«Можемо знищити будь-якого супротивника унікальною зброєю». Російські ЗМІ про Україну

Офіційне видання уряду РФ – «Российская газета» – опублікувало інтерв'ю з секретарем Ради безпеки РФ Миколою Патрушевим під промовистим заголовком «Вони зовсім страх втратили?». Патрушев обурюється: днями в США на «Саміті за демократію» знову «одною з основних» стане тема України, і «ми почуємо пафосні промови про те, як Київ за підтримки «доброго» НАТО протистоїть «вселенському злу» в особі Росії». При цьому свою країну Патрушев зображує, звісно, голубом миру, а США звинувачує за нібито готовність «боротися з Росією не лише до останнього українця, а й до останнього європейця». Щоправда, аргументація Патрушева просто смішна...

«Росія терпляча і нікого не залякує»

«У черговий раз Штати оголосять себе захисником міжнародного права, при цьому обов'язково заявлять, що світ має жити за їхніми правилами... Того, хто уважно вивчив правову та суспільно-політичну систему США, позбавлений ілюзій про свободу слова та волевиявлення в цій країні. Про яку свободу думки можна говорити, коли навіть колишньому президенту Сполучених Штатів не дають висловлюватися в соцмережах і пресі на теми, що цікавлять суспільство, а засоби масової інформації є рупорами найбільших компаній та елітарних груп», - не могрнувши оком заявляє Патрушев на сторінках «РГ», явно призабувши, що в його Росії за неугодне владі «висловлювання в соцмережах» вже порушено тисячі кримінальних справ.

Переживаючи, що на «Саміті за демократію» говоритимуть, звичайно, зовсім не те, що сподобається Кремлю, Патрушев поспішає когось переконати: «Насправді, країни НАТО є стороною конфлікту. Зробили з України один великий військовий табір. Направляють українським військам озброєння та боєприпаси, забезпечують їх розвідданими, у тому числі за допомогою супутникового угруповання та значної кількості безпілотних літальних апаратів. Натовські інструктори та радники навчають українських військових, а найманці воюють у складі неонацистських батальйонів. Намагаючись якнайдовше продовжити це військове протистояння, вони не приховують своєї головної мети - поразки Росії на полі бою та її подальшого розчленування».

Патрушев знає, чим Росія дратує США – «тим, що не просто проводить самостійну політику зміцнення багатополярного світу, але багато в чому перевершує Америку в духовно-моральному та військовому відношенні».

А якщо це вас анітрохи не вражає, то я й налякати можу, дає зрозуміти Патрушев: «Забувши уроки історії, дехто на Заході вже розмірковує про реванш, який призведе до військової перемоги над Росією. Про це ми можемо сказати одне. Росія терпляча і нікого не залякує військовою перевагою. Але має сучасну унікальну зброю, здатну знищити будь-якого супротивника, у тому числі й США, у разі загрози своєму існуванню».

Підібрати грізні «аргументи» Патрушеву завжди готова радянська історія: «Давайте згадаємо, як самі англосакси вигодовували нацистів у 1930-ті роки, сподіваючись направити їх проти Радянського Союзу. Заробивши фінансові та геополітичні дивіденди за підсумками Другої світової війни, сьогодні Вашингтон та Лондон знову потурають нацизму та фашизму. Використовуючи Україну, не проти розпалити загальноєвропейський чи навіть світовий конфлікт, уявляючи, що їм усе зійде з рук...».

Або ось ще: «Західний «інтернаціонал» виступав проти нашої країни неодноразово. То під прапорами поляків та шведів, то з наполеонівськими орлами, під британським прапором чи під гітлерівською свастикою. Результат один - всі спроби розтрощити Росію марні. Не бажаючи отримувати уроки, західники знову і знову лізуть на рожон».

Щось у Патрушева зовсім з головою погано, що за марення він несе? А як же антигітлерівська коаліція з тими самими США та Британією?

Але ні, Патрушев переконує і переконує, що «американські та європейські політики сьогодні не лише «забувають» про незручні для себе факти з минулого, а й свідомо переписують історію, навіть попри здоровий глузд».

«Российская газета» послужливо підтакує Патрушеву, а той також миттєво погоджується з її зручними репліками про те, що «американські та європейські політики вигадали, що Європу від гітлерівців звільняли одні українці», та ще й «розкручують міф про голодомор як акт геноциду».

Згадуючи Голодомор в Україні, Патрушев запевняє, що «у 1920 – 1930-ті роки ситуація з доступом до продовольства була гіршою якраз у РРФСР, ніж в Україні», і, перестрибуючи у сьогоднішній день, звинувачує, що «західники блокують постачання російського зерна і добрив за кордон, а українські засіки вони просто грабують і перепродують утридорога найбіднішим країнам на кабальних умовах, як робили їхні предки-колонізатори».

А взагалі, Патрушев не сумнівається: «США готові битися з Росією не лише до останнього українця, а й до останнього європейця. Ще за часів холодної війни Пентагон за найменшої небезпеки з боку СРСР був готовий перетворити Європу на радіоактивну пустелю. Навряд чи в умах американських стратегів щось змінилося».

«Як би пафосно це не звучало, але росіяни не тільки не хочуть війни, а й не бажають загибелі ні США, ні якоїсь іншої країни», - раптом заявляє «Российская газета» і Патрушев лицемірно та впевнено підтримує: «Абсолютно згоден».

Але підсумовує із зарозумілою строгістю вчителя, який лає недбайливого школяра: «Наша багатовікова культура заснована на духовності, співчутті та милосерді. Росія – історичний захисник суверенітету та державності будь-яких народів, які зверталися до неї за допомогою. Вона щонайменше двічі рятувала самі США - під час Війни за незалежність та Громадянську війну. Але я вважаю, що цього разу допомагати Штатам зберегти свою цілісність недоцільно».

«Батюшка навіщось танцював брейк-данс»

Якщо ви з якоїсь причини не знаєте, як у ці дні живе Одеса, не переживайте – найкраще вам про це розкажуть, звісно, московські «Известия».

Ну от якщо дуже коротко, то за їхньою версією, в Одесі «чоловіків ловлять військкоми та СБУ, а жінок штрафують за російську мову».

«...Українські силовики регулярно влаштовують тут облави на «прихильників російського миру», співробітники військкоматів ганяються вулицями за призовниками. Місто трясуть мовні скандали - українські націоналісти цькують російськомовних жителів. Чиновники перейменовують вулиці та віддають під знесення пам'ятники», - запевняють «Известия», дивлячись із редакції у Москві.

Прокремлівська газета співчуває одеситам за те, що їх, мовляв, «неправильно мобілізують», розповідаючи про хитрощі співробітників військкоматів, які, щоб відловлювати чоловіків на вулицях, нібито «перевдягаються в цивільний одяг, щоб не видати себе».

«Інші їздять містом автомобілем швидкої допомоги. Треті у довільних місцях встановлюють переносні шлагбауми, щоб гальмувати транспорт та хапати водіїв. Четверті ламають замки та вриваються у приватні будинки», - обурюються «Известия».

Не влаштовують московську газету і «мовні скандали» в Одесі.

«Більшість одеситів розмовляють російською, це дуже не подобається українським націоналістам. Ті спеціально провокують скандали та пишуть скарги. Нинішнього року звичайним явищем стали штрафи за російську мову. Так, на 3,4 тис. гривень (7 тис. рублів) оштрафували касирку продуктового магазину. Покупець вибирав крем для рук, але не міг зрозуміти слова «живильний» («питательный»). Дівчина допомогла чоловікові розібратися, але розмову почула стороння жінка. Вона зняла те, що відбувається на відео, обізвала касирку розумово відсталою, а потім написала донос мовному омбудсмену», - також з явним обуренням переказують «Известия».

«Ще одна важлива тема – боротьба з історією. Українські націоналісти намагаються викреслити згадки про імперський та радянський періоди. Перед Новим роком у місті знесли пам'ятники Катерині Великій та Олександру Суворову, забили дерев'яними щитами пам'ятник Пушкіну, перефарбували у кольори українського прапора пам'ятник маршалу Малиновському. Готується перейменування Суворовського та Малиновського районів, анонсовано перейменування 200 вулиць, Одеський хлібозавод присвоїв Потьомкінському батону назву «Гетьманський», - додають «Известия» нові «обурливі» подробиці.

А щоб висвітлити «культурне життя» Одеси, газета цитує одного із «мешканців міста», звісно, не називаючи ні імені, ні прізвища.

«За компанію сходив сьогодні до театру на виставу за твором Гоголя. У повному шоці! «Негативні» персонажі – чорт і батюшка – єдині розмовляли російською мовою, інші зверталися до них: «Ой, яке кончене». Батюшка навіщось танцював брейк-данс і під сміх глядачів намагався вимовити слово паляниця. Чорт наприкінці вистави зняв з себе вуха, ніс і хвіст свині і вже українською сказав, що він хороший актор і «не гратиме всякої мерзоти». Основна маса глядачів прямо в залі стрибала, кричала на мові якісь промови, верещала, кричала, плескала - була в повному захваті», - розповів «Известиям» «мешканець міста».

Насамкінець газета наводить думку про ситуацію в Одесі, звісно, російського «політолога» Дмитра Солонникова, який, звичайно ж, переконаний: «Якщо Одеса опиниться під контролем Росії, то до міста повернеться нормальне життя. Люди зможуть вільно говорити рідною мовою, без перешкод згадувати та шанувати своїх предків, буде дано імпульс економічному розвитку».

Ну, а якщо Одеса «залишиться під контролем Києва, значить, там буде повністю викорінена російська мова, стерті всі російські назви, знищені чи видавлені люди, які добре чи нейтрально ставляться до Росії».

А місто буде «повністю переформатоване, як і всі інші міста нинішньої України», - повідомляє «Известиям» зручний московський «політолог».

«Істотні пільги»

Ще одне прокремлівське видання – газета «Взгляд» – упевнена, що «українських військових залишать без допомоги та без грошей».

«Дірки у бюджеті та залежність від зовнішніх спонсорів змушують Україну скорочувати грошове забезпечення військовим та соціальну допомогу ветеранам. Інакше кажучи, в Україні закінчуються гроші не тільки на зброю (яку вона в кредит отримує від Заходу), а й на зарплати військовослужбовцям. Особливо голосно цей контраст виглядає порівняно з гарантіями російським військовим», - тицяє «Взгляд».

Коментувати ситуацію газета залучає, звичайно, також «своїх». Наприклад, Ларису Шеслер, яка проживає в Москві, - голову «Союзу політемігрантів і політв'язнів України». Та, звісно, найкраще знає, що «бюджет України перебуває у дуже тяжкому стані».

«Внутрішні надходження становлять менше половини доходної частини, решта – це допомога західних країн. При цьому мешканці країн Заходу дедалі частіше виявляють невдоволення через витрати на Україну, бо в їхніх країнах розвивається економічна криза. Відповідно, уряд Зеленського очікує на зниження фінансової підтримки», – переконує Шеслер.

Впевнена вона і в тому, що «в надії на допомогу Заходу український уряд не розраховував витрати на місяці вперед, але сьогодні очевидно, що військові дії затягуються, соціальні зобов'язання перед пораненими та загиблими сім'ями наростають, а ресурсів немає».

Підтакує знавцю Шеслер ще один московський «експерт» - такий собі «ветеран бойових дій, капітан I рангу» Василь Дандикін. Він похваляється, що «на цьому фоні в Росії для ветеранів бойових дій передбачено суттєві пільги».

«Вони стосуються охорони здоров'я, послуг ЖКГ та багато чого іншого. Це і пільгові путівки, і проїзд поїздом, чим особисто я завжди користуюся. Натомість пільг можна отримувати грошову компенсацію. Зараз пільги гарантовані всім учасникам спеціальної військової операції, включаючи добровольців», – хвалиться Дандикін.

У кількох абзацах він докладно нахвалює, яким медом перемазане все життя російських «ветеранів бойових дій», а в Україні, звісно, «все погано».

«Щодо України, то я не думаю, що скорочення пільг позитивно позначиться на її військовослужбовцях, бо грошова складова дуже важлива. Тим, хто вижив, потрібно лікуватися, відновлюватися. Тому скасування довічних пільг буде сприйнято негативно тими, хто зараз повернеться з-під Артемівська та інших місць. Але це їхні проблеми. У нас таких проблем немає і не буде», - запевняє Дандикін.

Ну, а поставити крапку в «дискусії» газета «Взгляд» закликає приємного їй «київського політолога» Володимира Скачка, який, до речі, є фігурантом кримінальної справи, пов'язаної з антиукраїнською діяльністю російських державних медіа-структур.

Скачко охоче заявляє, що «після Євромайдану Україна, на відміну від Росії, перестала бути соціально орієнтованою державою».

«Країна могла б зберегти всі пільги, але за кількох умов: адекватні відносини з Росією та працююча економіка. Одне без іншого неможливе. А поки що йде конфлікт – пільги та гарантії урізатимуться до мінімуму, причому не лише військовим. Усвідомлення цього згодом протверезить багато гарячих голів», - лякає кримінальний «політолог».

«Люди жили повсякденним життям»

Поки одні міркують про високу політику, газета зі смішною для Росії назвою «Свободная пресса» займається «приземленими» питаннями. Причому конкретно – як приземлити українські безпілотники «Стриж», які «підбираються дедалі ближче до Москви».

До розумових мук газету підштовхнуло повідомлення Міноборони РФ про те, що в Тульській області був збитий український ударний безпілотник ще радянської розробки Ту-141 «Стриж».

«Літальний апарат упав у районі Кіріївська, прямо на житловий квартал. Десять приватних будинків сильно зруйновано. На місці вибуху утворилася вирва розміром 10 на 15 метрів і глибиною приблизно 8 метрів. Постраждали троє мешканців, у тому числі – 16-річна дівчина. Тобто люди жили собі своїм повсякденним життям, і тут їм на голови – смертоносний подаруночок!», - обурюється «СП», забувши, що таким «повсякденним життям» уже понад рік живуть мільйони українців.

«Зрозуміло, цей інцидент викликав у Мережі сплеск емоцій, – продовжує «СП». - Коментатори припускають, що метою атаки міг бути тульський збройовий  завод, лають ППО і чекають симетричної відповіді Росії. «Тобто знову ППО не змогло збити вчасно. Майже до Москви долетів!». «Коли у Києві на Банковій вилетить хоч одне скло?». «Долетіти до Тули не поміченим, завдати такої шкоди… У голові не вкладається». «Зреагував наш РЕБ, спалив навігацію. Ось він до цілі й не долетів. Але звалився на місто». «Явно летів бомбардувати тульський збройовий завод, це найімовірніша мета! Куди ППО дивиться? То по нафтобазі вдарять, то по військовому летовищу!» - обурюються користувачі».

І щоб їх хоч якось заспокоїти, «СП» закликає на допомогу чергового «військового експерта» Віктора Литовкіна, який переконаний, що «ППО та РЕБ роблять свою роботу як слід, ось тільки ідеальних систем оборони бути просто не може».

На запитання газети, «чому українські безпілотники так далеко залітають углиб Росії?», Литовкін впевнено виправдовується: «Стрижі» летять, як то кажуть, із трансзвуковою швидкістю, тобто їхня швидкість вища за швидкість звуку. Над російською територією він летів приблизно зі швидкістю тисяча кілометрів на годину. Уявляєте, як складно виявити такий об'єкт і як складно перехопити! Але його таки перехопили і знищили... Але ж ви розумієте, що на кожен кілометр кордону неможливо встановити системи ППО, радари і так далі. Які до того ж потрібні на фронті».

Литовкін переконує, що спочатку «Стрижі» замислювалися, щоб «летіти заданим маршрутом робити фотозйомку і повертатися назад».

«Але українці та їхні друзі-американці ці безпілотники модифікували. Розвідувальні завдання з них зняли, переробили програмне забезпечення, начинили великою кількістю вибухової речовини та відправили в один кінець, щоб завдати удару. Такі літальні апарати ми виявляємо, але не всюди ракетно-зенітні комплекси у нас стоять. Тому безпілотники і пролітають великі відстані», – пояснює Литовкін.

Так, нарікає він, «систем ППО хотілося б мати більше».

«Вони у нас і так є, але зараз задіяні на фронті. Ось ми Донецьк зараз ефективно захистити не можемо, весь час містом б'ють снаряди. Хоча наша ППО працює. Але ми зможемо це зробити лише тоді, коли відсунемо бойові українські системи далі від наших кордонів. І при цьому треба розуміти, що немає ідеальної оборони, немає ідеального захисту. Такого немає в принципі. Тому всім нам потрібно зберігати пильність та допомагати армії, МНС та іншим структурам», - якось зовсім невпевнено пояснює Литовкін.

«Свободная пресса» це розуміє і гнівно та тривожно коментує: «Міноборони роз'яснює, що засоби ППО у Тульській області забезпечують «надійне прикриття з цього напряму». Ось тільки «надійне прикриття» поки що обертається тим, що збиті БПЛА падають на голови мирних жителів. І що, у всіх регіонах, куди вони гіпотетично можуть долетіти, запроваджуватимемо режим підвищеної готовності? Включно з Москвою. Адже, як стверджують багато експертів, столиця хоч і прикрита дуже щільно системами ППО, але спроби прорвати оборону можуть робитися».

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»

Статті

Донбас
21.07.2024
15:16

Фантазії на тему відновлення розореного регіону. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня головним ньюсмейкером виступав ватажок «ДНР» Денис Пушилін. В інтерв'ю донецькій редакції одного з російських телевізійних каналів він у найкращих традиціях фінансових пірамід щедро обіцяв жителям «республіки» нові, сучасні міста,...
Країна
20.07.2024
10:00

Приватизація-2024: у пошуках "меншого зла"

Важливо наголосити на тенденції: стрімке падіння капіталізації українських держактивів. Наприклад – Одеський припортовий завод (ОПЗ), колись великий виробник мінеральних добрив.
Донецьк
19.07.2024
10:20

Донеччан не пускають додому. Донецький щоденник

...З жовтня минулого року потрапити додому людям із донецькою пропискою та українським паспортом – це як виграти у лотерею. Пощастить – не пощастить.
Всі статті