Гривня: перевірка на міцність

Нацбанку вдалося втримати гривню від обвалу в грудні-січні. Ціна у питання виявилася високою. За останній місяць минулого року НБУ довелося продати на міжбанківському ринку рекордні $5,3 млрд.

У січні, щоб збивати валютний дефіцит, що призводить до зростання курсу долара, знадобилося ненабагато менше. Тільки з 1 по 17 січня на ці цілі витрачено $2,05 млрд. Тобто в середньому за тиждень з резервів НБУ на ринок йшло по $1 млрд.

З урахуванням наявного обсягу цих резервів ($43,8 млрд станом на 1 січня ц.р.), можна погодитися з оцінкою директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ В.Лепушинського, що такі витрати «не виглядають провісником апокаліпсису».

Але також важко сперечатися і з головою парламентського комітету з фінансової політики Д.Гетманцевим. Який вважає, що Нацбанку час вживати адміністративних заходів проти подальшого сповзання гривні. І для приборкання курсових «гойдалок».

Чому гривня «попливла»

Останніми роками грудень-січень традиційно стають складним випробуванням для гривні. По-перше, найбільші бюджетні витрати припадають на грудень. І, за словами В.Лепушинського, частина цієї гривні виходить на валютний ринок. Тобто конвертується в долари та євро.

По-друге, додатковий тиск створюють військові витрати (імпорт озброєнь). Які оплачуються у твердій валюті. Тому зимове ослаблення гривні не стало великим сюрпризом для Нацбанку. Його вже можна сміливо віднести до сезонних факторів.

Нарешті, прискорення інфляції (темпів зростання споживчих цін) до 12% за 2024 р. порівняно з 5,1% у 2023 р. – сприяло зростанню недовіри до гривні. Як у населення, так і у бізнесу. І, відповідно, бажанню обміняти національну валюту, що знецінюється, на щось більш надійне.

Тому обмінне сальдо в грудні було від'ємним. Фізособи (здебільшого це не звичайні громадяни, а представники бізнесу, які оформляють свої підприємства на фізосіб-підприємців) купили в банках валюти на $2,94 млрд, продали на $1,63 млрд. Разом із банківської системи пішло «на руки» $1,31 млрд.

Це чимало. Для порівняння. У докризовому 2012 р. скупка фізособами становила $1,65 млрд, продаж – $1,44 млрд. Так, сальдо теж було від'ємним, але в 7 разів менше, ніж зараз. Як то кажуть, відчуйте різницю.

Тому НБУ і довелося ґрунтовно «розщедритися»: витратити за 2 зимових місяці понад $8 млрд із резервів. Щоб задовольнити збільшений попит на долари і не допустити обвалу курсу гривні.

Зі своїм завданням держрегулятор впорався. Гривня в грудні 2024 р. ослабла по відношенню до долара всього на 1%. У грудні 2023 р. «просідання» було набагато більшим – на 4,5%. Причому завдяки зарубіжній фіндопомозі Нацбанку майже вдалося вийти «сухим із води».

Як зазначалося, за грудень обсяг «вливань» на міжбанку становив $5,3 млрд, а надходження від фінансових партнерів і союзників України були на рівні $9,5 млрд.

Тобто незважаючи на рекордні валютні витрати НБУ, загальне сальдо його фінрахунку однаково залишилося позитивним – «плюс» $4,2 млрд. Звідси і зростання Міжбанківських валютних резервів (МВР) за підсумками року до $43,8 млрд. Ніколи раніше регулятору не вдавалося стільки накопичити у своїй «схованці».

Це, за словами В.Лепушинського, дає змогу впевнено дивитися в найближче майбутнє. «Резервів достатньо, щоб НБУ й надалі міг підтримувати стійкість валютного ринку, у т. ч. компенсуючи структурний дефіцит валюти на ринку, і згладжувати курсові коливання», – стверджує він.

За даними директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ, у 2025 р. Україна розраховує отримати близько $38 млрд від партнерів. «Отже, можливість НБУ підтримувати достатній рівень міжнародних резервів і забезпечувати стійку ситуацію на валютному ринку залишиться високою», – резюмує він.

На волосині

Незважаючи на це, ситуацію з курсом гривні не можна назвати безхмарною. Наведена нижче інфографіка свідчить, що у 2024 р. НБУ на міжбанку виступав виключно в ролі продавця.

Усього продано $34,94 млрд, куплено – тільки $0,13 млрд. Тобто три чверті всієї зарубіжної фіндопомоги витрачено на те, щоб не дати гривні «полетіти» кудись до позначки $/100 грн.

Так, ще у нашої економіки були власні валютні доходи: надходження від експорту товарів і послуг у розмірі $55,58 млрд. Але їх повністю «з'їв» імпорт загальною вартістю $70,7 млрд. Додатково забравши $15,12 млрд, таким чином.

Тобто зовнішня торгівля України не тільки не «підпирає» гривню, вона її ще більше «підточує».  Зрозуміло, що при такому розкладі, коли національна грошова одиниця тримається тільки на зарубіжному фінпідживленні – якось складно говорити про її стабільність і прогнозувати «світле майбутнє».

Втім, високопоставлений представник Нацбанку і не обіцяє такого майбутнього. «У НБУ немає завдання зберігати курс на незмінному рівні. Завдання НБУ – зберігати стійкість валютного ринку», – попереджає він.

У перекладі простою мовою: «Обвалу гривні ми не допустимо, буде повільне сповзання». Але це не захистить гривневі заощадження українців від знецінення. І від стрімкого зростання цін (читай: зубожіння населення).

Відповідна реакція

Ситуація виглядає, як замкнуте коло. Девальвація гривні «підігріває» інфляцію. Та підстьобує ажіотажний попит на долари і євро. А він, у свою чергу, ще більше послаблює гривню. І таке інше.

Але якраз від зобов'язань зі стримування інфляції в НБУ не відмовляються. Хоча минулого року там відверто не впоралися із завданням.

Станом на 2 травня держрегулятор прогнозував інфляцію 8,2% за весь 2024 р. До 1 серпня планку опустили до 8,5%, до 7 листопада – до 9,7%. За підсумком виявилося 12%. Тобто темпи зростання споживчих цін виявилися набагато більш «жвавими», «перестрибнувши» двозначний бар'єр.

За словами В.Лепушинського, Нацбанк збирається повернути інфляцію в межі 5%. Але... не скоро. Протягом 3 років. Зрозуміло, що за цей час може багато чого статися.

Як зазначалося вище, експорт гривні не помічник. А зарубіжна фіндопомога – це невизначеність у геометричній прогресії. Зараз її основне джерело – кредит на $50 млрд, що надається країнами G7 за рахунок доходів від «заморожених» російських держактивів.

Раніше «ОстроВ» розповідав про ініціативу офіційного Вашингтона використовувати ці активи як інструмент тиску на Кремль. І повернути їх власнику, тобто Мінфіну і Центробанку РФ, в обмін на підписання мирного договору з Україною. 

Якщо так і станеться (а ймовірність існує), зовнішня фінпідтримка гривні не те щоб зовсім припиниться – вона значно «підсохне». З усіма наслідками, що випливають.

Тоді у Нацбанку залишаться тільки важелі валютного регулювання. Поки що він до них не вдається, обмежуючись більш загальними заходами. З 12 грудня облікову ставку НБУ підвищено з 13% до 13,5%, далі з 23 січня – до 14,5%.

«Це рішення спрямоване на підтримання стійкості валютного ринку, збереження інфляційних очікувань під контролем, розворот інфляційного тренду та поступове сповільнення інфляції до цілі 5%», – йдеться в коментарі НБУ.

Таким чином держрегулятор піднімає ставки за банківськими депозитами для населення і бізнесу, а також за депозитними сертифікатами НБУ для самих банків, «зв'язуючи» гривневу масу і не даючи їй «перетікати» на валютний ринок. Тобто конвертуватися в долари та євро.

У принципі поки що цього достатньо. ЗМІ зазначають, що січневе підвищення облікової ставки «дещо перевищує очікування учасників ринку», тобто банків.  Проте, за словами фінансового аналітика А.Шевчишина, «загальний девальваційний тренд (гривні – авт.) зберігається».