Мером Івано-Франківська може стати… Микола Катеринчук

Напередодні місцевих виборів візити партійних лідерів є звичним явищем й не викликають жодного здивування.  Гонитва за електоратом змушує столичних засідателів все частіше мандрувати регіонами в розрахунку отримання додаткових дивідентів. Й хоча особливого результату такі поїздки як правило не дають, однак створюють інформаційні приводи, що вже дає можливість якщо не донести до виборців певні ідеї, то додатковий раз «засвітити» власний проект.

Так, Івано-Франківську область ще напередодні відвідали В’ячеслав Кириленко, Йосип Вінський, Борис Тарасюк, Кость Бондаренко… Минулого тижня із робочим візитом в області перебував Микола Катеринчук – лідер «Європейської партії України».

Микола Катеринчук є відомою в українській політиці особою. Юрист за освітою, Микола Дмитрович певний час попрацювавши в юридичним консультантом у одному із банків, згодом стає гендиректором адвокатської компанії «Моор і Кросондович». Незабаром Катеринчук вирішує йти в політику й у 2002 році вперше стає депутатом Верховної Ради будучи позапартійним. Саме під час кампанії особливо активно розвивається його проект «Народний адвокат». Як бачимо, у 2010 році «Європейська партія» знову повертається до вже відомої для себе тактики ведення виборчої кампанії. В Івано-Франківську сіті-лайти місцевих «народних адвокатів» можна зустріти доволі часто.

Вже в парламенті життя та діяльність Катеринчука безпосередньо пов’язана з НУНСом. Разом з блоком він ще двічі обирається народним депутатом України. Однак, дорогу у велику політику перед Катеринчуком відкрила Помаранчева революція, під час якої він очолював юридичний департамент штабу В.Ющенка. Третій тур президентських виборів – заслуга і Катеринчука, який входив до складу команди, яка оскаржувала результати виборів.

Однак, вже наприкінці 2006 – на початку 2007 року, будучи переконаним, що  «Наша Україна» потребує оновлення, створює власний партійний проект – «Європейську партію України». Тим не менше, це не завадило політику бути п’ятим у списку НУНСу на позачергових парламентських виборах.

Під час останніх президентських виборів Катеринчук йшов вже не з Ющенком, а активно підтримував Тимошенко. Цілком можливо, що «Європейська партія» увійшла б і до блоку БЮТу на наступних виборах. Однак, новий закон про місцеві вибори не лише заборонив блоки політичних партій, але й став кабальним для багатьох політичних партій. «Європейська партія України» не виняток…

За незначний період свого існування партійна структура «європейців» є не надто розвинутою, а тому й участь у місцевих виборах через вже згадуваний закон не вселяє партійним функціонерам особливого оптимізму. Рейтинг партії незначний, партійців ще менше, якогось надфінансування, а відповідно й можливості для широкомасштабної й комплексної агітації також не має. Існує серйозна проблема й з місцевими лідерами, які доволі часто є взагалі невідомими громаді. На самій ж «європейськості» в сучасних реаліях далеко не заїдеш. Фактично партія тримається на рейтингу самого Кириленка.

От і приїхав Микола Дмитрович в Івано-Франківську область «піднімати» партію, ознайомитися із ситуацією на місцях, обговорити перспективи…

28 липня Катеринчук зустрівся із мешканцями Болехова, Рожнятова та Калуша. А вже наступного дня головний «європеєць» завітав й до Івано-Франківська. Про приїзд лідера партії з плакатів можна було де-не-де довідатися ще на початку тижня. Однак, у день приїзду Катеринчука місцевий партактив вирішив перетворити чи не кожний стовп у центральній частині міста на дошку оголошень. Дарма що для цього існують спеціально відведені місця. Молоді «активісти» активно розклеювали листівки навіть в другій половині дня.

Катеринчук значну увагу протягом свого візиту зосередив на аналізі, точніше всесторонній критиці проекту Податкового кодексу Азарова-Тігіпка. Політик міг б багато розповісти про недоліки кодексу, який він охарактеризував «концентраційним табором для підприємців», адже не на словах обізнаний з даною сферою. Свого часу Катеринчук розробив власний проект Податкового кодексу, який при помаранчевих загубився в комітетах, а нова влада успішно його відхилила.

«Якщо документ до другого читання буде запропоновано без змін, то наша партія домагатиметься його відхилення усіма законними методами. Підприємці з усіх регіонів готові приїхати до Києва і відстоювати власне право вести бізнес за європейськими стандартами», – резюмував Катеринчук.

Варто зазначити, що пропонований владою кодекс є більш ніж недосконалим й викликає чимало запитань не лише серед опозиції та підприємців, яким він в багатьох аспектах лише ускладнює життя, але й в середовищі правлячої більшості. Водночас, ніхто не заважав помаранчевим протягом свого періоду перебування при владі ухвалити Податковий кодекс, який б відповідав всім вимогам та сприяв розвитку приватного сектору…

Значно більшу увагу Катеринчук приділив боротьбі із «злом» та майбутнім виборам. Як вже було зазначено, новий закон про місцеві вибори суттєво перекрив кисень й обмежив поле для маневру «Європейській партії». Партійна структура в області, незважаючи на орієнтацію Катеринчука на так званий «помаранчевий» електорат, бажає кращого. Відповідно, місцеві вибори стануть для європейців в багатьох аспектах факультативними.

Цього не приховує й сам Катеринчук, який розглядає місцеві вибори як своєрідну підготовку до майбутніх парламентських та президентських. Цілком правильна позиція, яка при систематичній та виваженій роботі здатна сприяти місцевому керівництву не лише в набутті досвіду, але й у популяризації бренду та залученні додаткових прихильників. З цим у обласного осередку партії також певні проблеми. Зустріч з виборцями значного ажіотажу не викликала, підтвердженням чого значна кількість вільних місць в залі, де проходила зустріч.

Дивує дещо інше. Усвідомлюючи всі «перспективи» власної участі у виборчому процесі, «європейці» звернулися до інших опозиційних партій з пропозицією бойкотувати місцеві вибори. Якби пропозиція пройшла, не важко здогадатися хто б від цього постраждав більше…

Ще більше здивувало те, що в обласному середовищі партії не знайшлося достойної кандидатури на посаду міського голови Івано-Франківська. Балотуватися запропонували самому Катеринчуку… Навіть програму написали.

Миколі Дмитровичу досвіду боротьби за крісло міського голови не позичати. Нещодавно він брав участь у позачергових виборах міського голови міста Києва. Незважаючи на те, що тоді тривалий час обговорювалася доцільність висунення єдиного кандидата від демократичних сил, Катеринчук вирішив самостійно взяти участь в перегонах. В результаті – 5 місце й значне відставання від переможця Черновецького. До речі, під час кампанії Катеринчука опоненти доволі часто звинувачували в тому, що його кампанію фінансують бізнесмени, зацікавлені в збереженні влади Черновецького та його «молодої» команди. Звичайно, що всі звинувачення Катеринчук спростовував…

Наразі невідомо чи погодиться Катеринчук балотуватися на посаду міського голови, однак ймовірність така якщо і є, то незначна. Місце Катеринчука все таки в Києві… Скоріше за все партія підтримає когось із головних претендентів, сподіваючись на певні дивіденди  в близькому майбутньому. Однак, якщо б Катеринчук погодився, то створився б прецедент якого в місті ще не було. Втім, і це б перемоги ще не гарантувало. Проти політика моментально запустили б цілу низку технологій, грали б на його так званій «немісцевості». Та й самому Катеринчуку для початку необхідно краще ознайомитися із проблемами обласного центру.

Звичайно, гіпотетично партія може висунути й когось з місцевих лідерів – Олександра Кушлика чи Михайла Труфана. Однак, відверто кажучи, наразі вони не користуються особливою обізнаністю серед громади. Успішну, а головне переможну кампанію за такий короткий час й в ситуації, коли необхідно починати чи не з самого початку, зробити архіскладно. Це здається розуміють й самі «кандидати», а тому й обмежуються «Народним адвокатом».

В ситуації обмеженого вибору головне правильно розставити акценти. Їх здається в середовищі «Європейської партії України» вже розставили. «Євроремонт у всій країні – саме цим ми й будемо займатися», – зазначив Микола Катеринчук. Не претендуючи на серйозні успіхи на місцевих виборах, партія має прекрасну можливість використати час для формування міцної основи для майбутніх можливих перемог. Тому головним завданням місцевого осередку партії має стати донесення власних ідей до населення, популяризація бренду, пошук нових лідерів та формування власної команди. Головне в такій ситуації не припинити існування й не зникнути з політичної карти країни.

Ігор Дебенко, спеціально для «ОстроВ»