"Два роки перебіжками ходили, малюки два роки дитинства втратили". Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Без сумніву, ТОП темою ЗМІ окупованого Донбасу минулого тижня було взяття російськими військами того, що залишилося від багатостраждальної Авдіївки, колись процвітаючого міста-супутника Донецька. Очевидно, що окупанти мають право сурмити перемогу, але місцеві пропагандисти презентували її як щось епохальне, за значимістю рівну Сталінградській битві. Окупаційна влада, численні "воєнкори" і доморощені політологи постаралися вичавити із захоплення Авдіївки максимально багато медійних меседжів.

Авдіївські висоти

Перший посил, звісно ж, стосується значущості взяття Авдіївки. "Авдіївка була найпотужнішим укріпрайоном", - цілком резонно писали "воєнкори". Але на цьому реалізм закінчується, далі пішли фантазії на тему "Красная Армия всех сильней". Згідно з публікаціями місцевих "аналітиків", Авдіївка була найбільш укріпленим районом... у світовій історії: "Таких міських бетонованих споруд ніколи у світі до того не було". Раптом "з'ясовується", що "саме звідси готувався наступ на Донецьк". І, звісно ж, не обійшлося без заяв про блискучу перемогу над колективним Заходом: "Авдіївський укріпрайон був першою базою НАТО, який ми взяли на території України". Усі автори сходяться в одному: "Поза всякими сумнівами, це блискучий військовий успіх".

Другий посил "творчо" розвивав звичний пропагандистський штамп, що "десять років Донбас бомбили". Нібито, робили це саме з Авдіївки. "У мене молодший син на вулицю ще жодного разу не ходив гуляти. Тільки якщо в лікарню - туди й назад. А йому вже півтора року, - зізнається мій донецький друг. - Старший до школи піти не може. Звичайно, це важлива перемога. Без малого 10 років Авдіївка нам кісткою в горлі була", - скаржаться жителі Донецька на камеру чергового "воєнкора".

Пропагандисти розраховують, що самі по собі ці, без сумніву, жахливі історії, не спровокують пошук відповіді на хрестоматійне запитання: "Хто винен?". Апріорі жителі окупованого обласного центру схильні в усьому звинувачувати ЗСУ. Порушуючи всі причинно-наслідкові зв'язки, змучені донеччани в одному коментарі звинувачують в усьому Україну і точно називають дату, коли почалися їхні лиха: "Два роки перебіжками ходити"; "Малюки два роки дитинства втратили". Нагадаємо, саме два роки тому російський диктатор Путін розв'язав війну проти України й обіцяв "захистити" та "звільнити" жителів Донбасу.

До речі, про звільнення. Зрозуміло, що в пропагандистських сюжетах показують тільки тих, хто говорить правильні речі. Але навіть у цьому випадку видно ціну здобутої "свободи": за спинами "щасливих" жителів Авдіївки, які радісно дякують Росії, майже завжди видніються руїни будинків.

Або, наприклад, літній чоловік розповідає про те, як він вижив у тоді ще українській Авдіївці. "В останні дні страшно, що робилося. Там і так кожен божий день вони бомбили, а в останні дні взагалі знищували мирне населення ці панове фашисти", - поділився він своїми переживаннями в ефірі одного з місцевих телеканалів. Здавалося б, усе зрозуміло - Авдіївку бомбили і місцевих жителів знищували ЗСУ.

Але, як вище зазначалося, сепаратистська пропаганда з логікою не дружить. Емоційна розповідь дідуся спростовується численними "воєнкорами" та "військовими експертами", які напередодні взяття Авдіївки не соромлячись писали, що російська артилерія та авіація працюють без відпочинку, перетворюючи "найукріпленіший у світі район" на руїни. До речі, знищували місто не тільки минулого тижня. "Усі два роки наша авіація і артилерія по цеглинці розбирала бункери, капоніри і доти в Авдіївці", - цитують місцеві ЗМІ "військового експерта" Інокентія Курасова. Коло замкнулося - мова знову зайшла про ті самі два роки, які вкрали з дитинства дітей окупованого Донбасу...

Тим часом такий собі "донецький політолог" Сергій Чепик записав відео, в якому визнав, що "сьогодні мирним жителям Авдіївки вкрай важко. У багатьох зруйновані будинки, багатоповерхові будинки стоять у руїнах". "Республіка", заявив він, "повинна надати їм гуманітарну допомогу і прийняти їх якомога краще".

При цьому, говорячи про допомогу тим, чиє житло зруйнували російські окупанти, чиє майно згоріло у вогні, "політолог" зовсім не мав на увазі будь-яку компенсацію. Ні, за його словами, допомога нещасним жителям "звільненої" Авдіївки має полягати в оперативному прийнятті в російське громадянство. "Допомогти оформити всі документи... Жителі звільненої Авдіївки із задоволенням і вдячністю приймуть російське громадянство", - заявив товариш Чепик.  

І, нарешті, в інформаційне поле окупованого Донбасу просочилася інформація, що нагороджені за окупацію Авдіївки будуть далеко не всі причетні. "Офіційні" ЗМІ "ДНР" повідомляють, що "міністерство оборони РФ готує списки військовослужбовців, які особливо відзначилися при звільненні Авдіївки".

"Дивно якось вийшло. У списку тих, хто звільнив Авдіївку від націоналістів, не виявилося хлопців, які зробили колосальний внесок у загальну перемогу. Воїни зі штурмової бригади міністерства оборони Росії "Ветерани" займали висоти в місті, знищуючи снайперські точки і коригувальників ворога... Якісь інтригани замилили і забули. Недобре вийшло", - обурюється один із "воєнкорів".

Ну, тут усе зрозуміло: у перемоги багато батьків, усіх не нагородиш...

 

 

Статті

Донбас
28.04.2024
19:38

Нам нікуди повертатися: у російській історії немає періоду, який можна назвати моделлю для побудови державності. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня головний «філософ» окупованого Донбасу Олександр Ходаковський раптово заявив, що ніяких скрєп у Росії не було і немає, що російська історія, навіть у викладі Путіна, не дає жодних моделей для «можемо повторити». Тобто, повертатися...
Країна
27.04.2024
09:00

Театр під час війни: відновлення і нові сцени

Як театри, попри всі труднощі, працюють, гастролюють і створюють нові сценічні майданчики, розповідаємо в матеріалі.
Донецьк
26.04.2024
16:00

Відновлення Донеччини: поки навіть не в проєкті, але…

Стосунки влади і громадськості ніколи не були виключно конструктивними, на Донеччині зокрема, - передусім через взаємну недовіру, брак досвіду, неспівпадіння уявлень про співпрацю і просто небажання влади бути додатково контрольованою.
Всі статті