Артем Фурманюк
Смутні часи настають: що робити
07.03.2018 21:40:47.
Просмотрено 5133 раз.
За сегодня — 0 раз.
Так ось, він на моє дежурне питання "що нового, цікавого?" відповів дослівно: "Думаю, що країні практично п#здець".
Розпитувати детально не було часу та можливості, та мені це й не дуже потрібно. Я сам вже давно пишу, кажу у приватних бесідах та у телеефірах, що жодні владні інституції та механізми на сьогодні - це фікція. Нічого не працює, а якщо і є, то виключно завдяки інерції, яка так само стрімко згасає. Адеватні люди все давно бачать й розуміють. Це як із хворобою на рак: бува, що людина навіть четверту стадію не відчуває, а згорає потім за лічені місяці, іноді навіть тижні. Себто вона вже була майже мертвою, але про це просто ніхто не знав.
Вчорашні події на Лісовій у столиці - зайве тому підтвердження. Якщо замислитись, це - майже Княжичі у мініатюрі. Той самий випадок за своєю суттю та загальним фоном. І якщо б це був поодинокий випадок! Правоохоронці нижчої та середньої ланки вже давно не гребують відвертим криміналом. Й не стільки з причини відносно невеликої зарплатні, але, добре знаючи, що буде можливим уникнути покарання. Хоча б за хабар, а хоча б і ставши на лижі. Все одно ніхто нікого ретельно розшукувати не буде та й вже давно не вміє, спеців просто немає...
Лякати ніхто нікого не збирався. Просто попереджений - озброєний. Та й не варто впадати в песимізм. Все одно не допоможе. Особисто я б порадив бути готовим до чого б то не було в найближчому майбутньому, бути у всеозброєнні (переносно й буквально) і потрохи робити свою справу (не просто "чистити зброю", як різні яроши) - хто що вміє. Без зайвого кипішу та бажано з глибокого підпілля. Чи серйозно готуватися до еміграції. Хто на що гаразд. Нічого нового матінка-історія для подібних смутних часів, на жаль, не вигадала