«Націонал-фашистська» загроза чи провокації?

Всякого роду пам’ятники є благодатною темою для піару, в тому числі і чорного, для абсолютно різних за своїм спрямуванням політичних сил: монументи встановлюють, зносять, пошкоджують і так далі. Особливо це стосується радянських пам’ятних знаків, які ще є на Львівщині. З наближенням місцевих виборів піар на монументах тільки набирає обертів.    

На Львівщині цим питанням активно «опікуються» протилежні табори: ліві і націоналістичні політичні сили. Ліві, складається враження, що тільки чекають, коли ж це буде новий акт вандалізму на якомусь монументі, щоб звинуватити націоналістів та місцеву владу.

Так, в квітні цього року  було викрадено металеві гірлянди з меморіалу радянських воїнів на «Пагорбі слави» у Львові. Львівський Антифашистський комітет, який очолює представник КПУ Олександр Калинюк, одразу ж виступив з вимогою притягнути міського голову Львова Андрія Садового до відповідальності, а також розпустити Львівську міськраду: мовляв, не виконують вони законів про вшанування перемоги.

Проте, як виявилось, мер, міські депутати і націоналісти тут ні до чого. Правоохоронці затримали молодика, який вкрав металеві гірлянди з «Пагорбу слави». Ним виявився 30-річний непрацюючий, який виносив металеві предмети також і з Личаківського цвинтаря у Львові. Чоловік в усьому зізнався і розповів як крав гірлянду на «Пагорбі Слави», а потім здав на металобрухт.

Інший випадок, який антифашисти «роздули» на всі боки трапився в ніч на 20 червня цього року в місті Дрогобичі на Львівщині: невідомі облили фарбою пам’ятник воїнам-визволителям. "У ніч з 19 на 20 червня 2010 року націонал-фашисти вчинили на Меморіалі визволителям міста Дрогобича, де поховані 128 радянських воїнів-визволителів, які загинули при визволенні міста, черговий акт вандалізму. Бронзове обрамлення Вічного вогню Монументу залито фарбою кольору державного прапора. На стіні Меморіалу чорною фарбою намальовані дві фашистські свастики», — йдеться у заяві Голови Львівської обласної організації ветеранів України Тимофія Махоньока та голови Львівського Антифашистського Комітету Олександра Калинюка до прокурора Львівської області Олексія Баганця, повідомив ZAXID.NET.

Водночас цей акт вандалізму на меморіалі міський голова Дрогобича Микола Гук назвав передвиборчою провокацією. «Цей акт вважаю спланованою провокацією напередодні виборів, спрямованою на чергове розпалювання ворожнечі між Заходом і Сходом та посилення протистояння між правими та лівими політичними силами», — сказав Микола Гук, повідомив ЗІК. 

То ж чи справді над пам’ятниками глумляться націоналісти чи це все-таки провокації і походеньки шукачів за металом? Найпотужнішою націоналістичною силою  на Львівщині, яка декларує абсолютну нетерпимість до радянських моменументів є ВО «Свобода». Але є один нюанс: ця політична сила відкрито декларує свої наміри. Для чого вночі бігати з фарбою, якщо це не принесе жодних політичних дивідендів? Простіше зробити кілька заяв, намагатись зірвати святкування Дня перемоги — і політичні бали будуть більші.

Так, нещодавно на сесії Пустомитівської райради на Львівщині «свободівці» ініціювали перепоховання на цвинтарі останків НКВДистів із центру міста Щирця Пустомитівського району Львівської області. Депутати райради відмовились розглядати це питання, про що «Свобода» потім написала гнівний прес-реліз під назвою «Пустомитівській владі не заважають тоталітарні символи?».

А 9 травня 2010 року у Стрию відбулася сутичка між правоохоронцями та членами „Свободи", які намагалися встановити біля пам’ятника радянським воїнам хрест із написом „Жертвам московсько-більшовицької окупації", повідомили кореспондента «ОстроВ» у прес-службі ЛОО ВО «Свобода».

Політолог Юрій Шведа схиляється до думки, що акти вандалізму на радянських монументах це в більшості випадків саме провокації. «Що стосується цього явища в загальному, як воно виглядає на Львівщині, то, звичайно, є достатньо потужні націоналістичні сили, які абсолютно відкрито декларують свою ідеологію і засуджують дії радянської армії, які були тут з 1939 року. І це ні для кого не секрет і всі це прекрасно розуміють. В тому числі значна частина населення Західної України прекрасно знає про той період, який в істроії називають періодом першого приходу «совітів», коли нищилися люди, вивозилась інтелегенція і так далі. І говорити, що прихід радянської армії був тут як манна небесна, цього однозначно не скажеш. Але те, що це є історія, дуже багато людей розуміють.Це був такий історичний період, пов'язаний із боротьбою тоталітарних режимів, з одної сторони радянського, з іншого нацистського, і Західна Україна опинилась між цих двох вогнів. І цей період заслуговує об’єктивної історичної оцінки. Але є, звичайно, політичні сили, які   намагаються ці моменти історії, які не роблять честь ні одній ні іншій стороні, винести на обговорення і в порядок денний сьогоднішнього політичного життя. Мабуть, такі підходи є радикальні і з однієї, і з другої сторони. Але якщо це ціленаправлені акції, які мають на меті знищувати, таким чином боротися проти пам’ятників, проти загиблих, то це говорить або про рівень культури політичних сил, або що це має провокативний характер, який має на меті з одного боку дискредитувати націоналістичні сили, а з іншого виставити їх вандалами і обгрунтувати необхідність радикалізму лівих, що теж має місце на Сході та Півдні України», — сказав кореспонденту «Остров» Юрій Шведа. 

На його думку, вандалізм на монументах лише дискредитує загальну націоналістину ідею, і політичні сили націоналістиного спрямування це розуміють. «Я не виключаю, можливо, що є якісь ультрарадикали, які саме в такий радикальний спосіб намагаються проти цього боротися, але мені здається, що це окремі особи, які  швидше дискредитують загальну націоналістину ідею, ніж навпаки. Адже не можна не усвідомлювати, які політичні наслідки це буде мати», — сказав Юрій Шведа.   

Вибори все ближче, тож скоро можна очікувати на нову порцію «монументальних» провокацій. Треба ж добре налякати виборців сходу «націонал-фашистською» загрозою…

Олександр Сніжинський, «ОстроВ»