ВИВЧАЙТЕ ЕКОНОМІКУ, ПАНЕ ТЯГНИБОК! (звернення до лідера ВО «Свобода»)

                                              Голові Всеукраїнського об’єднання «Свобода»,

                                              народному депутату України
                                              О. Тягнибоку
                                                                  
                                                             Доброго дня!

Вчора побачив по «5-му каналу» трансляцію наживо з Народного віча у Києві. Зокрема, уважно вислухав і Вашу промову.
Насамперед, хочу зазначити, що тема розподілу радянських активів між колишніми радянськими республіками, якій Ви приділили певну увагу, є дуже важливою і цікавою. Вона має довгу і непросту історію, а практична реалізація того розподілу була, вважаю, не найкращим варіантом з точки зору національних інтересів України. Тому дуже добре, що Ви не забуваєте цю проблему.

Водночас, мою критичну увагу привернули деякі цифри, наведені Вами. Наприклад, Ви [url=http://vesti.ua/politika/30326-tjagnibok-prizval-janukovicha-podnjat-v-moskve-vopros-sovetskih-vkladov]сказали[/url], що патріотично налаштований президент України мусив би висунути Росії вимогу повернути 1/16 частину Діамантового фонду СРСР та, відповідно, 1/16 деяких інших радянських активів, зокрема грошових вкладів, закордонних будинків, приміщень і таке інше.

У зв’язку з цим, як патріотично налаштований громадянин України, мушу зробити Вам важливе зауваження. [B]Частка України в активах СРСР становила не 1/16, а 1/6 частину, тобто значно більше, ніж Ви сказали. [/B]
Доведу це на простому прикладі. Населення СРСР на кінець радянського періоду становило приблизно 288 млн. осіб, а населення  України - 52 млн. Відповідно, доля України у населенні Радянського Союзу на момент його розпаду становила 18 %, або приблизно одну шосту (1/6) частину. Враховуючи те, що населення всіх радянських республік практично з однаковою продуктивністю створювало сукупний суспільний продукт та національний дохід СРСР, можна вважати, що частка України становила наприкінці існування СРСР теж приблизно одну шосту (1/6) частину від загальносоюзних активів, зокрема й Діамантового фонду.
Приблизно так і було спочатку вирішено це питання. Так, наприкінці 1991 р. було досягнуто домовленість, що Україна бере на себе зобов'язання погасити 16,37 % союзних боргів та отримає таку ж саме частку активів (частка ж Росії була зазначена як 61, 34 % в активах та пасивах). Ну, а потім був т.зв. "нульовий варіант", про що окрема розмова...  

Отже, [B]Ви[/B], ймовірно,[B] переплутали цифри "1/16" та "16 %"[/B], [B]тому зменшили українську частку в активах СРСР з 1/6 до 1/16, тобто, майже у три рази.[/B]

Оскільки я далекий від думки, що Ви зробили це навмисно, виконуючи наказ із Кремля, то, хоча Ви й повторили цифру «1/16» декілька разів, я припускаю лише звичайну помилку з Вашого боку, викликану Вашою недостатньою обізнаністю в економічних питаннях.

Це, до речі, не єдиний випадок, коли я помічав у Ваших публічних виступах ті чи інші огріхи. Тому, виходячи виключно з інтересів нашою країни, дозволю собі, як громадянин громадянинові, дати Вам наступну пораду. Пане Олеже, підтягніть хоч трохи Ваші знання в економіці та новітній історії. Якщо ж у вирі політичної боротьби Ви за браком часу не маєте можливості читати наукову літературу, найміть, нарешті, на деякий час професійного репетитора. Запевняю: в навчанні та у підвищенні свого освітнього рівня немає нічого поганого, а вчитися ніколи не пізно. Бо в іншому випадку Ви будете не тільки самі потрапляти в комічні ситуації, але й мимоволі завдавати неабиякої шкоди інтересам народу України. 

Отже, запам’ятайте, будь ласка! [B]Те, що було припустимим у розмовах з хлопцями на далекій полонині, не завжди відповідає вимогам загальнонаціональної аудиторії, особливо ж не личить політику, який вважається одним з вірогідних учасників майбутніх президентських перегонів.[/B]
Відстоювати інтереси України треба кваліфіковано. 
Щиро бажаю Вам успіхів у навчанні та політичній діяльності! 

Ну, і наостанок (ледь не забув): банду - геть, Юлі волю, Харє Крішна!

з повагою, 
[I]доцент Євген Ситник з Донецька[/I]