"Нульовий курс": як працює нова програма для вступників з окупації та що з нею не так

Повномасштабна війна поставила перед українською державою не лише питання безпеки, а й виклик збереження зв’язку з громадянами, які залишаються на окупованих територіях. Одним із ключових напрямів цієї політики стала освіта – як інструмент реінтеграції, соціалізації та повернення до українського простору.

За останні роки було створено кілька механізмів, які мали б забезпечити доступ до вищої освіти для цієї категорії молоді: освітні центри "Донбас – Україна" та "Крим – Україна", вступ до вишів без обов'язкової здачі НМТ, спеціальні квоти тощо.

У теорії ці інструменти виглядають як комплексна система підтримки. На практиці ж вони часто залишаються складними, неузгодженими і малодоступними для тих, кому адресовані.

"Система недосконала і навіть, коли людина має попередню мотивацію, часто мрії розбиваються через цю систему. Треба все міняти, розвивати, удосконалювати, більше вкладатися в рекламу всіх речей, тому щоб воно взагалі доходило до тимчасово окупованих територій", – зазначила "ОстроВу" юристка-аналітикиня громадської організації "Донбас СОС" Тайя Аврам.

Наприкінці 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1628 про реалізацію експериментального проєкту підготовки слухачів підготовчого відділення "Відкритий шлях до вищої освіти". Йдеться про запуск так званого "нульового курсу" – підготовчої програми, яка має допомогти абітурієнтам краще ознайомитися з обраним університетом і підготуватися до вступу. Програма передбачає навчання з чотирьох предметів, необхідних для складання національного мультипредметного тесту (НМТ) або проходження вступних іспитів.

"Протягом багатьох років відбувалася адвокація створення подібних програм – із культурною складовою, мовною підготовкою та системною підтримкою вступників. Фактично це мало стати оновленою версією реінтеграційних курсів, які існували раніше, але з урахуванням значно більших масштабів і потреб. Ідея була в тому, щоб людина не просто вступила, а змогла адаптуватися", – пояснила Тайя Аврам.

Після 2022 року цей запит лише посилився. Масштаби переміщення людей зросли, як і кількість молоді, яка потребує доступу до української освіти. Відповіддю держави став новий експериментальний проєкт.

"Нульовий курс": нова модель

Програма підготовчих курсів, яку неофіційно називають "нульовим курсом", — це інтенсивна програма тривалістю від трьох до шести місяців, яка передбачає вивчення чотирьох предметів (українська мова, математика та історія України, а також один вибірковий предмет (іноземна мова, природничі дисципліни або література), щонайменше по 90 годин кожен). Їхня основна мета — підготувати вступників до складання НМТ або вступних іспитів.

Навчання може проходити як онлайн, так і офлайн — у безпечних регіонах заняття проводяться в аудиторіях. Терміни запису відрізняються залежно від університету, тому їх варто уточнювати безпосередньо в обраному закладі освіти. Старт навчання зазвичай відбувається у березні або грудні — це також залежить від конкретного університету.

Курси є платними, однак окремі категорії слухачів підготовчих відділень можуть розраховувати на державний грант і споживчу допомогу.

"По суті, це підготовчі курси до вступу і подальшого навчання в університеті. Хоча вони називаються "нульовий курс" або "зимовий вступ", безпосередньо до навчання на бакалавраті вони не належать. Це звичайні підготовчі курси. Водночас немає єдиної державної навчальної програми для цих курсів – кожен університет самостійно визначає, як і чому навчати слухачів. Тривалість навчання може становити три або шість місяців. Наприклад, набір, який відбувся цієї зими у лютому, передбачає тримісячне навчання, оскільки далі починається вступна кампанія.

Наступний набір планується восени. Він триватиме орієнтовно до 1 грудня, хоча конкретні терміни кожен університет визначає самостійно. Водночас 1 грудня є крайньою датою зарахування на підготовчі курси. Для осіннього набору навчання триватиме шість місяців – фактично до початку наступної вступної кампанії", - розповіла юристка-аналітикиня громадської організації "Донбас СОС".

У разі очного навчання та переїзду з іншого міста університет може забезпечити слухача місцем у гуртожитку. Для окремих категорій учасників підготовчих курсів також передбачена компенсація вартості проживання.

Водночас важливо розпочати навчання протягом перших 10 днів від його старту: за відсутності поважних причин за запізнення можуть відрахувати. Після завершення курсів випускник отримує електронне свідоцтво з переліком усіх вивчених дисциплін та оцінками.

На "нульовому курсі" можуть навчатися:

- жителі територій активних та можливих бойових дій, тимчасово окупованих територій України, які раніше не змогли взяти участь у вступній кампанії;

- особи, позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення;

- особи, звільнені з військової служби усіх категорій після 24 лютого 2022 р.;

- громадяни України, які проходять військову службу, що мають можливість, бажання і згоду командування;

- громадяни України, які повернулися з-за закордону;

- особи, зареєстровані для участі в НМТ, які не з’явилися на тестування і при цьому не належать до вище перелічених категорій осіб;

- громадяни України, які перебувають за кордоном;

- особи, які неуспішно склали національний мультипредметний тест;

- випускники останнього року навчання закладів загальної середньої освіти, професійної освіти, фахової передвищої освіти.

Щоб стати слухачами підготовчого відділення, усі зазначені категорії вступників мають відповідати додатковим вимогам. Зокрема, вони повинні мати повну загальну середню освіту або завершувати її здобуття у поточному році.

Також кандидати не повинні раніше навчатися на підготовчому відділенні в межах проєкту "Відкритий шлях до вищої освіти" та/або не мають статусу здобувача вищої освіти на рівні бакалавра чи магістра за кошти державного бюджету (за винятком осіб, які фактично не розпочали навчання) або за кошти фізичних чи юридичних осіб.

Станом на березень 2026 року відомо про близько 90 закладів освіти, які беруть участь в експериментальному проєкті.

"Важливо обрати університет уже зараз: підготовче відділення фактично виконує роль "нульового курсу", адже в разі продовження навчання саме в обраному ЗВО вступник зможе отримати до 15 додаткових балів до загального конкурсного бала під час зарахування на перший курс у цей же університет, залежно від спеціальності. Це дає змогу підсилити результати, впевненіше скласти НМТ та безперервно увійти у студентське життя", - зазначають в Міністерстві світи.

Фінансова підтримка

Навчання на "нульовому курс" платне, і кожен заклад освіти може визначати вартість(постанова встановлює верхню межу вартості: університет може виставити рахунок не більш як 3000 грн на місяць за одного слухача нульового курсу). Окремо за потреби держава компенсує проживання в гуртожитку для пільгових категорій. Разом з тим передбачена фінансова підтримка для деяких учасників курсів.

Підтримку від держави для навчання на "нульовому курсі" зможуть отримати:

1) жителі територій активних та можливих бойових дій, тимчасово окупованих територій України, які раніше не змогли взяти участь у вступній кампанії;

2) особи, позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення;

3) особи, звільнені з військової служби усіх категорій після 24 лютого 2022 р.;

4) громадяни України, які проходять військову службу, що мають можливість, бажання і згоду командування.

Для них передбачені такі пільги:

1) споживча допомога ("стипендія"): у 2026 році це 3328 грн на місяць,

2) безкоштовний гуртожиток: у разі відсутності місця проживання у місті знаходження університету може надаватися місце у гуртожитку (держава компенсує університету за проживання до 800 грн за місяць),

3) державний грант на курси: до 3000 грн на місяць навчання відразу на рахунок університету (надається він один раз і через мобільний додаток "Дія")

Разом з тим існують певні обмеження. Наприклад, на стипендію можуть розраховувати виключно ті, хто навчається офлайн, що унеможливлює підтримку мешканців окупованих територій. Таким чином, сама логіка постанови побудована так, що основною цільовою аудиторією стають люди, які вже перебувають на підконтрольній території.

"Формально декларується, що навчання може відбуватися як онлайн, так і офлайн. Однак у постанові зазначено, що університети мають надавати перевагу очному формату. Водночас серед цільових категорій слухачів – жителі тимчасово окупованих територій. І тут виникає питання: як людина, яка перебуває в окупації, зможе відвідувати заняття очно? Здавалося б, рішенням міг би бути онлайн-формат. Але у разі дистанційного навчання слухач не може отримати фінансову підтримку – грант на оплату навчання і так звану "споживчу допомогу", яка фактично є стипендією", - пояснила "ОстроВу" Тайя Аврам.

Проблеми та обмеження

Для тих, хто залишається в окупації, участь у цьому проєкті виглядає майже нереалістичною. І не лише через фінансові обмеження чи формат навчання. Зокрема, для зарахування потрібно надати паспортні дані, що може стати проблемою для дітей на окупованих територіях, які не мають українського документу.

"З практики роботи гарячої лінії та звернень видно, що людям в окупації дедалі складніше оформлювати українські паспорти. Часто їхні дані відсутні в реєстрах. Очікувати, що людина зможе отримати паспорт за короткий час – надто оптимістично. Тобто спершу необхідно виїхати з окупації.

Крім того, для вступу на підготовчі курси потрібно мати український атестат або навчатися у випускному класі української школи. Для більшості людей на тимчасово окупованих територіях ця вимога також є майже недосяжною. За наявними оцінками, лише кілька десятків тисяч дітей з окупованих територій навчаються в українських школах. Але це учні всіх класів, а не лише випускники. Тому реальна кількість потенційних вступників значно менша", - зазначила юристка Тайя Аврам.

Ще одним обмеженням стає цифровий фактор. Для отримання гранту необхідно користуватися застосунком "Дія". Для людей, які щойно виїхали з окупації, це далеко не завжди доступно.

"Окремо важливий нюанс – отримання гранту. Він надається лише за умови використання застосунку "Дія". Якщо людина не має доступу до "Дії", вона не зможе отримати грант, навіть якщо формально має на нього право. Це означає, що необхідно мати українські документи – паспорт або свідоцтво, встановити застосунок і обов’язково мати біометричний документ для створення "Дія.Підпису". Без цього підтвердити отримання коштів неможливо.

Теоретично люди, які виїдуть із тимчасово окупованих територій цього року, можуть встигнути на осінній набір. Але це "потенційно", адже не виключені випадки суб’єктивного підходу. Наприклад, можуть виникати ситуації, коли людині відмовляють, аргументуючи тим, що вона вже мала достатньо часу для підготовки і не потребує цих курсів або гранту", - каже Тайя Аврам.

Ситуацію ускладнює ще одна умова: необхідність обирати між цією допомогою і виплатами для внутрішньо переміщених осіб.

"У 2026 році розмір так званої "споживчої допомоги" становить 3328 грн на місяць. Водночас людина має обирати: або отримувати допомогу як ВПО, або цю стипендію. Поєднувати ці виплати не можна. На нашу думку, це суперечить самій ідеї підтримки. Загалом концепція підготовчих курсів із натяком на інтеграцію виглядає дискусійною. Людина, яка виїжджає з окупації, часто не має базових ресурсів, і очікувати, що вона зможе прожити на 3328 грн на місяць, виглядає нереалістично", – говорить експертка.

Однією з ключових переваг підготовчих курсів є додаткові 15 балів до рейтингу. Але і тут є обмеження.

"Усі категорії слухачів підготовчого відділення можуть отримати додаткові 15 балів до загального рейтингу. Важливо підкреслити: йдеться саме про рейтинговий бал, а не про результати національного мультипредметного тесту. Це принциповий момент, оскільки саме результати НМТ впливають на можливість отримання гранту на навчання на бакалавраті. Натомість ці 15 балів лише підвищують шанси на вступ на обрану спеціальність", - пояснила юристка "ОстроВу".

Водночас ця перевага має низку умов. Додаткові бали нараховуються лише у разі, якщо вступник:

– подає документи до того ж університету, де проходив підготовчі курси;

– вступає в рік завершення навчання на цих курсах;

– обирає спеціальність із переліку тих, що мають особливу підтримку держави.

Перелік таких спеціальностей визначений у додатках до Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2026 році. Як правило, це напрями, які користуються меншим попитом серед вступників.

За словами Тайї Аврам, уже спостерігаються практичні проблеми з реалізацією проєкту. Зокрема, надходили звернення на "гарячу лінію" від людей, які виїхали з тимчасово окупованих територій, але не змогли записатися на підготовчі курси. Основна причина – відсутність необхідних документів: у когось немає паспорта, у когось – шкільного атестата, а в окремих випадках відсутні обидва документи.

"Проблема в тому, що в самій постанові не передбачено винятків для таких ситуацій. Через це університети не готові діяти гнучко – вони остерігаються порушити вимоги і, відповідно, не допускають абітурієнтів без повного пакета документів. У результаті частина людей із тимчасово окупованих територій фактично опиняється поза цією програмою саме через її недоопрацьованість", - зазначила вона.

Якщо говорити про абітурієнтів із тимчасово окупованих територій, які не мають атестата, то наразі найбільш реалістичним шляхом залишається саме вступ через освітні центри "Донбас – Україна" та "Крим – Україна". Це пов’язано з тим, що альтернативний шлях – отримання атестата через екстернат є надзвичайно складним і ресурсозатратним.

"Якщо оцінювати значення проєкту "нульовий курс" загалом, то він є важливим. Його ідея полягала в тому, щоб допомогти людям підготуватися до вступу, підтягнути знання, зокрема українську мову, та пройти певний етап реінтеграції. Однак нинішня реалізація не дозволяє повною мірою досягти цієї мети", - зазначила юристка "Донбас СОС".

На папері програма виглядає масштабною: вона охоплює різні категорії – від жителів окупованих територій до військових і тих, хто повернувся з-за кордону. Але на практиці виникають ситуації, коли люди не можуть скористатися навіть базовими можливостями. У результаті система, яка мала б допомагати, фактично відсіює найбільш вразливих.

Проблема в тому, що сама система доступу вищої освіти для людей в окупації залишається недосконалою, визнає Тайя Аврам. Навіть якщо у людини є мотивація і бажання вступити, ці наміри часто розбиваються об реальні бар’єри – процедурні, документальні та організаційні. Система настільки складна і неузгоджена, що потребує серйозного доопрацювання.

"Необхідно не лише змінювати і вдосконалювати механізми, а й значно більше вкладатися в інформування та популяризацію цих можливостей. Дуже важливо, щоб інформація реально доходила до людей на тимчасово окупованих територіях. Водночас навіть серед тих, хто перебуває на підконтрольній території, рівень розуміння цих механізмів залишається низьким. Це підтверджують і звернення на гарячі лінії. Часто складається враження, що для мешканців окупованих територій створені "широкі можливості".

Однак на практиці, коли люди намагаються скористатися цими можливостями, вони стикаються з великою кількістю обмежень і перешкод. Саме тому ключова проблема полягає не лише в наявності програм, а в їх реальній доступності. Вони мають бути не декларативними, а такими, якими справді можна скористатися, зокрема перебуваючи в окупації", - резюмувала Тайя Аврам.