Відставки Шойгу та Патрушева: що це означає для росії та України

У відставці Шойгу всі ігнорують важливий момент: вона роз'єднує в'язку Шойгу-Герасимов, яка сформувалася у спільному  протистоянні Пригожину і для виправдання перед путіним через невдачі у війні. І відбивалися, і виправдовувалися вони солідарно, і це їх рятувало. Тобто зараз ми бачимо ослаблення блоку силовиків взагалі, а не тільки МО Росії. Війна зробила їх надто впливовими, а отже, небезпечними.

Сюди ж вписується і відставка Патрушева з посади секретаря Радбезу – це вже удар по спецслужбістському блоку, який також сильно посилився з початку війни і створив небезпечний дисбаланс у російській владі.

По суті, змовся Патрушев з Шойгу і Герасимовим проти путіна - і тому навіть не було б на кого спертися. Мабуть, плюгавий відчув таку загрозу. А відчути він її міг тільки якщо в нього є розчарування в цій трійці, і воно стало очевидним. Тобто, якщо він зрозумів, що не завдавши удару першим, може опинитися під ударом сам.

Розчарування ж може бути викликане лише усвідомленням того, в яку дупу він завів РФ, довірившись їхнім прогнозам та обіцянкам щодо війни з Україною.

По суті цією рокіровкою Кремль оформив організаційно відмову від планів швидкого завоювання України та ставку на затяжну війну в умовах облоги. Тобто – війну ресурсів. Призначення у МО економіста, а не військового – підтверджує цей висновок.

З іншого боку, це говорить про те, що з цим (ресурсами для війни) є серйозні проблеми. Або вони прогнозуються. І відставки найбільш одіозних силовиків, яких на Заході вважають основними ініціаторами і двигунами війни – це й сигнал назовні, що РФ буде раціональнішою, а отже з нею можна мати справу: з путіним можна мати справу, який позбавляється впливу на себе військових «яструбів».

Звичайно, вирішальним показником такого прогнозу буде наступне призначення Патрушева. Якщо, наприклад, він очолить Адміністрацію президента, як передбачають деякі російські аналітики, то ставка на раціоналізацію російської політики (на відміну від нинішньої ідеологізації) може бути помилковою.

Але, швидше за все, цього не буде. Підвищення сина Патрушева до віце-прем'єра при тому, що він явно не впорався із завданнями Мінсільгоспу, виглядає як моральна компенсація батькові за відлучення від «церкви».

Що це для нас? Для України позитивною є констатація нинішньої ситуації у вертикалі влади РФ та на війні – якби все було добре, цих перестановок не було б.

Але негативно - можливе вирішення проблем, що склалися в РФ. Все-таки із злодійкуватими військовими, повернутими на теоріях змов і перемогабєсії простіше мати справу, ніж з деідеологізованими технократами, орієнтованими на результат. Саме технократи забезпечили виживаємість російської економіки в умовах санкцій.

З іншого боку, технократ може легше відмовитися від інвестицій у війну, якщо бачить, що «вкладення безповоротне». Але для цього нам потрібно переконати його у збитковості «проекту». А ми самі тотально залежимо від Заходу в цьому питанні. І, схоже, замість пошуку внутрішніх ресурсів, наш уряд вважає більш простим і безпечним шукати і просити їх у «партнерів»… Яким путін посилає сигнали про готовність говорити раціонально…