«Просто треба розуміти, що буде дуже велика битва». Російські ЗМІ про Україну

«Видання, яке називає себе «Независимой газетой», заявляє, що Путін побував у Маріуполі та Ростові не просто так, а тому що йому «була потрібна об'єктивна інформація» напередодні візиту до Москви голови КНР Сі Цзіньпіна. «І її Володимир Путін отримав, особисто спілкуючись із керівниками СВО і чиновниками, які ведуть відновлення Маріуполя та інших міст Донбасу», - стверджує «НГ»...

«Імовірність масштабного наступу ЗСУ зростає»

«Деякі експерти очікують, що візит китайського лідера до Москви активізує посередництво КНР для вирішення конфлікту в Україні. Але, судячи з обстановки в зоні СВО, Росія навряд чи погодиться на ініціативи Пекіна, поки лінія фронту проходить за кілька кілометрів від Донецька, а населені пункти Донбасу періодично піддаються обстрілам і диверсіям», - пише «Независимая».

«Не готовий іти на мирні переговори і Київ, - стверджує прокремлівська газета. - Про його підготовку до масштабного наступу можуть свідчити часті контакти керівництва Збройних сил України (ЗСУ) з командуванням Пентагону і форсування поставок у країну озброєнь і боєприпасів... Які конкретно питання обговорювалися - невідомо. При цьому багато спостерігачів вважають, що Захід посилює підготовку ЗСУ для контрнаступальних ударів на позиції російських військ і сил Чорноморського флоту».

«Як і раніше, в регіоні активна повітряна розвідка країн НАТО. Як зазначають фахівці, після аварії 14 березня американського безпілотника MQ-9A Reaper на південний захід від Севастополя активність розвідувальної авіації знизилася, але ненадовго. Зараз у Чорноморській зоні одночасно діють кілька літаків ВПС США та об'єднаних військово-повітряних сил НАТО... Альянс відкрито продовжує щодо РФ розвідувальні дії... Особливу небезпеку для об'єктів і кораблів Чорноморського флоту... приховують українські морські безпілотники, які 29 жовтня 2022 року вже проникали в Севастопольську бухту. Експерти не виключають, що такі атаки можуть повторитися», - побоюється «Независимая».

Насторожує газету і те, що «повним ходом йде відновлення авіації ЗСУ».

«...Словаччина і Польща домовилися і найближчим часом спільно передадуть Україні 33 винищувачі МіГ-29 (по 13 і 20 одиниць відповідно)... Країни Євросоюзу підпишуть анонсовану раніше угоду про спільні закупівлі артилерійських боєприпасів для України. Їхнє виробництво організовано на заводах у Румунії та Болгарії. Судячи з повідомлень у соцмережах, танки із Заходу вже місяць як таємно завозять в Україну і на їхній основі формують нові підрозділи ЗСУ. За деякими підрахунками, Німеччина і Польща вже передали Києву понад 80 танків Leopard різних модифікацій, а також близько 50 одиниць вироблених ще в СРСР танків Т-72 і РТ Twardy, які раніше перебували на озброєнні Війська польського. При цьому експерти роблять висновок: заяви Заходу про те, що перші поставки танків в Україну очікують наприкінці березня, зроблені спеціально, щоб РФ не знала про їхню дислокацію і не очікувала застосування на полі бою», - сумно повідомляє «НГ».

«...Імовірність масштабного наступу з боку ЗСУ з кожним днем наростає», - без оптимізму підсумовує газета.

«Привезуть туди якусь дурницю...»

Офіційна «Парламентская газета» опублікувала політичні вигадки голови партії «Справедливая Россия - За правду» Сергія Миронова. Пропагандистські гасла на 4 абзаци, названі чомусь «статтею до 9-ї річниці возз'єднання Криму з Росією», мають відповідну назву – «Крим - невід'ємна частина Росії».

Зміст «статті» легко вгадується: «18 березня 2014 року ми здійснили воістину героїчне звершення... остаточно відродили своє звання захисників, які завжди стоять на сторожі інтересів російських людей... кримчани, російські люди, проявили волю, мужність і витримку... саме цього дня відбулася важлива історична подія - підписано договір про входження до складу Росії Республіки Крим та міста Севастополя»... 

«Сьогодні вже ніхто й не згадає, що Крим колись був частиною недодержави Україна. На півострові - російські люди, російські прапори, російська ідеологія, російська армія, російське мислення. Там руський мир... І це абсолютно правильно. Крим і Росія нерозривно пов'язані», - проголошує шовініст Миронов.

«Особливе розчулення викликає те, як офіційний Київ намагається перешкодити небагатьом чесним західним політикам відвідувати російський Крим. Аби не визнавати неминуче, київська хунта, яка не зуміла розв'язати бійню 2014 року, наполегливо заявляє про продовження своїх спроб. Зеленський взагалі мало не щодня заявляє про підготовку до захоплення Криму. Цікаво, це агонія чи параноя? Думаю, все разом. Здорового глузду там не залишилося», - заявляє «розсудливий» Миронов.

І додає порцію побитих кремлівських наративів: «Але приклад кримчан майже десятирічної давності наслідували й інші російські люди. Результати референдумів минулого року в ДНР, ЛНР, Херсонській і Запорізькій областях наочно це показують. Незважаючи на погрози Києва, люди не злякалися, прийшли і висловили свою волю. Абсолютна більшість людей захотіли стати частиною великої країни. Наш Президент і наш народ у цьому надав повну підтримку нашим людям...».

«У міру того, як Київ продовжує демонструвати повну зневагу до російських людей, здійснює геноцид східної України, бажання людей в інших регіонах возз'єднатися з Росією буде тільки наростати, - переконує і переконує Миронов, немов боячись, що його «мудрі думки» не реалізуються.

«Неодноразово говорив, що для досягнення цілей спецоперації потрібно ліквідувати нацистський режим. Всю Україну потрібно звільняти від нацизму. Тому що, якщо маленьку п'ядь залишимо, привезуть туди якусь дурницю, яка буде обстрілювати не тільки Крим, Донецьку і Луганську народні республіки, Запорізьку і Херсонську області, а й інші регіони Росії. Ми повинні завжди пам'ятати про ту сміливість, яку проявили наші люди і в березні 2014 року, і у вересні 2022 року», - проголошує путінський «миротворець» Миронов.

«На найближчий наступ Києвом ставиться дуже багато»

«Московский комсомолец» знову збігав у гості до такого собі «військового аналітика» Владислава Шуригіна, який розповів, що ЗСУ у весняний наступ «кине максимум сил і попереду дуже велика битва».

«Потрібно розуміти, що якщо ця спроба буде невдалою, то навряд чи вдасться знову отримати озброєння в такій кількості і під таке ж завдання. Найімовірніше, західні радники і куратори будуть ставити собі мету куди менш амбітну: підтримка максимального рівня боєздатності ЗСУ, щоб намагатися, як то кажуть, сидіти в глухій обороні і якомога довше триматися проти росіян. Тому що якщо з весняного «наступу» ЗСУ нічого не вийде, а наступ такого масштабу, який зараз готують, - це практично максимум бойових можливостей української армії, і того, що може дати Захід, то наступний можна буде підготувати не раніше, ніж до середини осені, а то й пізніше», - повчає Шуригін.

Йому, щоправда, чомусь «незрозуміло, що за цей час станеться з Україною, із ситуацією на фронті і, найголовніше, з моральним духом противника».

«Тому на найближчий наступ Києвом ставиться дуже багато. Практично все», - упевнений «аналітик».

Він запевняє, що «попереду найпотужніша битва, однак при цьому з нашого боку хотілося б бачити ще більш інтенсивні спроби зірвати наступ ЗСУ».

Шуригін, немов астролог, і констатує, і пророкує: «Я бачу, що мости через Дніпро стоять, бачу, що залізницею котяться ешелони із західною технікою, боєприпасами, озброєнням, і особливого впливу на це ми не бачимо. Тому основна реакція буде на фронті. На боці України НАТО і США з усією їхньою організаційною міццю.   Це космічна, розвідка, зв'язок, комп'ютери, математичні моделі, високоточна зброя і все те, на що вони роблять ставку».

А тих, хто злякався, тут же заспокоює: «На нашому боці теж дуже багато - навченість особового складу, перевага у важкій техніці, артилерії та ефективне командування. Просто потрібно розуміти, що буде дуже велика битва».

«У принципі, вже через десять днів після початку наступу будуть зрозумілі його основні підсумки», - обіцяє Шуригін і сказати йому більше нічого.

«Маріуполь житиме без Беднякова»

Газета «Аргументы и факты» спалахнула ненавистю до українського шоумена Андрія Беднякова, який кілька років працював на російському ТБ. А все тому, що Бедняков «став нацистом».

«Андрій Бедняков на російському телебаченні прославився як ведучий шоу про подорожі «Орел и решка», яке виходило на телеканалі «Пятница!»... Крім того, в ефірі «Пятницы!» він вів ще кілька проєктів, зроблених спеціально під нього, - «БогачБедняк», «Блокбастери», «Бідняков+1» та інші... Взагалі свою шоу-кар'єру електрослюсар із Маріуполя починав у КВК, а потім продовжив її в українській версії телешоу «Велика різниця»... Найзірковіші часи Беднякова на російському ТБ припали на постмайданний період. У його рідному Маріуполі господарювало терористичне формування «Азов» (заборонене в РФ), а рідне місто його нареченої Насті Короткої - Донецьк - перебувало під ударами ЗСУ. У Росії ні Беднякову, ні будь-кому іншому з представників українського шоубізу, які годувалися на російських грошах, незручних запитань про політичні погляди не ставили. Тоді як київський режим вимагав від діячів культури лояльності і проходження «вірним курсом», - обурюється «АиФ».

«У підсумку склалася цікава картина - такі, як Бедняков, які впритул не бачили ні «Алеї ангелів» у Донецьку, ні смолоскипних маніфестацій «Азова» в Маріуполі, впали в справжню істерику після початку СВО. Люди, які вісім років вважали те, що відбувалося, нормою, розлютилися від того, що цей порядок речей може бути порушений. Бедняков, що називається, розкрився на повну. У соцмережах він різко перейшов на українську, лише іноді використовуючи російську, здебільшого для образ. «Я завжди знав, що народився не в СРСР, а в Україні», - пише Бідняков, народжений 1987 року у звичайній радянській родині. Звісно, він надає фінансову допомогу нацистам із ЗСУ і слізно просить у Олафа Шольца «Леопарди», чомусь підкріплюючи це фотографіями зі свого практично радянського дитинства», - продовжує злитися «АиФ».

«А ще Андрій Бедняков ненавидить людей, які живуть у Маріуполі, - не вгамовується «АиФ». - Так і пише у своєму Telegram-каналі: «Тільки вдумайтеся, наскільки все лицемірно і дико... У нас у місті були прихильники руzкого миру. І, слухаючи, що несуть ці люди, я розумію, що у мене до них величезна злість. Саме до цих тих, хто чекає і кличе. Саме через них ми не можемо приїхати до себе на малу батьківщину. Саме через них загинули десятки тисяч людей»...

Несподівано «АиФ» проводить паралель між позиціями Беднякова і столітньої давності «частини Білого руху».

«Нічого нового в цьому немає. Частина Білого руху, втікши за кордон, давилася від злоби, дізнаючись про будь-яке нове будівництво в СРСР. А потім вони з'явилися в лавах гітлерівців, щоб мстити і руйнувати. Але знову програли і знову втекли, ненавидячи тих, хто «чекає і кличе». Сам Бедняков розповідає, що тричі ходив вступати до ЗСУ, і тричі йому відмовляли - мовляв, дуже потрібен у тилу. Тому залишається захлинатися від ненависті», - скаженіє «АиФ».

І підсумовує страшним вироком: «Маріуполь житиме без Андрія Беднякова - у цьому місті завжди було і буде багато працьовитих, стійких і порядних людей. Колишній ведучий «Орла и решки» до цього числа не входить».

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»

Статті

Країна
18.04.2024
18:19

Медична реформа по-запорізьки. Чи отримають пацієнти  належне медичне забезпечення  та  якісне лікування

Факт економії бюджетних коштів, про який говорять місцеві чиновники, навряд чи додає оптимізму запоріжцям, які стають пацієнтами  оптимізованих лікарень. Будь-який пересічний містянин підтвердить, що досі  не помітив, щоб така реорганізація якось...
Країна
18.04.2024
09:14

Закон про посилення мобілізації: основні положення

"Це було дуже несподівано. Поки що ми на всіх ефірах і в соцмережах розповідали, що це закон про справедливість, про демобілізацію, головну норму просто вирішили прибрати. Кажуть, що це був чіткий ультиматум від Генерального штабу. У приватних...
Країна
17.04.2024
10:00

Формування збройних сил та мобілізація в Україні. Як це було в минулому

Битва ж за Україну була виграна значною мірою завдяки перемозі більшовиків на ідеологічному та інформаційному фронтах. Саме це, вкупі з мобілізаційними можливостями Червоної Армії, неперевершеною жорстокістю до противника, здатність йти до перемоги...
Всі статті