Приватизація-2023: продажна санація

Відновлення таз званої "малої приватизації" в умовах повномасштабної війни дозволило продовжити очищення держсектора економіки від малозначних активів. Фінансові підсумки продажів 2022 дають підстави для оптимістичних очікувань на поточний рік.

Готель, гараж і т.д.

У радянський період приватна власність була відсутня як така. Тому після розпаду СРСР на балансі у незалежної української держави виявилося безліч об'єктів, які йому не потрібні та не використовуються за призначенням.

Щоб у цьому переконатись, достатньо ознайомитись із переліком лотів на орендних та продажних аукціонах, які Фонд держмайна України (ФДМУ) з 2018 р. проводить виключно на електронних майданчиках (система ПроЗорро.Продажі).

У січні п.р. бажаючі в різних регіонах могли взяти в оренду у держави гараж, купити будівлі, що простоюють, колишньої районної ветеринарної лабораторії, колишнього науково-дослідного інституту, колишньої сірководневої лікарні, склад-ангар, покинуті теплиці, адміністративні будівлі, що не використовуються.

Очевидно, що таких об'єктів державі дійсно краще позбутися. Особняком у цьому переліку стоїть 12-поверховий львівський готель "Власта", що належав Міноборони. Він знаходиться поряд з історичним центром, але чомусь упродовж останніх років звітував про збитки за підсумками роботи. І це у Львові - одному із головних туристичних центрів України.

Зрозуміло, що насправді це дуже прибутковий актив. Просто отримувані доходи осідали не в тих кишенях.

Також ясно, що змусити всі об'єкти, подібні до "Власти", дійсно працювати на державу – нереальне завдання. Тому що таких об'єктів багато і вони, кожен окремо, надто мало важать для держбюджету.

Тут державі хоча б навести лад у великих держкорпораціях: НАК "Нафтогаз України", АТ "Укрзалізниця", НАЕК "Енергоатом", "Укравтодор" – де суми розкрадань та зловживань з боку менеджменту обчислюються часом мільярдами гривень.

Ну, а займатися розвитком готельного бізнесу державі якось не з руки. Він точно не відноситься до стратегічно значимих галузей економіки (таких як енергетика, залізничний транспорт або видобуток нафти і газу, наприклад). Це як палити з гармати по горобцях.

Натомість для будь-якого дрібного та середнього підприємця подібні об'єкти (також у січні було продано непрацюючий дитячий оздоровчий табір в Одеській обл. за 2,6 млн грн.) – ласий шматок.

Саме тому за ту саму "Власту" торгувалися 23(!) інвестори, а ціна продажу зросла в 16(!) разів у порівнянні зі стартовою, досягнувши 115 млн грн.

У цьому контексті важливо наголосити на прозорості "малої приватизації" після її повного перенесення на відкриті електронні торги.

Раніше ЗМІ неодноразово писали про махінації з оцінкою держмайна, що виставляється на торги. Ось і той же готель "Власта" продавався зі стартовою ціною... 7,19 млн. грн. Очевидно, що ця сума близько не наближається до реальної ринкової вартості об'єкта. Проте підсумкова сума, яку має заплатити покупець – 115 млн грн. Це вже набагато "тепліше".

Ще один яскравий приклад зі свіжих січневих продажів – будівля, що не використовується, в с.Мерешор (Закарпатська обл.). Виставлялася на продаж першого тижня січня за… 11 тис. грн.

Це явно занижена ціна: враховуючи, що розташований об'єкт поруч із національним заповідником "Синевір", поблизу однойменного озера, однією з головних природних пам'яток Західної України. Тож у результаті продали його за 1,5 млн грн., знайшлося 18 бажаючих купити будівлю та переобладнати у міні-готель.

Тоді як раніше, до торгів на ПроЗорро, подібні об'єкти часто йшли саме за стартовою ціною. З великою ймовірністю можна стверджувати, що покупцями виступали "свої люди" - ті , хто "за спасибі" домовлявся з чиновниками ФДМУ.

Зараз подібні домовленості втратили сенс: будь-хто може зайти в ПроЗорро та взяти участь у торгах. Тому втримати ціну продажу на стартовому рівні – неможливо.

Нижче наведена інфографіка показує, наскільки зросла вартість 5 найбільш значущих активів, проданих ФДМУ минулого року в рамках "малої приватизації".

Спирт за дужками

Серед приватизованих у січні об'єктів – Старонібабський (Львівська обл.) та Вашківський (Чернівецька обл.) спиртзаводи. Першу продали за 142 млн грн. , другий – за 1,98 млн. грн.

З інфографіки випливає, що активи держконцерну "Укрспирт" є драйвером "малої приватизації". Хоча й не всі вони пішли за такими високими цінами.

У спиртзаводів різна виробнича потужність та різний стан обладнання. Десь воно нещодавно пройшло повну модернізацію, а десь її ще треба робити. Вже новому власнику.

Ще одна інфографіка свідчить, що серед об'єктів із відносно невисокою продажною вартістю спиртзаводи теж явно лідирують: 5 із 10 проданих у 2022 р. підприємств із найбільшим зростанням ціни – раніше входили до "Укрспирту".

Однак, на відміну від готелів та гаражів, спиртова галузь справді мала важливе значення для держсектора економіки. З огляду на те, що акциз на алкоголь входить до переліку головних наповнювачів держбюджету. А саме виробництво спирту – надрентабельний бізнес.

Тому рішення про розпродаж у рамках "малої приватизації" підприємств "Укрспирту" не виглядає таким же безперечним, як продаж готелів, заводських та адміністративних закинутих  будівель.

Логіка у влади була такою. Раз не вдається детенізувати роботу спиртзаводів – їх треба просто позбутися. Як від набридливого головного болю. Відповідні наміри анонсував ще Арсеній Яценюк під час свого прем'єрства.

Наступний прем'єр Володимир Гройсман повністю поділяв такий підхід. І, нарешті, вже за Володимира Зеленського процес пішов. Наприкінці 2019 р. нинішній президент підписав закон, який скасовує державну монополію на виробництво спирту.

Першим у приватну власність перейшов Немирівський спиртзавод (Вінницька обл.). Його продали 20 жовтня 2020 р. за "смішні" (як для цього підприємства) 55 млн. грн.

Але, як зазначалося, ціна спиртових активів відчутно піднялася. На даний момент рекордним є продаж Вузловського спиртзаводу за 235 млн грн. у жовтні 2022 р.

Один із учасників ринку раніше розповідав, як відбувалося відвантаження спирту на заводах держконцерну "Укрспирт". Туди приїжджали податківці у супроводі спецназу СБУ, під їх наглядом спирт заливався до цистерн, які потім пломбувалися.

Перевезення спирту також супроводжували озброєні автоматами співробітники СБУ. Міжвідомча комісія на заводі оглядала лічильники газу та звіряла їх свідчення з даними про виробництво спирту. Складалися відповідні акти. Також актувався стан пломб на газових лічильниках.

І при цьому, близько 30% горілчаного ринку в Україні – це "тіньова" продукція, за оцінками самих податківців та легальних виробників.

Здавалося б, як за такого щільного держконтролю це можливо ("тіньова" горілка робиться з "тіньового" спирту)? Але що є, то є.

При цьому треба розуміти: кустарним способом можна робити самопальну горілку. Але займатися кустарним виробництвом спирту ніхто не стане. Тобто, сировиною для нелегального виробництва горілки служив спирт саме з державних заводів .

Раніше СБУ регулярно повідомляла про перехоплення на дорогах України цистерн із "лівим" спиртом: роботої спиртової галузі опікувалась ця спецслужба. Зараз, в умовах війни, вона нарешті повернулася до своїх справжніх завдань. Наразі СБУшникам точно не до спирту.

Але є ще й таке відомство як Бюро економічної безпеки. І дуже логічно було б покласти на нього завдання щодо детінізації роботи держконцерну "Укрспирт". Натомість приймається рішення про розпродаж його активів. Ц схоже на те, як головний біль лікувати за допомогою гільйотини.

Портовий хід

У рамках "малої приватизації" у січні ц.р. вперше в Україні було продано морський торговельний порт. Ним став МТП "Усть-Дунайськ", розташований у м.Вилкове за 54 км від місця впадіння Дунаю в Чорне море. Попри це порт вважається саме морським, а не річковим.

Адміністрація порту не хотіла його приватизації (на умовах електронних торгів). Відповідні звернення направлялися до Національного антикорупційного бюро України, прем'єра Дениса Шмигаля та спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука.

Проте Фонд держмайна та Мінінфраструктури відстояли свою позицію. І 17 січня МТП "Усть-Дунайськ" отримав нового власника. Який погодився заплатити 201 млн. грн. за стартової вартості 60 млн грн.

При цьому сам порт зовсім невеликий: проектна потужність з перевалки вантажів – лише 4 млн. т на рік. І тут можна повністю погодитися з представниками ФДМУ, які зазначають, що за таку високу ціну "Усть-Дунайськ" пішов саме через війну.

"На сьогодні це найвища ціна, яку можна отримати за цей порт" . Ще 2 роки тому на той порт навіть ніхто дивитися не хотів би, бо в нього не було економічних перспектив. Зараз вони є", - наголошує директор департаменту корпоративного управління Фонду Юрій Чердинцев.

Справа в тому, що головні МТП на Чорному морі ось уже рік заблоковані рашистами: одеський, "Південний", чорноморський (раніше - Іллічівський), миколаївський, херсонський. Раніше через них йшов на експорт основний потік вантажів із України . Тому перед експортерами гостро постає проблема нових маршрутів для доставки своєї продукції закордонним покупцям. Відправлення через "Усть-Дунайськ" – одна з відповідей на це запитання.

Але щоб отримати цю відповідь, у розвиток порту треба вкласти величезні гроші. Потрібно будівництво нових причалів, днопоглиблювальні роботи (щоб туди могли заходити великовантажні судна) тощо.

Цілком очевидно, що в умовах повномасштабної війни, коли половину видатків держбюджету доводиться фінансувати за рахунок закордонних кредитів та грантів – держава дійсно не має грошей на такі інвестиції.

Але їх має приватний бізнес. Якому в цьому випадку логічно повністю дати "зелене світло". Що і було зроблено.

Залишається нагадати, що "малу приватизацію" в Україні було поставлено на паузу після повномасштабного рашистського вторгнення. І поновилася вона у вересні 2022 р.

Передвоєнний 2021 р. виявився рекордним за виручкою від продажу державних малозначимих активів та спиртзаводів (які за всього бажання не можна записати в неліквіди ): 5,01 млрд грн. із загальною стартовою вартістю 2,3 млрд грн.

У 2020 р. показник вийшов скромнішим: 3,8 млрд грн. Але не забудемо, що то був рік гострої "коронавірусної" кризи.

Очевидно, що військова криза для економіки в рази більша і жорсткіша. І 2022 р. "мала приватизація" дала бюджету лише 1,5 млрд грн. Але вона тривала неповних 6 місяців.

Тому цього року навіть за умови минулорічних темпів інвестиційної активності ця сума, як мінімум, має подвоїтися.

Статті

Донбас
14.04.2024
18:21

Нове видання обіцяє жителям "ДНР/ЛНР" новини про кішку, яка народила кошенят, і нефарбований паркан. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня ЗМІ окупованого Донбасу були традиційно нудними. Численні близькі до місцевої влади Телеграм-канали слідом за офіційними джерелами масової пропаганди цитували політиків чужої країни і на честь 12 квітня тиражували нічим не підкріплені...
Країна
12.04.2024
15:51

Іпотечна програма "єОселя": шанс на житло, який не всім по кишені

Головна особливість програми – це можливість придбати житло в іпотеку під 3-7% терміном на 20 років з мінімальним внеском 20%. Подібних умов ще ніколи не було на іпотечному ринку України, тому не дивно, що програма користується популярністю.
Країна
12.04.2024
11:24

"Економічне бронювання" від мобілізації: "робота в білу" чи "податок на боягузтво"?

На одного воїна, який захищає Україну, має бути 8 осіб, які забезпечують економічно утримання цього воїна. Потрібно знаходити ті заходи та засоби, які можуть сприяти підняттю рівня економіки
Всі статті