці, що місцеві вибори стали «підготовкою» до виборів парламентських. І вибори до ВРУ можуть змінити розподіл переможців та переможених: «Свобода» особливо і частково «Фронт змін» можуть втратити рейтинг, якщо не справляться із владними функціями, «Батьківщина», яку усунули від виборів, може надолужити — адже «ображених» виборці люблять. А от провладні сили зі статусу переможених можуть перевернути все з ніг на голову: місцеві вибори-2010, які Тарас Возняк назвав «перші планово недемократичні вибори в нашій країні після 2004 року», були полігоном для випробування методів впливу на результат волевиявлення. „На цих виборах в першу чергу переміг адмінресурс і ті люди, які змогли налагодити свій взаємозв’язок з виборчими комісіями”, — сказала виконавчий директор ЛОГО «Комітет виборців України» Оксана Дащаківська. Тож експерти прогнозують, що на виборах до парламенту порушень і фальсифікацій стане ще більше — на кону будуть дуже великі ставки… Олександр Сніжинський, «ОстроВ»
