Крим без бензину: удари по НПЗ, талони та чорний ринок пального

Серпень 2025 року видався особливо складним для російського паливного ринку. Після серії ударів по нафтопереробних заводах (НПЗ), РФ втратила значну частину переробних потужностей (біля 1 – 1,5 мільйона барелів на день.). Біржові котирування бензину марки АІ ‑95 досягли 80,51 тис. руб. за тонну, встановивши історичний максимум. Протягом одного дня ціна виросла ще на 0,44 %, а бензин АІ‑92 подорожчав на 1,58 % — до 70,484 тис. руб. за тонну. Ціни на бензин з початку року зросли майже на 47 %, попри заборону на експорт, яку уряд ввів на серпень і продовжив на вересень. 

У багатьох регіонах Росії, зокрема у Приморському краї, Забайкаллі та на Далекому Сході, пальне зникло з автозаправок, а на трасах водії кидали вантажівки через відсутність бензину. Окупований Крим став символом цього колапсу.

"Здається, на сьогоднішній день в Криму не просто найбільші ціни на пальне, а найрекордніші. І це ми говоримо про офіційні ціни на заправках, а є ще перекупи, де до цього цінника треба додати ще 50%. Зараз ціна за літр більше 70 руб. У Москві та інших містах – дешевше, коли таке було? У нас і так всі продукти дорожче, ніж в російських містах, а тепер мі і рекордсмени по цінах на паливо, якого майже немає", - зазначив "ОстроВу" житель Сімферополя Михайло.

Масштаб дефіциту

У середині серпня в окупованому Севастополі на заправках повністю зник бензин АІ‑95. Там, де його продавали без талонів, ціна майже досягла 70 руб./л. В інших містах півострова бензин видавали лише по спеціальних талонах, які отримували підприємства та організації. "Міністерство палива і енергетики Криму" визнало, що на деяких АЗС немає АІ‑95, але заявило, що дефіцит нібито незначний. Утім, місцеві жителі відчули серйозні перебої: купити пальне можна було лише на певних АЗС, де збиралися довгі черги.

В якийсь момент "голова Криму" Сергій Аксьонов врешті-решт визнавав проблему.

"На жаль, обсяги виробництва на трьох заводах на півдні Росії значно зменшено з об'єктивних причин… Значна частина палива доставляється до Криму автотранспортом. Прошу і кримчан, і гостей півострова з розумінням поставитися до тимчасових труднощів", – сказав він в ефірі телеканалу "Крим 24".

За його словами, значна частина пального доставляється автомобільним транспортом, а тому після закінчення "спецоперації" логістика повернеться до норми.

Аксьонов обіцяв вирішити проблему протягом місяця, хоча заявляв, що повноцінно ситуація нормалізується лише із приходом до Криму великих вертикально інтегрованих компаній.

"Прем’єр‑міністр Криму" Юрій Гоцанюк повідомляв у Telegram, що уряд домовився з трейдерами заморозити роздрібні ціни, але навіть він визнав, що оптові ціни за рік зросли на 11 тис. руб. для АІ‑92 і на 15 тис. руб. для АІ‑95, що підвищує вартість доставки пального на півострів. Річний приріст споживання під час туристичного сезону сягнув 1,1 тис. тонн на добу порівняно із 700 т минулого року. В умовах такого попиту та обмеженої пропозиції навіть невеликі перебої перетворилися на масштабний дефіцит.

Ціни та регулювання

У серпні роздрібна ціна АІ‑95 у Криму коливалася близько 70 руб./л. Ті АЗС, що мали пальне, продавали його за ваучерами підприємств. На чорному ринку літр АІ‑95 коштував 100 руб., тобто в півтора раза дорожче. Каністри для пального теж подорожчали: старі 20‑літрові каністри продавали за 900–1000 руб., а нові — до 2500 руб.

Попри запроваджений із кінця липня повний експортний бан, ціни на бензин АІ‑95 продовжували бити рекорди, а дефіцит на АЗС посилювався. Це вказує, що адміністративне обмеження експорту та замороження цін мало зворотний ефект: трейдери не хотіли працювати собі у збиток і перестали постачати пальне.  Автоматично  виник ваучерний та спекулятивний ринок, про який жителі Криму писали в соцмережах.

Окупаційні чиновники намагалися перекласти провину на зовнішні фактори. "Міністерство палива та енергетики" пояснювало, що тимчасові труднощі викликані погодними умовами на Керченській переправі. Через сильний вітер паром ходив по скороченому графіку, і бензовози не встигали завозити нафтопродукти. Той же аргумент повторювали у новинах.

Севастопольський "губернатор" Михайло Развожаєв у Telegram пообіцяв, що дефіцит АІ‑95 буде усунуто в найближчі дні, а до вечора пальне з’явиться на АЗС. Але криза досі не вирішена.

"Паливо трохи з'являється, але далеко не на всіх заправках. Якщо ми говоримо про Севастополь, то мова йде про декілька крупних заправок в центрі міста та на в'їзді. В спальних районах популярні марки відсутні, але каністри з бензином можна купити по "спеціальній ціні". Якщо десь з'являється 95-й, то його або продають а обмеженій кількості на машину, або він швидко закінчується. В маленьких містах та селищах все набагато гірше, туди паливо зараз майже не потрапляє", - зазначив "ОстроВу" місцевий житель Севастополя 25 серпня.

Хоча офіційні сайти заспокоювали, у соцмережах, Телеграм‑каналах та місцевих форумах ширилися історії про довжелезні черги, талони та спекулянтів.  42‑річний Сергій, таксист із Сімферополя, розповідає, що його бізнес практично зупинився.

"Мені доводиться стояти в черзі на АЗС по три години, а коли дійдеш до колонки, кажуть: паливо закінчилося. Я пробував купити талон у Telegram‑каналі, але там одна спекуляція. В результаті доводиться брати бензин по 95 рублів", - написав він у соцмережі.

Підприємець із Бахчисарая, власник невеликої пекарні, описує, як дефіцит майже паралізував його бізнес.

"Я власник невеликої пекарні в Бахчисараї. Щоранку ми випікаємо хліб і розвозимо до магазинів у навколишніх селах. Але останній тиждень усе це під загрозою: паливо для моєї газелі просто неможливо знайти. Я приїжджаю на заправку о шостій ранку, а черга вже розтягнулася на кілометр. Люди ночують у машинах, тому що бояться пропустити постачання. Одного разу, коли я вже майже дійшов до колонки, заправник оголосив, що бензин тепер видають лише по талонах…Влада каже про "тимчасові труднощі", про погоду на переправі, але я бачу, як на чорному ринку пліч‑о‑пліч із поліцейськими продають пальне в каністрах. Ми, підприємці, працюємо на межі, й немає гарантії, що завтра зможемо виїхати", - поділився він у Телеграм.

Причини паливної кризи

Експерти сходяться в тому, що першопричиною дефіциту стали масові атаки українських безпілотників на російські НПЗ. За даними агентства Reuters, протягом трьох тижнів серпня українські дрони атакували сім підприємств, зокрема заводи "Роснефти" у Рязані, Самарі й Саратові та НПЗ "Лукойла" у Волгограді. Після удару у Волгограді завод припинив прийом нафти; пожежу гасили 19 годин, і підприємство, що переробляє 14,8 млн. т. на рік, зупинилося. 

Саратовський і Новокуйбишевський НПЗ перестали виробляти світлі нафтопродукти, а Рязанський завод зменшив випуск наполовину. Аналітики оцінюють, що за один тиждень удари вивели з ладу 1,5 млн барелів на добу переробних потужностей.

"Атаки на нафтопереробні заводи відбулися в той час, коли сезонний попит на бензин з боку туристів і фермерів у Росії досяг піку. Росія посилила заборону на експорт бензину в липні, щоб впоратися зі стрибком внутрішнього попиту ще до атак", - пише Reuters.

За підрахунками інформагентства, українські атаки порушили роботу щонайменше 17% нафтопереробних потужностей Росії.

Логістика — другий чинник. Крим завжди мав обмежене сполучення з материковою Росією, а після руйнування Кримського мосту й обмеженого паромного сполучення бензовози їдуть довшим маршрутом через поромну переправу. Саме погодні умови на переправі називала основною причиною дефіциту "прес‑служба Мінтопенерго Криму". Через сильний вітер паром часто не ходив, а завезене пальне ще повинне пройти технологічну підготовку перед продажем. У серпні 2025 року туристичний сезон збільшив навантаження: за добу в Крим завозили 700–1100 т пального, але цього було замало.

Окрім моста, проблеми виникли через обмеження інтернет‑зв’язку, що запроваджували окупаційні органи після ударів українських дронів. Користувачі скаржилися, що під час кризи не могли передати інформацію про наявність пального на АЗС, що ускладнювало координацію та підживлювало паніку та невдоволення.

Ще одна причина дефіциту — державне регулювання цін і заборона експорту. Російський уряд намагався стримати зростання цін, заморозивши їх, та заборонивши експорт бензину з кінця липня. Але навіть російські економісти застерігали, що втручання держави лише посилить дефіцит.

Заморожування цін створило ваучерну систему, коли пальне продавали лише за талонами підприємств. Це обмежувало доступ для звичайних водіїв і сприяло появі чорного ринку, про який свідчать численні дописи: талони перепродували в Telegram за завищеною ціною. У таких умовах до автозаправок вишикувалися кілометрові черги, а багато АЗС просто закривалися, щоб не працювати у збиток.

Крім того, впливають санкції та відсутність запчастин. В аналітиці деяких росЗМІ зазначалося, що російські компанії змушені закуповувати дороге імпортне обладнання для ремонту НПЗ, але через санкції це практично неможливо, що збільшує вартість виробництва. Низькі світові ціни на нафту та необхідність робити знижки для основних покупців (Китай, Індія) також погіршують фінансовий стан нафтових компаній.

Не тільки Крим

Паливна криза не обмежилася Кримом. В окупованих районах Донецької й Луганської областей також спостерігається  дефіцит бензину, особливо марки АІ‑95, але в менших масштабах.  Місцеві жителі періодично скаржаться на порожні АЗС, високі ціни і неможливість заправити авто.

У "міністерстві вугілля та енергетики ДНР" визнали, що оптові ціни на бензин з початку року істотно зросли.  Так, оптові ціни на бензин АІ-92 зросли на 13,4 рубля за літр, на АІ-95 - на 20,8 рубля.

"Це рекордне зростання з 2015 року", - констатували в "міністерстві".

Причинами подорожчання бензину місцеві чиновники назвали "міжнародну геополітичну обстановку, яка спричиняє коливання на світових енергетичних ринках", логістичні та транспортні витрати, а також збільшення попиту на пальне "через активні сільськогосподарські роботи та будівельні проєкти".

У Луганській області, за даними росЗМІ, на деяких АЗС тривалий час не продавали АІ‑95. "Замміністра палива ЛНР" Андрій Єлісєєв повідомляв, що перебої "носять тимчасовий характер". За його словами, обмеження продажу пов’язані з логістикою, і влада приймає заходи для відновлення постачання. Але подібні заяви лунали і в Криму, й очевидно, що проблема має системний характер.

Про проблеми із бензином заявив і "губернатор Запорізької області" Євген Балицький. За його словами, це пов'язано з піковим споживанням палива у літній сезон та ремонтом на нафтопереробних заводах на півдні Росії. Також Балицький наголосив, що у регіоні ситуація ускладнюється і проблемами з логістикою — склади з паливом перебувають під загрозою атак ЗСУ. Повністю усунути проблеми він пообіцяв лише у першій декаді вересня.

Російський віцепрем’єр Олександр Новак навіть доручав Федеральній антимонопольній службі та Міненерго проаналізувати відхилення цін на нафтопродукти у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях. Це свідчить, що проблеми з паливом поширилися і на ці регіони, хоча там вони поки не такі публічні.

У Росії найбільше постраждали від дефіциту Приморський край, Забайкалля та Курильські острови. На Далекому Сході бензин АІ‑95 подекуди зник, а у Владивостоці та Читі запровадили ліміти на продаж: у Читі — не більше 10 літрів в одні руки. Моніторингова група Iterbin.ua повідомляла про повний брак АІ‑92 та АІ‑95 у Владивостоці . Жителі Краснокаменська (Забайкалля) не могли купити бензин, тому його відпускали лише підприємствам. 

Федеральна влада намагалася реагувати. Віце‑прем’єр Новак підтримав продовження заборони експорту бензину на весь вересень для виробників і до кінця жовтня, а Антимонопольна служба оголосила, що підвищить мінімальні обсяги продажу бензину на біржі з 15 % до 17 %. Однак експерти сумніваються в ефективності цих заходів, бо адміністративне втручання лише посилює дефіцит.

Наслідки для економіки Криму та життя людей

Паливна криза вплинула на всі сфери життя в окупованому Криму. Туристичний сезон зазнав удару: через брак бензину, довжелезні черги на заправках і страх "застрягти" на півострові відпочивальники все частіше покидають Крим завчасно. Додайте до цього періодичне відключення мобільного інтернету та зв'язку, логістичні проблеми, атаки БпЛА та високі ціни.

У соцмережах люди масово діляться історіями про багатогодинні черги на Керченському мості та в районі переправи. Складнощі виникли й у транспорті та логістиці: таксисти підіймають ціни, водії громадського транспорту шукають дизель, а комерційні перевезення стрімко дорожчали. Деякі компанії навіть перейшли на дорожчий бензин, щоб забезпечити безперервність роботи, що ще більше збільшувало їхні витрати.

Через дефіцит пального відбувався відтік клієнтів із маленьких кафе, готелів та баз відпочинку. Бізнеси змушені були закуповувати пальне на чорному ринку й відповідно підвищувати ціни на свої послуги.

Криза породила й серйозну соціальну напругу. У багатьох мешканців виникало відчуття "повернення в СРСР": люди згадували талонну систему, дефіцит у магазинах та черги.

Паливна криза в окупованому Криму оголила структурні проблеми російської енергетичної політики. Серпневі удари українських дронів лише каталізували те, що роками ігнорували: відсутність стратегічних запасів, монопольний характер ринку, відсутність конкуренції та логістична залежність півострова від вузького "плеча" через Керченський пролив. Коли ці чинники збігаються із сезонним піком споживання і адміністративним втручанням, виникає ідеальний шторм — талони, черги та чорний ринок.

Для мешканців і туристів Крим перетворився на територію обмежень. Історії місцевих жителів показують, що паливна криза — це не лише про цифри, а про щоденну боротьбу за свободу пересування та нормальний відпочинок. Здатність влади реагувати на такі кризи залишається під сумнівом: обіцянки "усунути дефіцит за тиждень" звучать кожного разу, коли складські запаси вичерпуються…

"То може вже прийшов час домовлятись та закінчувати "СВО"? Не знаю, куди це все далі нас приведе. З кожним місяцем одні обмеження та незручності: то літаки заборонили, то міст атакували, то безпілотники та ракети летять, плюс санкції, інфляція, а тепер і дефіцит палива. Що далі? Потрібен мир та стабільність. Правда, сусідка каже, що все добре, у неї нещодавно син пішов на СВО, так виплатили гарні гроші, кредит закрили та машину купили. Вона говорить, що можна ще повоювати, думає про ремонт", - каже жителька окупованого Севастополя Раїса Є.