Як бойовик "ДНР" умовив Путіна брати участь у виборах президента. Огляд публікацій окупованого Донбасу

Минулого тижня ЗМІ окупованого Донбасу демонстрували свою причетність до найважливішої, на їхню думку, справи - висунення нинішнього російського диктатора кандидатом у президенти на вже шостий, якщо рахувати номінальне сидіння в Кремлі маріонеткового Дмитра Медведєва, термін. Місцеві пропагандисти радісно повідомляли, що саме так званий спікер "народної ради ДНР" Артем Жога вмовив Володимира Путіна на цей сміливий крок.

Покликали на царство

"Сенсаційну" новину про те, що Путін висуватиме свою кандидатуру, "офіційне", таке собі, Донецьке агентство новин опублікувало минулої п'ятниці аж двічі, як то кажуть, на біс. Спершу з'явилася інформація про те, що "Путін заявив про намір балотуватися в президенти у 2024 році". Потім, мабуть розсудивши, що в ній недостатньо висвітлено внесок "ДНР", ДАН пояснив, що Путін не просто так заявив - його про це попросив колишній бойовик НЗФ "Спарта", який нині називає себе спікером фейкового "республіканського" парламенту. "Жога попросив Путіна про висунення в президенти від імені жителів нових регіонів", - сповістили всьому світу донецькі журналісти. Їхні луганські колеги, з погано приховуваними ревнощами, процитували слова людини, яка вмовила Путіна ще мінімум чотири роки побути президентом: "Ми дуже раді, що Президент почув наше прохання про висунення".

 

Потім у місцевих ЗМІ почалася вакханалія славослів'я на адресу претендента на російський трон, який і без того належить йому. Акцент у публікаціях робили на тому, що, мовляв, "Путін повернув жителям Донбасу справжню Батьківщину"; "Це лідер, який врятував Донбас від знищення".

Так званий "в. о. міністра молодіжної політики ДНР" Кирило Макаров із властивим йому комсомольським азартом вирішив уточнити, від чого ж саме Путін врятував зруйнований ним Донбас. Але, як то кажуть, молодо - зелено, вийшло у нього не дуже. "Перш за все Президент є нашим рятівником, який дійсно врятував Донбас. Після початку СВО всі побачили, скільки проти нас готувалося, якби за нас Президент не заступився, то всі розуміють, що Донбасу просто б не було", - так і не зміг вигадати він скільки й чого саме "проти нас готувалося".

Але, запевнив Макаров, молодь доказів не потребує, тому Путін без жодних пруфів "є для неї справжнім авторитетом і взірцем для наслідування".

Розшаркуючись від імені молоді в любові до президента країни-агресора, "міністр" мимоволі образив молоде покоління, натякнувши, що юнаки та дівчата Донбасу новин не дивляться, серйозних ЗМІ не читають, а всю актуальну інформацію отримують зі спілкування один з одним у соціальних мережах. "У багатьох наших чатах пересилають цю новину, всі нею поспішають поділитися", - скажемо чесно, сильно перебільшив екстаз молоді комсомольський вождь. 

"Позвони мне, позвони..."

 Тим часом старші товариші, теж самі того не бажаючи, поставили під сумнів той факт, що всі жителі окупованого Донбасу дізнаються про готовність Володимира Путіна називатися їхнім президентом з Інтернету. Так званий "міністр цифрового розвитку, зв'язку та масових комунікацій ЛНР" Андрій Єршов визнав, що в низці "врятованих" (насправді до руїн зруйнованих) Путіним населених пунктів Інтернету як явища немає і в найближчому майбутньому не передбачається. Як альтернативу він пообіцяв позбавленим нормального зв'язку луганчанам встановити... телефони-автомати. "Доручив своїм співробітникам опрацювати питання з таксофонами. І ось сьогодні ми в Сєвєродонецьку з'ясовуємо, що таксофони вже приїхали. І в Кремінну, і в Сєвєродонецьк", - похвалили місцеві ЗМІ ініціативу майстра "цифрового розвитку" Єршова.

Він упевнений, що будки зі списаними задовго до приходу "русского мира" "Укртелекомівськими" апаратами - це крок уперед, бо у мешканців низки міст "ЛНР" "із засобів зв'язку - лише пошта", а тепер "можна буде дзвонити і вдень, і вночі". Міністр уточнив, що інтернет і мобільний зв'язок, яких давно немає в "республіці", підключать тільки тоді, коли "надійде відповідне розпорядження".

Жителі Сєвєродонецька чомусь не задоволені тим, що їх "звільнили" від інтернету і зв'язку, про що вони розповідають місцевим пропагандистам

Ведмежий суд

Новини про ухвалення "вироків" полоненим українським військовим із величезними термінами позбавлення волі в ЗМІ окупованого Донбасу з'являються мало не щодня. У них розповідається про те, як командир ЗСУ наказав застрелити мирного жителя або український солдат, який "відчував негативне ставлення до місцевого населення", сам, без наказу згори, вчинив розправу над цивільними. У цих зведеннях "із залу суду" ніколи не згадуються будь-які докази провини "підсудних", не пояснюється, як слідству вдалося знайти свідків нібито злочинів, скоєних у розпал запеклих боїв. І ось цього тижня ситуація прояснилася. Одне з місцевих видань розповіло про черговий "судовий процес", який завершився черговими вироками на десятки років. Виявляється, полонених українських військових відправляють у колонії суворого режиму, тому що вони нібито визнають свою провину. "Завдяки грамотній тактиці та наступальній позиції слідства (виділено автором повідомлення ТК "Слідком ЛНР" - "ОстроВ") обвинувачувані дали зізнавальні покази", - новими фарбами заграв принцип сталінського ката Вишинського, згідно з яким "зізнання - є цариця доказів".

Статті

Донбас
28.04.2024
19:38

Нам нікуди повертатися: у російській історії немає періоду, який можна назвати моделлю для побудови державності. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня головний «філософ» окупованого Донбасу Олександр Ходаковський раптово заявив, що ніяких скрєп у Росії не було і немає, що російська історія, навіть у викладі Путіна, не дає жодних моделей для «можемо повторити». Тобто, повертатися...
Країна
27.04.2024
09:00

Театр під час війни: відновлення і нові сцени

Як театри, попри всі труднощі, працюють, гастролюють і створюють нові сценічні майданчики, розповідаємо в матеріалі.
Донецьк
26.04.2024
16:00

Відновлення Донеччини: поки навіть не в проєкті, але…

Стосунки влади і громадськості ніколи не були виключно конструктивними, на Донеччині зокрема, - передусім через взаємну недовіру, брак досвіду, неспівпадіння уявлень про співпрацю і просто небажання влади бути додатково контрольованою.
Всі статті