Уряд змінює правила бронювання: що стоїть за новими квотами і створенням Координаційного центру

"Система бронювання вже давно була під прицілом влади. Статистика - річ невблаганна: з кожним роком та місяцем кількість заброньованих зростала з неймовірною швидкістю, яка не встигала за темпами поповнення армії.

Поки в уряді був Михайло Федоров, він активно захищав систему бронювання, завжди був на боці лібералізації цього питання, в якийсь час звучали реальні ідеї щодо економічного бронювання, коли умовно кожен ФОП чи офіційно працевлаштований українець міг би за певні внески бути заброньованим. Але всі ідеї різко відрубалися військовим керівництвом. І от коли Михайло полишив уряд, ще й змінили прем'єра, тиск військових посилився, і на Ставці прозвучала чітка вимога: жодних 100% заброньованих до кінця року не має бути", - розповів "ОстроВу" співрозмовник в команді президента.

Розробити новий порядок з "обов'язковою опцією розбронювання певного відсотка заброньованих" було доручено Міністерству економіки.

"По факту була поставлена задача: робіть, що хочете, але розбронюйте певну кількість людей, яким можна буде одразу вислати повістку та швидко мобілізувати до кінця 2026 року. Всі ж прекрасно розуміють, що заброньовані працівники – ідеальна мішень, у них оновлені дані, вони не ховаються, вони на виду. Наступні рішення – посилення відповідальності за ухилення від мобілізації", - зазначило джерело в монобільшості.

Початковий урядовий проєкт передбачав скорочення бронювання працівників ОПК та енергетики до 85%, а для частини комунальних підприємств - до 60%. Після критики бізнесу Кабмін пом'якшив пропозиції, проте вимогу виробників озброєння зберегти 100-відсоткове бронювання не врахували.

Рішенню передувала критика з боку Української ради бізнесу, яка об'єднує 132 бізнес-асоціації, та представників оборонної промисловості. Вони попереджали, що запропоновані обмеження можуть призвести до втрати кваліфікованих працівників, скорочення виробництва й затримок виконання оборонних замовлень. Особливе занепокоєння викликала ідея створити додатковий орган погодження, від рекомендацій якого залежатимуть кадрові можливості підприємств.

"Уряд хоче одночасно збільшити виробництво зброї та обмежити можливості виробників утримувати людей. Це суперечність, яку не можна розв'язати створенням ще одного органу погодження", - таку логіку критики урядового рішення поділяють представники оборонного бізнесу.

"ОстроВ" розбирався, що саме уряд планував змінити, від яких положень відмовився і чому нова модель залишає ризики для підприємств, які забезпечують армію озброєнням.

Що хотів уряд

Початковий проєкт Мінекономіки передбачав суттєве скорочення лімітів бронювання: до 85% працівників для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики і до 60% - для підприємств тепло-, водопостачання, водовідведення й управління відходами. Крім того, пропонувалося створити Координаційний центр при Кабміні, який мав би впливати на визначення критично важливих підприємств і погодження лімітів бронювання.

У Кабміні вказували на випадки, коли компанії, начебто, створювалися спеціально для отримання бронювання. У фінальному поясненні уряд також наголосив, що повне бронювання без винятків вважає несправедливим щодо військовослужбовців.

Але бізнес заперечував не саму необхідність перевіряти зловживання, а запропонований спосіб. Українська Рада Бізнесу попереджала, що загальні відсоткові обмеження не враховують реальних потреб підприємств і можуть ускладнити виконання оборонних замовлень, ремонт енергетичної інфраструктури та надання критично важливих послуг. Втрата навіть кількох вузькопрофільних фахівців, наголошували в об'єднанні, здатна зупинити окремі виробничі процеси.

Найгостріше проти ліміту в 85% виступили представники оборонної галузі. Об'єднання "Технологічні Сили України" вимагало зберегти 100% бронювання для критично важливих підприємств ОПК. Там наголошували на суперечності між завданням нарощувати виробництво зброї та рішенням залишити частину працівників без бронювання. За позицією об'єднання, дефіцит інженерів, технологів та операторів обладнання вже обмежує виробничі можливості, а підготовка заміни потребує часу.

Ще одна важлива зміна, передбачена першою версією урядового проєкту, стосувалася розрахунку квоти бронювання. Пропонувалося рахувати її не від загальної кількості військовозобов'язаних працівників підприємства, а лише від тих, хто не має інших законних підстав для відстрочки від мобілізації.

Проти початкових пропозицій виступили й у Верховній Раді. Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки вказав на необґрунтованість зниження квот для ОПК. Народна депутатка Ірина Фріз повідомляла, що урядовці не надали переконливих розрахунків, які пояснювали б вибір саме таких відсотків, а також достатніх аргументів щодо необхідності Координаційного центру.

"В рішенні Комітету вказано на не обґрунтованість та ризики зниження квот для ОПК. Маю підкреслити, що запропоноване Урядом зниження квот бронювання до 85% для оборонних та енергетичних підприємств і до 60% для підприємств тепло- та водопостачання й інших комунальних служб створює ризики для стабільної роботи як підприємств оборонної промисловості, так і критичної інфраструктури", – написала вона у Facebook.

Народний депутат Олександр Федієнко, зі свого боку, направив запит до Мінекономіки, намагаючись з'ясувати, чим обґрунтоване обмеження бронювання та чи оцінювали його вплив на виконання оборонних контрактів.

Крім того, 16 жовтня 63 народні депутати зареєстрували проєкт постанови №16160 про перегляд урядового рішення. Вони пропонували скасувати зміни, провести консультації з бізнесом і переглянути доцільність створення Координаційного центру. Серед основних претензій були відсутність прозорих процедур, ризик додаткової бюрократії та недостатнє обговорення нових правил із підприємствами.

За інформацією джерела "ОстроВа" в президентській команді, ідея обмежити бронювання обговорювалася на тлі невдоволення військового керівництва зростанням кількості заброньованих. Співрозмовник пов'язав посилення тиску на систему зі змінами в уряді та відходом Михайла Федорова, який, за його словами, підтримував "більш лайтовий" підхід до бронювання.

"Є думка, що початкова версія була свідомо максимально жорсткою. Спочатку в інформаційний простір вкинули варіант із бронюванням 85% працівників ОПК та енергетики і 60% комунальних підприємств. Для бізнесу це виглядало як серйозна загроза, тому реакція була прогнозованою: почали виступати галузеві об'єднання, підприємства, депутати. А потім на цьому тлі фінальне рішення з лімітом у 95% уже сприймалося як пом'якшення і компроміс.

При цьому головна претензія оборонної галузі нікуди не зникла. Виробники просили зберегти 100% бронювання, пояснюючи це кадровим дефіцитом і необхідністю виконувати оборонні контракти. Уряд погодився підняти планку до 95%, але не відповів на принципове питання: чому навіть підприємства, які безпосередньо виробляють озброєння для фронту, повинні втрачати частину фахівців незалежно від реальної потреби у їхній роботі. Тому я б не називав це повноцінним компромісом. Бізнес домігся пом'якшення, але не зміни самого підходу", - сказало "ОстроВу" джерело, знайоме з обговоренням урядової ініціативи.

Фінальні зміни

Постанова Кабміну №1328 від 23 жовтня 2026 року передбачає не лише зміну квот бронювання, а й новий механізм погодження таких рішень та перегляд критеріїв, за якими підприємства отримують статус критично важливих.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький пояснив головну зміну так: "Максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та ОПК, більше не становитиме 100%".

Для визначених підприємств оборонно-промислового комплексу та паливно-енергетичного сектору граничну квоту бронювання встановили на рівні 95% від кількості військовозобов’язаних працівників. Водночас усі військовозобов’язані працівники, безпосередньо залучені до виробничих процесів таких підприємств, підлягають обов'язковому бронюванню. Збільшити квоту понад 95% можна за окремим рішенням Міноборони або Міненерго з урахуванням рекомендацій Координаційного центру.

За поясненням Мінекономіки, скорочення квоти має стосуватися передусім допоміжного й обслуговуючого персоналу, а не фахівців, без яких зупиниться виробничий процес. Однак у роз'ясненні також зазначено, що до квоти зараховуються працівники, які мають відстрочку з інших підстав, зокрема багатодітні батьки й опікуни.

Для інших критично важливих підприємств також передбачили можливість збільшення квоти понад 50%. Таке рішення ухвалює уповноважений державний орган з урахуванням рекомендацій Координаційного центру. Водночас звернення щодо збільшення квоти можуть не розглядати, якщо керівник підприємства протягом останніх 12 місяців двічі або більше порушував вимоги законодавства у сфері військового обліку, а порушення документально підтверджені, та/або його притягували до адміністративної відповідальності за такі порушення.

Збільшена квота діятиме не більш як один рік. Після зміни ліміту в системі "Дія" підприємство має здійснити бронювання протягом 10 робочих днів. Якщо цього не зробити, рішення про збільшення квоти втрачає чинність.

Кабмін також створив тимчасовий консультативно-дорадчий Координаційний центр з організації бронювання. До його роботи залучатимуть представників органів влади, відповідальних за економіку, оборону, безпеку, гуманітарну політику та критичну інфраструктуру. Співголовами визначено заступника міністра економіки та довкілля і заступника міністра оборони. 

Центр матиме чотири основні завдання:

- узгоджувати галузеві й регіональні критерії критичності та надавати рекомендації щодо їх доопрацювання;

- розглядати звернення державних органів щодо визначення підприємств критично важливими;

- рекомендувати скасування статусу критично важливого підприємства, зокрема за наявності відповідних підстав від правоохоронців;

- погоджувати збільшення обсягів бронювання понад 50%. 

Мінекономіки окремо наголосило, що центр не перебирає на себе повноваження органів, які визначають підприємства критично важливими.

"Рішення про визначення підприємств критично важливими залишаються у компетенції уповноважених державних органів", - ідеться в роз'ясненні міністерства.

Уряд також зобов’язав центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації переглянути галузеві й регіональні критерії визначення критично важливих підприємств протягом 10 днів після набрання змінами чинності. Водночас це не означає автоматичного скасування статусу критичності для всіх підприємств. За роз'ясненням Мінекономіки, компанії, які отримали статус за критеріями, що залишаться без змін, збережуть його. Отже, перегляд має стосуватися передусім самих критеріїв, а не автоматичного позбавлення підприємств чинного статусу. 

Прем'єр-міністр Сергій Корецький пояснив, що критичними мають залишатися сфери, які реально працюють на оборону та економіку, зокрема ОПК, енергетика, зв'язок, логістика й житлово-комунальне господарство. За його словами, галузеві та регіональні критерії оновлять і перевірять на можливі зловживання. 

Для представництв донорських установ і виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги встановили окреме обмеження: бронювати можна не більш як 50% військовозобов’язаних працівників, безпосередньо залучених до завдань одного проєкту, і не більш як сім осіб. Перевищити ліміт у сім працівників можна за окремим рішенням Державного секретаря Кабміну з урахуванням рекомендацій Координаційного центру, але обмеження у 50% зберігається.

Окремий пункт урядової реформи - можливість повного бронювання працівників за умови, що підприємство регулярно добровільно залучатиме частину з них до військової служби. Механізм мають спільно розробити Міноборони та Мінекономіки за участю бізнесу. Уряд поставив собі за мету затвердити його до 1 грудня 2026 року. 

"Це дасть впевненість тим, хто на фронті: ротація можлива, і на їхнє місце прийдуть інші. А тим, хто йде служити, - що вони йдуть на чітко визначений термін. Кінцева мета - щоб ніхто нікого не шукав на вулицях. Має бути зрозуміла система, де кожен знає свої права й обов'язки", - зазначив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Водночас глава уряду наголосив, що зміни не означають автоматичного посилення мобілізації наступного дня після їх оголошення. За його словами, мета - впорядкувати бронювання та створити механізм, який дозволить проводити ротацію військовослужбовців. 

Компроміс не зняв претензій бізнесу

Фінальне рішення уряду хоч і подається як компромісне, але все одно викликає багато питань. Наприклад, об'єднання "Технологічні Сили України" розкритикувало створення Координаційного центру, від погодження якого залежатимуть рішення щодо бронювання. За позицією ТСУ, новий орган може ускладнити процедуру та створити ризики для виконання оборонних контрактів.

"Виробник не може планувати найм, завантаження виробничих ліній і виконання контрактів, якщо невідомо, коли він отримає рішення щодо своїх працівників", - наголошують в об'єднанні.

На практичні наслідки невизначеності з бронюванням звернув увагу український ІТ-підприємець та співзасновник miltech-компаній The Fourth Law та Odd Systems Ярослав Ажнюк.

"Нам катастрофічно не вистачає людей. Запит на нашу продукцію є значно більшим, ніж ми можемо забезпечити. І це при тому, що компанія кожні пів року зростає в кілька разів… Прем'єр має рацію в головному: ротація – це борг держави перед тими, хто воює четвертий рік, і цей борг реальний. Але фронт потребує також і нової зброї. Сучасної. Кращої, ніж у ворога. Це технологічна війна. І якщо країна втратить темп у цій гонці, ми можемо програти війну.

Коли держава каже, що ми мобілізуємо частину працівників ОПК, то інженер, якого виводять з-під броні в оборонці, не йде в піхоту. Він піде на інше підприємство, де бронь гарантована. Держава не отримує солдата, а фронт втрачає зброю. Це не прогноз: це вже видно на співбесідах, ще до ухвалення рішення", - написав підприємець у Facebook.

За його словами, мілтек-компанії "платять" за це вже зараз, бо люди читають новини, кандидати знімаються з процесу на етапі першого дзвінка, наявні співробітники питають про гарантії.

"Оборонці потрібні сталі і зрозумілі правила. У січні уряд розширив бронювання, щоб ОПК міг масштабуватися. У жовтні пропонує урізати. Цикл розробки більшості технологічних засобів є значно довшим. Планувати в такій системі неможливо навіть із найкращими намірами", - зазначив Ярослав Ажнюк.

Про те, що в найближчому майбутньому можливі перебої у виробництві безпілотників, "ОстроВу" розповів керівник одного з підприємств ОПК на умовах анонімності. За його словами, бронювання стосується не лише збереження штату, а й здатності виконувати контракти вчасно: пошук і підготовка заміни для інженерів, фахівців з електроніки та операторів виробничих ліній потребують часу.

"У виробництві дронів неможливо просто викреслити навіть 5% працівників і розраховувати, що процес працюватиме так само. У нас кожна людина відповідає за конкретну ділянку: розробку, складання, тестування, налаштування електроніки. Якщо випадає фахівець, його не завжди можна замінити наступного дня - потрібен час, щоб знайти й навчити іншу людину. А виробництво не може чекати, тому що є контракти, визначені обсяги й терміни постачання.

Співробітник може завтра піти на роботу на "Укрпошту", де надається бронювання, і не чекати на нові рішення уряду чи Координаційного центру. Шкоду вже завдано навіть самим обговоренням цього рішення. Якщо є якісь зловживання, то чому мають страждати всі, особливо фронт, який недоотримає продукції? Це виглядає дуже дивно, особливо на фоні розвитку тих самих реактивних "шахедів" та обмежень допомоги з боку США. Замість того, щоб розвивати український ОПК, ми його обмежуємо", - сказав він.