Павло Лакійчук: Пошкодження Кримського мосту може надовго відрізати Азовське море від Чорного та ускладнити постачання російської армії

У ніч проти 17 листопада Кримський міст зазнав повторної атаки, внаслідок якої обвалилася арка автомобільної частини переправи разом із частиною дорожнього полотна. Після удару було зупинено автомобільний і залізничний рух мостом, а також повідомлялося про припинення судноплавства через Керченську протоку.

Пошкодження аркового прольоту мосту може заблокувати судноплавство Керч-Єнікальським каналом, порушити сполучення між Азовським і Чорним морями та завдати серйозного удару по російських внутрішніх водних маршрутах.

Про військові, економічні та політичні наслідки пошкодження Кримського мосту, його значення для забезпечення російського угруповання на півдні, а також стратегію Сил оборони України зі знекровлення противника "ОстроВу" розповів керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI", капітан першого рангу запасу ВМС України Павло Лакійчук.

– Які наслідки матиме удар Сил оборони України по Кримському мосту?

– Мова йде про економічні, політичні та військові наслідки.

Почну з військових. Кримський міст – одна з головних логістичних артерій, які пов'язують південне угруповання російських військ із територією РФ. Якщо на сході є розгалужена мережа доріг, які працюють як капіляри, то на півдні ситуація інша. Тут є лише два основні маршрути.

Перший проходить через Кубань і Керченський півострів. Це Кримський міст, Керченська поромна переправа, а також десантні кораблі та допоміжні судна Чорноморського флоту, які доставляють військові вантажі з російських портів до Керчі та Феодосії. Другий маршрут – так званий сухопутний коридор через Таганрог, Маріуполь, Бердянськ до Мелітополя. Тут проходять і залізниця, і автомобільні шляхи.

Якщо ці дві артерії перерізати або суттєво пошкодити, забезпечення російського угруповання військ значно ускладниться.

Спочатку росіяни робили основну ставку саме на Кримський міст. Однак після диверсії Служби безпеки України у 2022 році, коли було пошкоджено один із його прольотів, вони почали активніше використовувати сухопутний коридор, який вважали відносно безпечнішим.

Тоді ж росіяни обмежили перевезення вибухонебезпечних і пожежонебезпечних вантажів через Кримський міст. Їх почали спрямовувати через Керченську поромну переправу, а також використовувати великі десантні кораблі. Водночас удари завдавалися і по самій поромній переправі.

У результаті роль Кримського мосту як військово-логістичного об'єкта поступово зменшувалася. Але це не означає, що він втратив своє значення. Якби в росіян не залишилося інших варіантів, вони, повірте, знову почали б використовувати його для перевезення боєприпасів і пального. Тому міст залишається важливим потенційним об'єктом для Сил оборони України.

Є також політична складова. Кримський міст – улюблена іграшка Путіна. Недарма його так ретельно охороняють і настільки активно розкручували в російській пропаганді. Це своєрідна політична больова точка Путіна. Особливо напередодні зустрічі трьох "світових лідерів" Трампа, Путіна та Сі.

Але є ще й економічний аспект. Кримський міст – це не просто автомобільний шлях між Кубанню та Кримом. Його арковий проліт забезпечує рух у двох напрямках: зі сходу на захід мостовим полотном їде автомобільний транспорт із Кубані на Керченський півострів, а з півночі на південь під арками проходять судна з Азовського моря в Чорне море фарватером Керч-Єнікальського каналу.

Це принципово важливий момент. Залізна конструкція вагою близько 5000 тонн, яка впала поперек фарватеру, мала висоту 45 метрів. Водночас глибина Керч-Єнікальського каналу безпосередньо під арками становить приблизно дев'ять метрів. Тобто фарватер перекрито.

Фактично припиняється сполучення між Чорним та Азовським морями, а також вихід із Волги через Волго-Донський канал. Це матиме серйозні економічні наслідки для Росії.

Внутрішні водні шляхи РФ на півдні пов'язані з Волгою, Волго-Донським і Волго-Балтійським каналами, а також Каспійським морем. Усі ці маршрути фактично замикаються на Керченській протоці. Якщо вона буде перекрита, Азовське море опиниться відрізаним від Чорного. І це, напевно, стане найбільшим економічним ударом для Росії.

– Чи може сухопутний коридор повністю замінити Кримський міст у логістичному сенсі?

– Теоретично може, але проблема в тому, що він перебуває під максимальним впливом Сил оборони України.

Щоб дістатися до Кримського мосту або Керченської поромної переправи, росіянам потрібно подолати значну відстань. Натомість сухопутний коридор перебуває безпосередньо в зоні ураження не лише наших безпілотних систем, а й лінійних корпусів. Вони вже заявляли, що робота по ворожій логістиці стає одним із їхніх ключових завдань.

Тому сухопутний коридор навряд чи може стати повноцінною альтернативою. Повторюся: між Росією, окупованим Кримом і південним фронтом є дублюючі маршрути, але чим можна замінити Керченську протоку?

Уявімо маршрут із Астрахані: судно проходить Волгоград, виходить в Азовське море через Волго-Донський канал, далі через Керченську протоку потрапляє в Чорне море, проходить Босфор і виходить у Середземне море. Це вже досить довгий шлях.

Інший варіант – виходити через Фінську затоку, далі Балтійським і Північним морями, через Па-де-Кале, Ла-Манш і Гібралтар. Лише після цього судно потрапляє в Середземне море. Такий маршрут у півтора-два рази довший.

– Що можете сказати про трасу Р-280 "Новоросія"? Останніми тижнями Україна також завдавала ударів по мостах, які забезпечують вихід на цю трасу. Наскільки вона важлива для російської логістики?

– Це частина тієї самої картини. Росіяни намагалися перебудувати свою радіальну систему залізниць на горизонтальну. Для цього їм потрібно було з'єднати Таганрог із Маріуполем залізницею та автомобільними шляхами. Зокрема, довелося будувати мости. Потім вони мали з'єднати Маріуполь із Бердянськом залізницею, а далі – з Мелітополем.

Усю цю інфраструктуру росіяни побудували, але вона перебуває в зоні досяжності наших засобів ураження. Це дорога смерті.

– Якою тепер буде тактика росіян? Вони будуватимуть нові шляхи, відновлюватимуть зруйновані чи шукатимуть альтернативні маршрути?

– Їм доведеться робити і те, і інше. Покладатися лише на один варіант – надзвичайно ризиковано.

– Останніми місяцями в Криму також активно уражають об'єкти енергетичної інфраструктури. Яка мета цих дій?

– Це частина тієї самої стратегії – позбавити противника логістичних можливостей і припинити існування Криму як логістичного хабу для південного угруповання російських військ.

Південне угруповання зав'язане на Ростов, 8-му армію та Південний військовий округ, який переважно є для нього тилом. Водночас Крим фактично виступає резервуаром ресурсів, необхідних для забезпечення цього угруповання. Йдеться про кримську логістику та ресурси, які накопичуються на півострові. Тепер росіянам стає дедалі складніше використовувати цей потенціал. Тобто Крим відігравав і продовжує відігравати дуже важливу роль у війні на боці Росії.

– З початку листопада, за даними Генштабу ЗСУ, Росія несе рекордні втрати – у середньому близько 2400 окупантів на добу. З чим ви пов'язуєте таке різке збільшення показників?

– Це одна зі стратегій Сил оборони України, яку ми реалізуємо вже близько року. Ми щойно детально говорили про руйнування російської логістики. Це можна назвати логістичним локдауном – першою стратегією знекровлення противника.

Знекровлення означає позбавлення ворога бойових спроможностей. Підрозділи можуть бути укомплектовані на 100% особовим складом, але якщо в них немає боєприпасів, пально-мастильних матеріалів, харчів, води та всього необхідного для життя і ведення бойових дій, вони стають небоєздатними.

Друга стратегія знекровлення – безпосереднє кінетичне ураження, тобто знищення особового складу. Коли підрозділ втрачає 20-30% особового складу, він уже не може повноцінно виконувати свої функції. Це фактично означає втрату боєздатності.

Сучасна війна – це вже не ті часи, коли військові билися мечами та списами. Сьогодні достатньо вивести з ладу кількох ключових військовослужбовців, щоб підрозділ втратив здатність виконувати бойові завдання. Наприклад, якщо в підрозділі немає кулеметника або в танку немає водія, весь екіпаж уже небоєздатний. Тому знищення живої сили противника – друга складова стратегії позбавлення ворога бойових спроможностей.

Раніше «ОстроВ» підтримували грантодавці. Сьогодні нашу незалежність збереже тільки Ваша підтримка

Підтримати

Статті

Країна
17.11.2026
12:37

Павло Лакійчук: Пошкодження Кримського мосту може надовго відрізати Азовське море від Чорного та ускладнити постачання російської армії

Пошкодження аркового прольоту мосту може заблокувати судноплавство Керч-Єнікальським каналом, порушити сполучення між Азовським і Чорним морями та завдати серйозного удару по російських внутрішніх водних маршрутах.
Світ
16.11.2026
15:58

Дипломатичний марафон тижня та європейський кастинг у Дубліні. Україна у фокусі світових ЗМІ

"…Хоча американська сторона заявила, що бачить «певні можливості», жодних ознак прориву, здатного покласти край майже п'ятирічній війні, розв'язаній вторгненням Росії, не було"
Донбас
15.11.2026
19:15

Темно й холодно: мешканцям «ДНР» і «ЛНР» бумерангом прилетіло те, чого вони бажали «хохлам». Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня в місцевих ЗМІ панував справжній плач через проблеми з електроенергією та опаленням. Ще зовсім недавно численні Z-блогери раділи російським ударам по українських електростанціях, сміялися з пропозицій Києва встановити енергетичне...
Всі статті