Надзвичайний стан в Криму: «Поступив наказ максимально розвантажити ліжка в лікарні».

Жителька Севастополя Світлана нещодавно потрапила в інфекційну лікарню міста з сильним отруєнням, проте за декілька днів її "ввічливо, але наполегливо" попросили долікуватись вдома.

" Лікарі сказали, що це важке кишкове отруєння, поставили крапельниці. Перші кілька днів мені було настільки погано, що я майже не вставала з ліжка. Як тільки стало трохи краще, прийшла головна медсестра та сказала, що мені краще продовжити лікування вдома. Я спочатку зраділа, подумала, що йду на поправку, але вона пояснила, що через гуманітарну ситуацію в місті їм поступив наказ максимально розвантажити ліжка в лікарні. Севастополь готується до спалаху кишкових захворювань через постійній перебої зі світлом та водою", - розповіла вона "ОстроВу".

За її словами, медики вже кілька днів працюють практично в аварійному режимі. Через відключення електроенергії постійно доводиться перемикатися на резервне живлення, економити воду, переглядати графіки роботи відділень.

"Я запитала: "А якщо мені стане гірше?" Вона відповіла, що завжди можна повернутися, але зараз вони просять усіх, чий стан дозволяє, лікуватися вдома. Мовляв, лікарня має бути готовою до будь-якого розвитку подій.

Найбільше мене налякало навіть не це. Я зрозуміла, що вдома умови не набагато кращі, ніж у лікарні. Світло можуть вимкнути будь-якої миті, вода подається з перебоями, холодильник не завжди працює, а після такого сильного отруєння треба дотримуватися суворої дієти й уважно стежити за якістю продуктів. Я не уявляю, як відновлюватися в таких умовах.

У палаті всі тільки про це й говорили. Уже майже ніхто не обговорював свої діагнози. Люди питали одне одного, у кого вдома є вода, чи працюють аптеки, чи можна купити питну воду, чи не відключили світло в їхньому районі. У якийсь момент я зрозуміла, що сама хвороба відійшла на другий план. Найстрашніше - це відчуття, що навіть лікарні вже працюють на межі можливостей, а ніхто не знає, що буде завтра", - поділилась жінка.

Наприкінці червня окупований Крим опинився в ситуації, яку ще кілька місяців тому складно було уявити. Спочатку з автозаправок майже повністю зник бензин. Потім почалися масштабні перебої з електропостачанням, водою та мобільним зв'язком. "Влада" скасувала продаж пального цивільному населенню, скоротила транспортне сполучення, а 26 червня запровадила режим надзвичайної ситуації.

Якщо раніше російська окупаційна адміністрація намагалася переконати мешканців півострова, що окремі труднощі є тимчасовими й контрольованими, то цього разу навіть офіційні заяви свідчать про інше. Керівник окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов пояснив введення режиму НС як умову "забезпечення стабільного функціонування всіх сфер життєдіяльності".

Ще кілька тижнів тому головною темою кримських чатів були черги на автозаправках. Сьогодні ж у місцевих Telegram-каналах набагато частіше обговорюють відключення світла, відсутність води, збої мобільного зв'язку та наслідки зриву туристичного сезону…

Від бензинової кризи до режиму надзвичайної ситуації

21 червня Сергій Аксьонов повідомив, що продаж бензину та дизельного пального на всіх автозаправних станціях Криму припиняється як за готівку, так і за безготівковим розрахунком. Паливо залишили лише для служб, які забезпечують "життєдіяльність і безпеку" півострова. Це означає фактичне припинення заправки приватного транспорту. 

Таке рішення стало безпрецедентним за весь період російської окупації. Після цього ситуація продовжила погіршуватися. Уже за кілька днів почалися перебої з електропостачанням, які торкнулися не лише окремих населених пунктів, а практично всього півострова.

26 червня окупаційна влада одночасно запровадила режим надзвичайної ситуації регіонального характеру в Криму та Севастополі. Для координації роботи всіх служб створюється штаб із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який фактично отримує можливість оперативно ухвалювати рішення без проходження звичайних бюрократичних процедур.

Режим НС також надає "владі" додаткові адміністративні повноваження. За потреби чиновники можуть обмежувати доступ людей і транспорту до окремих територій, припиняти роботу підприємств або організацій, якщо їхня діяльність становить загрозу безпеці чи перешкоджає ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також визначати порядок використання транспорту, засобів зв'язку та іншого майна для виконання аварійно-рятувальних робіт.

Окремим блоком є фінансування. Саме режим НС відкриває можливість оперативно виділяти кошти з резервних фондів на аварійно-відновлювальні роботи, закупівлю необхідних матеріалів, залучення техніки та ліквідацію наслідків кризової ситуації без тривалих процедур погодження.

Водночас режим передбачає й окремі механізми підтримки населення. Постраждалі громадяни та підприємства можуть претендувати на компенсації завданих збитків, страхові виплати або інші форми матеріальної допомоги, якщо їхнє майно чи діяльність постраждали внаслідок надзвичайної ситуації.

"Я живу в Сімферополі все своє життя і не пам'ятаю, щоб місто жило в такій невизначеності. Раніше, якщо були якісь аварії, влада хоча б могла сказати, коли все відновлять. Зараз ніхто нічого не знає. Щодня читаєш нові повідомлення: то світло вимкнуть, то воду, то бензину немає, то транспорт скорочують.

Найбільше дратує те, що все це впливає на звичайне життя. У магазинах постійно проблеми з терміналами, банкомати то працюють, то ні. У багатьох підприємців генератори, але вони теж не можуть працювати без бензину. Деякі кав'ярні й магазини просто закриваються раніше, бо не знають, чи буде електрика ввечері.

По телевізору нам продовжують розповідати, що ситуація контрольована. Але якщо вона контрольована, то чому люди стоять у чергах за водою, заряджають телефони в торгових центрах і купують свічки, як це було багато років тому? У мене складається враження, що місто повернулося у дев'яності, тільки тепер усе це відбувається на тлі війни. Найнеприємніше - повне нерозуміння, що буде завтра", - розповіла "ОстроВу" жителька Сімферополя Єкатерина.

«До цього ніхто не був готовий»

Ще на початку паливної кризи найбільше обурення кримчан викликали багатогодинні черги біля АЗС та неможливість заправити автомобілі. Однак уже за кілька днів стало зрозуміло, що проблеми з бензином – це лише вершина айсберга.

Після масованих атак по енергетичній інфраструктурі півострова ситуація почала стрімко погіршуватися. 25 червня окупаційне підприємство "Крименерго" оголосило про введення аварійних обмежень електропостачання. У компанії пояснили, що диспетчер Чорноморського регіонального диспетчерського управління був змушений застосувати відключення, щоб не допустити повного колапсу енергосистеми. При цьому чиновники одразу попередили: чітких графіків не буде, електроенергію відключатимуть "за фактичним навантаженням". 

Фактично це означало, що мешканці не могли планувати свій день. Світло могло зникнути на кілька годин у будь-який момент, а разом із ним переставали працювати насоси водопостачання, мобільний зв'язок, банкомати, термінали оплати та інтернет.

Особливо складною стала ситуація в Севастополі. Голова окупаційної адміністрації Михайло Развожаєв визнав, що після ударів по енергетичній інфраструктурі місто на декілька днів повністю залишалося без електропостачання, а ремонтні роботи доводилося неодноразово переривати через повітряні тривоги та загрозу нових атак. За його словами, навіть після часткового відновлення системи окремі райони продовжували отримувати електроенергію від резервних джерел, а жителів закликали максимально економити споживання, щоб уникнути нового перевантаження мереж. 

Найболючіше відключення електроенергії вдарили по системах водопостачання. Развожаєв відкрито заявив, що нестабільна робота електромереж спричинила падіння тиску у водопроводах Севастополя. У деяких районах вода подавалася лише кілька годин на добу, а в окремих багатоповерхівках верхні поверхи взагалі залишалися без води.

Паралельно виникли проблеми з транспортом. Через дефіцит пального та перебої з енергопостачанням було скорочено кількість громадського транспорту, а в Севастополі тимчасово припиняли рух морського пасажирського транспорту через бухту. Причин офіційно не пояснювали, однак це збіглося з посиленням заходів безпеки після українських ударів. 

Ще одним вимушеним кроком стало скорочення залізничного сполучення між Кримом і територією Росії, а також всередині півострова. Російські оператори повідомили, що на найближчі два тижні кількість поїздів зменшують удвічі — з 14 до 7 на добу. Кінцевою станцією більшості маршрутів стала Керч, а далі пасажирів планували перевозити автобусами. Формально це пояснювали оптимізацією логістики, однак фактично йшлося про серйозні труднощі із забезпеченням транспортної системи. 

"Я не люблю гучних слів, але зараз складається враження, що Севастополь опинився на межі гуманітарної катастрофи. Спочатку всі говорили лише про бензин, але дуже швидко стало зрозуміло, що це найменша з наших проблем. У нашому районі (стрілецька бухта) світла не було рівно три доби. Не кілька годин, не за графіком - три повні доби. Разом зі світлом зникла вода, перестали працювати холодильники, люди почали викидати продукти. Телефони заряджали в автомобілях або там, де ще працювали генератори. Зв'язок постійно зникав, і ти навіть не міг нормально дізнатися, що відбувається в іншому кінці міста.

Наш місцевий ринок не працював кілька днів. Продавці просто не виходили, бо без електрики не могли працювати холодильні вітрини, а м'ясо, молочні продукти та риба псувалися буквально за кілька годин. Люди були змушені їздити в інші райони в пошуках найнеобхіднішого, але й там полиці швидко порожніли.

Найважче зараз малому бізнесу. У моєму будинку на першому поверсі є пекарня, кав'ярня, невеликий продуктовий магазин і квіткова лавка. Майже всі вони останніми днями були зачинені. Одні не могли працювати без світла, інші - через перебої з водою, треті просто не мали чим заправити генератори.

І найбільше обурює те, що до цього, схоже, ніхто не був готовий. Нам роками говорили, що місто має резервні потужності, що створені запаси, що всі служби відпрацювали дії на випадок надзвичайних ситуацій. Але коли криза настала, виявилося, що люди самі шукають воду, бензин, заряджають телефони де доведеться і намагаються допомагати одне одному", - каже "ОстроВу" севастополець Сергій.

Під загрозою опинилися навіть морські мешканці

Масштаб кризи в окупованому Севастополі добре ілюструє ситуація, яка склалася в одному з найстаріших акваріумів Європи - Севастопольському акваріумі-музеї. Через тривалі відключення електроенергії та дефіцит бензину для генераторів адміністрація установи відкрито заявила, що тисячі морських тварин опинилися на межі загибелі.

Директор музею Юрій Кравцов розповів російським журналістам, що в колекції акваріуму утримуються понад 4 тисячі морських мешканців, життя яких повністю залежить від безперебійної роботи систем аерації, фільтрації та підтримання температури води. У звичайних умовах під час короткочасних відключень електроенергії ці функції забезпечують бензинові генератори. Однак цього разу проблема виникла не лише через тривалий блекаут, а й через неможливість придбати пальне. 

"Споживання у нас — близько 12 літрів бензину на годину. Якщо раніше ми могли спокійно купити пальне на заправці й завжди тримали запас, то зараз усе змінилося. Ми вже витратили понад 100 літрів резерву, злили бензин навіть із власних автомобілів співробітників. На певному етапі в нас залишилося лише близько 15 літрів — цього вистачало приблизно на годину роботи генераторів", — розповів керівник акваріуму. 

За словами Кравцова, генератори доводилося запускати з перервами, щоб уникнути їх перегріву. Але навіть годинне вимкнення компресорів є критичним для багатьох морських організмів, які без постійної подачі кисню можуть загинути.

Після публічного звернення адміністрації музею допомогу почали приносити самі жителі міста. Люди привозили каністри з бензином, що дозволило тимчасово стабілізувати ситуацію. За повідомленнями російських ЗМІ, небайдужі севастопольці змогли зібрати близько 120 літрів пального, ще приблизно 150 літрів пообіцяли доставити найближчим часом. Це дало змогу підтримати роботу систем життєзабезпечення акваріума, однак проблему не вирішило — запасів вистачало лише на нетривалий час. 

"Коли я прочитала, що в акваріумі співробітники почали зливати бензин із власних машин, щоб не загинули риби й морські тварини, у мене був справжній шок. Це вже не схоже на якісь тимчасові труднощі. Це означає, що система просто перестала працювати. Нам роками розповідали, що місто забезпечене всім необхідним, що є резерви на випадок будь-яких надзвичайних ситуацій. Але якщо один із найвідоміших музеїв Севастополя змушений просити людей приносити каністри з бензином, виникає просте запитання: а де всі ці резерви, про які нам говорили?

Мене вразило навіть не те, що люди почали допомагати. Навпаки, це показує, що севастопольці не залишаються байдужими. Але чому саме мешканці мають рятувати акваріум? Хіба це не повинні були зробити міська влада або служби, які відповідають за надзвичайні ситуації?

Для мене ця історія стала символом усього, що зараз відбувається в місті. Якщо не можуть оперативно забезпечити пальним навіть об'єкт, де від електрики буквально залежить життя п'яти тисяч тварин, то що говорити про звичайних людей? Складається враження, що влада почала діяти лише тоді, коли проблема вже стала очевидною для всіх", - розповіла нашому виданню жителька Севастополя Ірина.

Події останніх тижнів показали, що дефіцит бензину був лише початком. Паливна криза швидко переросла в проблеми з електроенергією, водопостачанням, медициною, транспортом і роботою бізнесу. Запровадження режиму надзвичайної ситуації стало офіційним визнанням того, що окупаційна влада зіткнулася не з локальними труднощами, а з комплексною кризою, наслідки якої кримчани вже відчувають у своєму повсякденному житті.