Звільнення за "зв'язки" з людьми в окупації: Зеленський не підтримав ідею нардепів

Переселенець із Луганської області Михайло працює на одному з київських підприємств, що має стратегічне значення для економіки. У нього в окупації залишилася жити мама, яка через стан здоров'я не могла переїхати, та інші близькі родичі, з якими він продовжує підтримувати зв'язок.

"Я їм постійно розповідаю про те, що відбувається в Україні, намагаюся всі ці роки донести правду, інший погляд – відмінний від місцевої пропаганди. І я вам скажу, у мене часто виходить пробитися", – розповів Михайло "ОстроВу".

Якщо раніше про його «зв'язки» з родичами, які проживають в окупації, знали лише близькі друзі, то тепер він зобов'язаний про це повідомити своє керівництво. Інакше його можуть звільнити. Принаймні, у такому вигляді народні депутати ухвалили наприкінці квітня законопроєкт №7731 "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань".

За задумом народних обранців, цей документ має уберегти підприємства критичної інфраструктури "від впливу осіб, які працюють на державу-агресора".

Але якщо уважно прочитати текст проголосованого законопроекту, то там, крім іншого, йдеться про те, що працівників можна буде звільняти за те, що вони не повідомили роботодавця про свої зв'язки з особами, які проживають чи зареєстровані в РФ або на окупованій території України.

Ряд громадських організацій, які опікуються питаннями захисту людей, які постраждали внаслідок збройної агресії, звернулися до Володимира Зеленського з проханням ветувати ухвалений законопроєкт і повернути його на доопрацювання до Верховної Ради. За їхніми словами, положення документа створюють підстави для утисків та стигматизації людей, які мають родичів та друзів серед мешканців тимчасово окупованих територій.

"Вимога щодо повідомлення про "зв'язки" з жителями окупованих територій або людьми, зареєстрованими на цих територіях, суперечить державній політиці реінтеграції цих територій, а також фактично переносить мільйони внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях, у категорію людей, зв'язки "з якими слід сприймати як загрозу національній безпеці України", – наголошують правозахисники.

Володимир Зеленський їх почув – 15 травня він наклав вето на документ і відправив його на доопрацювання до парламенту. Але Верховна Рада за бажання може подолати вето президента і ухвалити початкову версію законопроєкту (подібні випадки вже були).

Трансформація законопроєкту

Законопроєкт №7731 має цікаву історію: він був зареєстрований ще у вересні 2022 року. Щоправда, тоді він передбачав лише одну додаткову підставу для звільнення, і вона стосувалася працівників стратегічно важливих державних підприємств та об'єктів критичної інфраструктури, які продемонстрували підтримку держави-агресора.

До другого читання законопроєкт було суттєво розширено та змінено, що, як зазначають правозахисники, дозволяє говорити про процедурні порушення.

Проголосований 25 квітня 2024 року законопроєкт № 7731 мав спочатку іншу назву: "Про внесення змін до статті 41 Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця". Він передбачав лише внесення змін до статті 41 КЗпП України в частині, що стосуються визначення "вчинення працівником, який працює на об'єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави та/або об'єктів критичної інфраструктури, провини, несумісної з продовженням цієї роботи, пов'язаної з його підтримкою держави-агресора".

"Пропозиції та поправки до законопроєкту, що готується до другого читання, можуть вноситися тільки до того тексту законопроєкту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, пропозиція), яке Верховна Рада прийняла за основу", – йдеться у зверненні правозахисних організацій. Але, за їх твердженням, при доопрацюванні тексту законопроєкту до другого читання кількість норм КЗпП України, до яких вносяться виправлення, суттєво побільшало. Це є очевидним порушенням Регламенту Верховної Ради України – констатують правозахисники.

Адвокат та співзасновник "Центру дослідження законодавства України" Назар Чорний вважає, що логіка початкової версії законопроєкту була зрозумілішою.

"…створити механізм, який дозволить реагувати на можливість доступу працівника, який явно підтримує ворога, до стратегічно важливих даних. Причому робити це більш оперативно, ніж можливо в рамках кримінального провадження (і враховуючи, що в діях особи суто формально може не бути складу саме кримінального правопорушення).Слід наголосити – перша версія законопроєкту № 7731 стосувалася тих, хто вже безпосередньо продемонстрував підтримку РФ і тільки їх", – цитує його ГО "Центр дослідження законодавства України".

Однак те, що в результаті ухвалила Верховна Рада, зазначає він, "не можна виправдати ні логікою воєнного часу, ні будь-якими ризиками".

Суть законопроекта

Відповідно до проголосованого законопроєкту, мають з'явитися такі підстави для звільнення:

- якщо працівник не надав інформації щодо його зв'язків з фізичними особами, місце постійного проживання (знаходження, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованої території України;

- якщо працівник розголосив інформацію з обмеженим доступом, зокрема інформацію, яка становить державну або комерційну таємницю, а також умови роботи з конфіденційною інформацією;

- якщо набрав чинності вирок суду, за яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за скоєння злочину проти основ національної безпеки України.

Ці підстави для звільнення повинні бути обов'язковими для підприємств, установ, організацій, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. На решті підприємств ці правила могли бути запроваджені за бажанням керівництва.

З метою недопущення роботодавцем безпідставного звільнення працівника у цих випадках профільний комітет ВР розширив положення статті 43 КЗпП, згідно з якою, розірвання трудового договору за вищезазначеними підставами може бути здійснене лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Винятками можуть бути випадки, коли розірвання трудового договору з зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським та працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України або органів, які здійснюють контроль за дотриманням податкового та митного законодавства.

"Для людини, яка, наприклад, виїхала з Донецька і влаштувалась на оборонне підприємство, їй потрібно обов'язково повідомити роботодавця, що вона сама з Донецька, що в неї там залишилося коло людей, родичів, спілкується вона з ними або не спілкується. Роботодавець буде в курсі всього цього, і самого співробітника це стримуватиме, щоб він, не дай боже, не розповів якихось непотрібних речей з обмеженим доступом, які ворог зможе використати проти цього об'єкту і наших людей", – прокоментував законопроєкт нардеп від "Слуги народу" Сергій Козир.

Юристка громадської організації "Донбас СОС" Наталія Юрлова, коментуючи проголосований документ, звертає увагу на один аспект.

Ідеться не тільки про тих, хто залишився проживати в окупації, але й про тих, у кого реєстрація місця проживання залишилася на окупованих територіях. І зараз внутрішньо переміщені особи переважно залишають реєстрацію місця проживання в тому житлі, яке залишилося в окупації, бо не мають можливості перереєструвати своє місце проживання на підконтрольній території", – сказала вона "ОстроВу".

Щодо того, які саме відомості потрібно буде передати роботодавцю, в якому вигляді та в які терміни, як він ними буде розпоряджатися, у законопроєкті не прописано.

Більше запитань

Незважаючи на досить лаконічні формулювання, законопроєкт залишає більше запитань, ніж відповіді.

По-перше, у ньому чітко не прописано, як саме і в якій формі працівник повинен повідомляти про свої зв'язки із мешканцями окупованих територій.

"Як це буде реалізовано? На вимогу роботодавця чи власну ініціативу працівника? При прийнятті на роботу чи вже тоді, коли трудові відносини встановлені та тривають тривалий час? І в законі йдеться не лише про родичів, а про фізичних осіб, з якими є зв'язок. Це вказує на те, що список осіб дуже широко трактуватиметься, і це дає роботодавцю певну свободу, що може привести до вибірковості. Я ще звернув би увагу, що роботодавці на об'єктах стратегічної інфраструктури зможуть проводити службові перевірки. Але на яких підставах і яким порядком – не уточнюється", – розповів юрист Віталій Дудін в ефірі телеканалу "Київ".

По-друге, законопроєкт не дає відповіді на питання, що розуміється під поняттям "зв'язку" з жителями окупованих територій та РФ. Правозахисники зазначають, що може йтися про родинні зв'язки, контакти з колегами та друзями і навіть підтримка зв'язків у соціальних мережах. Якщо ви в якійсь соцмережі підписані на людину, яка мешкає в окупації, то це вважається зв'язком? Законопроєкт на це не дає відповіді, тому трактувати її можна по-різному.

"Йдеться про фізичних осіб, з якими є зв'язок, але який саме зв'язок – не конкретизується. Я сумніваюся, що йдеться про телепатичний зв'язок, але трактувати це можна дуже широко. Наприклад, людина додана до друзів у соцмережі, чи може це вважатися зв'язком? Я думаю, що якщо роботодавець має певну антипатію до працівника, то він зможе такі факти використати на свою користь. Потрібні роз'яснення державних органів, які унеможливлять вибіркове правозастосування", – вважає юрист Віталій Дудін.

На це також звертає увагу юристка громадської організації "Донбас СОС" Наталія Юрлова.

«У нас зараз збільшилися території, які були окуповані, збільшилася кількість внутрішньо переміщених осіб, і так чи інакше вони мають зв'язки з родичами, знайомими на окупованих територіях. І без уточнення поняття "зв'язків" законопроєкт взагалі має досить широку та непропорційну дію. Можливо, це можуть бути зв'язки із родичами, зв'язки зі знайомими, просто комунікація через соціальні мережі чи месенджери”.

Таке становище фактично дозволяє роботодавцю звільнити працівника безпідставно, адже з нього незрозуміло, які саме дії чи бездіяльність працівника роботодавець визнає "невиконанням правил внутрішнього трудового розпорядку".

По-третє, нардепи в законопроєкті не прописали, яку саме інформацію потрібно буде передати: чи достатньо буде повідомити про наявність таких зв'язків або потрібно буде передати персональні дані людей, листування тощо.

"Адже "у мене є родичі/друзі/знайомі на окупованих територіях" та "моя сестра" П.І.Б. рік народження" постійно проживає/зареєстрована за адресою: Херсонська область, місто Нова Каховка, вулиця Історична, будинок 41, квартира 8" – це два різні види інформації. І чи вважатиметься порушенням, якщо ви повідомите лише першу, але побоюючись за безпеку своєї сестри не повідомите іншу? Норм закону буде дотримано, чи буде роботодавець все ще вправі вас звільнити, коли захоче? Законопроєкт № 7731 не дає жодної відповіді на це питання", – зазначає адвокат та співзасновник ГО "Центр дослідження законодавства України" Назар Чорний.

Крім того, залишається загадкою, що робитиме роботодавець із отриманою інформацією.

"Відсутність законодавчо встановленого порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за вчинення зазначеного у проєкті правопорушення, а також відсутність повноважень у роботодавця для проведення належного розслідування не відповідає розпорядженням частини 2 статті 19 Конституції України, тому може призвести до необмеженості трактування цієї норми у правозастосовчій практиці та порушенню прав працівників", – наголошують правозахисники у зверненні до Володимира Зеленського.

І, мабуть, найголовніший аспект, на який варто звернути увагу: як цей документ впливає на реінтеграційну політику України.

"Якщо говорити взагалі, то наша організація ("Донбас СОС", – ред.), навпаки, підтримує зв'язки з жителями на окупованих територіях, ми намагаємося надати будь-які канали для зв'язку з нами, щоб дізнатися про їхні проблеми, почути і не втрачати цей зв'язок. І якщо дивитися на реінтеграційну політику держави, то цей законопроєкт повністю суперечить цій політиці", – сказала у коментарі "ОстроВу" юристка Наталія Юрлова.

Правозахисники також констатують, що нечітко виписані норми можуть призвести до судового оскарження рішень щодо звільнення з відновленням працівників на посадах, які вони обіймають.

"Якщо людина буде звільнена і нічого не буде доведено в офіційному порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом, відповідно, людина матиме підстави для оскарження в суді такого рішення роботодавця про звільнення. На думку працівника, це буде, по суті, зловживанням з боку роботодавця на підставі цих "зв'язків". Особливо те, як це виписано у законопроєкті. Якщо людина здійснює злочинну діяльність, то це має бути доведено Службою безпеки України", – зазначає юристка "Донбас СОС".

Очевидно, глава держави почув аргументи правозахисників та юристів і повернув документ до Верховної Ради для повторного розгляду. Він запропонував виключити норму, що дозволяє звільнення працівників за ненадання інформації про їхні зв'язки з жителями окупованих територій і РФ. Залишається лише спостерігати за тим, чи підтримають нардепи пропозиції президента.

Статті

Луганськ
15.07.2024
11:16

"Кримнаш" не ваш. Луганський щоденник

Крим став порожнім. Мало людей та багато військових. Нашим – в самий раз, а росіянам страшно. Ба більше, перельоти закриті, а їхати поїздом дуже довго.
Донбас
14.07.2024
18:43

У "ЛНР" ніхто не хоче возити пасажирів навіть за 100 тисяч. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня відзначилися ЗМІ окупованої Луганщини. Легко і невимушено розповіли вони про те, як без діла припадають пилом у гаражах пасажирські автобуси, зразково-показово передані Росією для потреб жителів "ЛНР", як російські будівельні компанії...
Світ
12.07.2024
11:02

НАТО: успіхи і невдачі Північноатлантичного альянсу

Парадокс полягає в тому, що під час «холодної війни» об’єднана коаліція жодного разу відкрито не втручалась у внутрішні справи держав і офіційно не брала участь у жодному міжнародному конфлікті.
Всі статті