«Коли українці закінчаться, на їхнє місце прийдуть поляки, а потім, імовірно, німці». Російські ЗМІ про Україну

Офіційне видання уряду РФ - «Российская газета» - опублікувала «ексклюзивне» інтерв'ю з директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним. Той сміливо заявляє, що «контрнаступ ЗСУ може призвести до прямо протилежних результатів». При цьому Наришкін акцентує, що це не його власні висновки - це «в кулуарах багато західних військових аналітиків висловлюють серйозні сумніви в успіху української авантюри». «Не вдаючись у деталі, скажу, що завдання, про які заявляє київський режим, оцінюються як недосяжні. Захід, безпосередньо залучений в український конфлікт, прекрасно знає реальні можливості та потенціал ЗСУ, зокрема в частині контрнаступу», - упевнено заявляє Наришкін...

«Усього лише пішак...»

Наришкін переконує читачів «Российской газеты», що «авторитетні представники американських і європейських спецслужб і військових відомств не виключають, що контрнаступ може призвести до прямо протилежних результатів».

Звісно, не уточнюючи, де і коли ці «авторитетні представники» поділилися з Наришкіним своїми думками, він продовжує брехати в тому самому дусі: «Загибель значної кількості військовослужбовців, які пройшли натівську підготовку, і знищення техніки підірвуть боєздатність української армії. Це зі свого боку негативно позначиться на стійкості режиму Зеленського. За низкою західних оцінок, під загрозою в кінцевому підсумку може опинитися сама українська державність».

На запитання, «чому в такому разі західні куратори не перешкоджають своїм українським підопічним у спробах реалізації їхніх божевільних планів?», Наришкін упевнено відповідає: «Річ у тім, що в уявленнях англосаксів Україна, не кажучи вже про її нинішнє керівництво, - всього лише пішак у великій геополітичній грі. Головна мета цієї гри - нанесення стратегічної поразки Росії... Вони навіть згодні на перетворення України на «чорну діру» Європи, аби не допустити її зближення з Росією. В оптиці англосакської еліти українці є «гарматним м'ясом», яке не шкода використати для того, щоб зберегти дорогоцінні життя американських і британських військових. Коли українці, що називається, закінчаться, на їхнє місце прийдуть поляки, а потім, імовірно, німці. Звучить гранично цинічно, але саме такою є логіка стратегічних задумів Вашингтона і Лондона, це зрозуміло, зокрема, з документальних матеріалів». Які «документальні матеріали» він має на увазі, Наришкін теж не пояснив.

Однак продовжує гнівно викривати: «Нинішні правителі України, на нещастя для українського народу, - люди глибоко цинічні та безпринципні. Вони давно перетворили русофобію на товар і не приховують, що їхня мета - не утопічна перемога над Росією, а отримання особистих дивідендів»...

А українському народові, виявляється, майже слізно співчуває: «Значна частина багатомільйонних іноземних асигнувань і пожертвувань не доходить до людей в Україні, які справді потребують допомоги та підтримки, а осідає на рахунках у банках за кордоном. Українська влада контролює і часто розглядає ці гроші як особисте надбання, прикриваючись ситуацією, що складається в країні».

«Очевидно, що за нинішньої націоналістичної влади ніхто з інакомислячих в Україні не може відкрито заявити про свою позицію з побоювань накликати репресії на себе і своїх родичів. Тому багато чиновників воліють покинути країну, не бажаючи мати нічого спільного з київським режимом», - стверджує Наришкін.

А ще він точно знає, що «десятки і сотні співробітників українських закордонних установ просто відмовляються повертатися на батьківщину після завершення відряджень».

На тому весь «ексклюзив» від Наришкіна, який виявився 351-м переказом кремлівських наративів, і закінчується.  

«Втративши найздоровіші частини...»

Наскрізь прокремлівська газета «Известия» опублікувала глибокодумні міркування якогось молодого «політолога» Кирила Авер'янова під страхітливим заголовком «Пухлина «бандерівщини».

Відштовхнувшись від, природно, путінської тези про «український неонацизм», добрий молодець Авер'янов просвіщає читачів «Известий», як «у вже далекому 2008 році» в Україні провели опитування про «великих українців», у якому «почесне третє місце, випередивши навіть Тараса Шевченка, посів Степан Бандера».

«Увійти до трійки призерів Бандера зміг завдяки голосам мешканців західної частини країни, де українські колаборанти на той час уже були канонізовані в лику національних героїв... У жителів південно-східних регіонів тодішньої України були зовсім інші герої - ті, хто боровся з бандерівцями в роки Великої Вітчизняної війни... Очевидно, що «зшити» в одну націю громадян із такою різною історичною ідентичністю було неможливо, тому 2014-го Україна «порвалася». Державний переворот, що стався в Києві, лише прискорив неминучий процес дезінтеграції від початку нежиттєздатної failed state», - переказує молодий «політолог» побиті кремлівські побрехеньки.

«Втративши найздоровіші частини свого «організму», Україна перестала чинити опір нацистській недузі, і «бандерівщина» почала давати метастази», - проголошує «політолог» Авер'янов.

Він обурюється, що «2015 року Верховна рада ухвалила закон про вшанування «борців за незалежність України у ХХ столітті» - до таких було зараховано осіб, які брали участь у діяльності різних фракцій Організації українських націоналістів (ОУН) і УПА», від чого, мовляв, «навіть західні партнери України перший час були шоковані витівками своїх підопічних»...

«Як ми знаємо, жодного тиску із Заходу на Україну не було. Ба більше, з часом західні партнери самі стали переймати в українців русофобську, а часом і відверто нацистську риторику... У цьому ж напрямку рухається весь колективний Захід на чолі зі США, коли надає військову та фінансову допомогу сьогоднішнім бандерівцям, які не поступаються за лютістю своїм попередникам», - сердиться «політолог» Авер'янов.

І застерігає, мабуть, відразу все людство: «Глухота Заходу одного разу вже дорого обійшлася йому - в Адольфі Гітлері теж довго не хотіли бачити абсолютне зло. І як тоді, так і зараз місія боротьби з коричневою чумою, яку плекають на Заході, лежить на нашій країні».

«Опростоволосилися з протоколом»

Ще одне прокремлівське видання - газета «Взгляд» із задоволенням повідомляє, що «африканський вояж до Києва закінчився на користь Росії».

«Делегація з глав шести африканських держав, очолювана президентом ПАР, прилетіла в Санкт-Петербург для зустрічі з Володимиром Путіним. Днем раніше ця делегація була в Києві, де зустрічалася з Володимиром Зеленським. Українці вирішили зустріти африканців «по-європейськи», у підсумку принизивши їх і проваливши весь візит із діяльною допомогою поляків», - заявляє «Взгляд».

Газета відразу роз'яснює: «Формально метою африканських лідерів була спроба досягти якогось компромісного рішення. Але насправді вони (як і їхні колеги з Китаю, Туреччини, ОАЕ) прекрасно розуміли, що це неможливо. На сьогодні переговори не мають сенсу хоча б тому, що позиції Москви і Києва (за яким стоїть колективний Захід) кардинально різняться. Для початку переговорного процесу потрібна військова поразка української армії, зміна режиму у Вашингтоні і, ймовірно, в самому Києві...». 

«Взгляд» зарозуміло вказує, що «від Володимира Зеленського було потрібно не так багато - прийняти африканських лідерів і висловити їм повагу: не грубіянити, високо оцінити посередницькі зусилля Рамафоси, подякувати за допомогу, сердечно попрощатися. Із цим завданням Зеленський не впорався».

«Наприклад, він відкрито грубіянив, і на пресконференції з Рамафосою демонстративно відкинув будь-які заклики не тільки до миру, а й до перемовин із Москвою. «Почати переговори з Росією зараз, коли окупанти присутні на нашій землі - це означає заморозити війну. Заморозити все: біль і страждання», - заявив президент України, поставивши тим самим під сумнів сенс візиту африканців».

Газета лицемірно переконує, що «зганьбилися українці і з протоколом»: «Річ у тім, що вони приймали африканських лідерів за традиційною програмою та відвезли до нової туристичної визначної пам'ятки - Бучі, де наразі розміщені різноманітні інсталяції, що мають символізувати «російські воєнні злочини», а також влаштували зразково-показову повітряну тривогу у Києві в той момент, коли жодних російських ракет на місто не летіло...».

Щодо «інциденту, який трапився у Польщі», у «Взгляда», звісно ж, є дуже довге, але однозначно переконливе пояснення.

«Якщо українська влада влаштувала циркову виставу, то польська організувала справжнісіньке маски-шоу. Глава ПАР знав, що летить у зону конфлікту. Розумів він і те, що українська влада абсолютно безпринципна, тому на нього цілком можуть влаштувати якийсь замах, щоб потім звинуватити в цьому росіян. Тому візит Рамафоси організовували на двох бортах: на одному летів сам президент, на другому - його супровід, включно з не тільки пулом журналістів, а й величезна кількість охоронців і підрозділ спецпризначенців. Передбачалося, що літаки сядуть у Польщі (про майстерність бійців українських систем ППО давно ходять легенди, тому над Україною ніхто не літає), а потім делегація вирушить до Зеленського потягом. Але пасажирам другого борту польські прикордонники просто заборонили сходити з літака, оскільки охорона південноафриканського президента спробувала вивантажити з рейсу 12 контейнерів зі зброєю (не захищати ж лідера камінням і палицями). Поляки заявили, що на зброю немає дозволу. У підсумку південноафриканському президенту довелося вирушити на Україну без журналістського і військового супроводу...», - уїдливо пояснює «Взгляд».

«Виходить, Варшава і Київ провалили візит Рамафоси. Принизили африканців, поставилися до них як до людей другого сорту - і тим самим зіграли на користь Росії», - доходить «правильного» висновку прокремлівська газета.

«Наші організовано відходять»

Закохана в путінську владу газета з містичною назвою «Московский комсомолец» дуже любить щось вигадувати, а потім довго доводити, що це існує насправді. Цього разу вона придумала «масову здачу в полон українських військових» і побачила в цьому «тривожний знак для ЗСУ».

«Великий наступ ЗСУ, вірніше, те, як він розвивається, негативно позначається на моральному дусі солдатів і командирів. Величезні втрати в живій силі й техніці змушують українських військових дедалі частіше замислюватися про те, щоб скласти зброю. У полон здаються цілими підрозділами. Такого не було з часів знищення «котла» в Маріуполі. Безперспективність «приазовської операції», схоже, починають розуміти навіть генерали ЗСУ. Так, за чутками, головком ЗСУ Залужний попросив президента скликати ставку й обговорити припинення операції, яка стала повторенням «бахмутської м'ясорубки», - ділиться своїми домислами прокремлівська газета.

Вона відшукала такого собі «колишнього офіцера спецназу, полковника у відставці» Анатолія Матвійчука, який одразу запевняє: «Факт масової здачі в полон є провісником капітуляції армії противника».

В один голос газета і відставний полковник Матвійчук переконують, що «у «приазовській операції», яку вже прозвали «різаниною» та «бійнею», ЗСУ тупцюють на місці і зазнають великих втрат».

«Якщо ЗСУ з боєм займають наші передові позиції, то наші організовано відходять на запасні рубежі, а по передових підрозділах ЗСУ починає активно працювати наша артилерія та авіація...», - сміховинно похваляються «МК» і Матвійчук.

Ще один «військовий експерт», такий собі Владислав Шуригін, послужливо повідомляє газеті, що «тільки за три дні на цій ділянці фронту ЗСУ втратили 1200 осіб убитими, 1500 пораненими, понад 50 одиниць бронетехніки». Хто доповів йому в Москву про ці цифри, «експерт», звісно, замовчує.

Зате він переконує, що якесь «село зі 150 будинків п'ять разів переходило з рук у руки».

«Зараз дєрєвня, в боях за яке ЗСУ поклали майже цілу бригаду, знову перебуває на нейтральній смузі, під щільним вогневим контролем російської артилерії. Проте, ЗСУ продовжують кидати на забій все нові й нові сили... Епічна битва за хатинку лісника триває!», - твердить Шуригін, для якого «дєрєвня» і «село» - це одне й те саме.

«МК» із посиланням на різного роду «військових репортерів» запевняє, що «зросла статистика переходу в полон солдатів ЗСУ не по одному, а групами, підрозділами».

«На другому тижні «приазовської різанини» українці поставили рекорд за кількістю тих, хто здався в полон. За добу на Запорізькому фронті склали зброю 40 військових. До цього в полон здавалися, але не в такій кількості... За словами військового експерта Анатолія Матвійчука, безперервні хвилі безуспішних атак ЗСУ - зіграли в підсумку з психікою солдатів противника злий жарт», - переконує газета.

Запевняє «МК» і в тому, що у ЗСУ «є зброя, але вона не тієї якості»: «Так, на військовій техніці та озброєнні стоїть лейбл «made in USA» - «зроблено в США», але вона погано стріляє, її важко обслуговувати... Солдати починають розуміти, що їх просто тупо вбивають».

«Підрозділи, які здаються, усвідомлюють безперспективність боротьби. Адже по-хорошому всі націоналістичні гасла залишилися в минулому. Та армія націоналістів, яка починала війну 2022 року, просто перестала існувати. Зараз у боях задіяні люди, яких відловлюють на вулицях і кидають у бій. Найімовірніше, це початок уже загальної дезорганізації та деградації армії, яка готова капітулювати і, власне кажучи, припинити боротьбу», - намагається переконати когось «МК».

І на закінчення «по секрету» повідомляє, що «за інсайдерською інформацією з офісу українського президента, головком ЗСУ Валерій Залужний попросив скликати засідання ставки, щоб переконати президента зупинити операцію, яка все більше нагадує ситуацію в Бахмуті». 

«При цьому головком готовий навіть виступити перед українцями із заявою - пояснити, що це його рішення, яке він змушений прийняти для підготовки нової операції. За деякими даними, Залужний уже отримав відмову від Зеленського. Тож безглузді штурми, схоже, ще триватимуть», - нарікає «МК».

Статті

Донбас
28.04.2024
19:38

Нам нікуди повертатися: у російській історії немає періоду, який можна назвати моделлю для побудови державності. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня головний «філософ» окупованого Донбасу Олександр Ходаковський раптово заявив, що ніяких скрєп у Росії не було і немає, що російська історія, навіть у викладі Путіна, не дає жодних моделей для «можемо повторити». Тобто, повертатися...
Країна
27.04.2024
09:00

Театр під час війни: відновлення і нові сцени

Як театри, попри всі труднощі, працюють, гастролюють і створюють нові сценічні майданчики, розповідаємо в матеріалі.
Донецьк
26.04.2024
16:00

Відновлення Донеччини: поки навіть не в проєкті, але…

Стосунки влади і громадськості ніколи не були виключно конструктивними, на Донеччині зокрема, - передусім через взаємну недовіру, брак досвіду, неспівпадіння уявлень про співпрацю і просто небажання влади бути додатково контрольованою.
Всі статті