Економічне бронювання від мобілізації: до реалізації ще далеко?

Тема економічного бронювання від мобілізації у тому чи іншому вигляді обговорюється в українському інформаційному просторі вже не перший рік. Але останнім часом вона стала особливо актуальною і набула підвищеної уваги як з боку громадськості, так і політиків.

Наразі країна опинилася перед складним вибором: з одного боку, армії потрібні люди для стримування росіян, з іншого – українським компаніям необхідно зберегти своїх працівників, щоб продовжувати свою діяльність та сплачувати податки.

Тому не дивно, що у команді президента вже кілька місяців намагаються знайти механізм економічного бронювання – підхід, який передбачає, що підприємства можуть "забронювати" своїх працівників, сплативши певну суму податків до бюджету.

"Економічне бронювання є цікавим ходом для підтримки економіки та робочих місць. Проте, його впровадження має бути здійснено обережно, враховуючи потенційні негативні наслідки. Існує небезпека, що економічне бронювання може викликати хвилю невдоволення в суспільстві, змусивши людей вважати, що воювати можуть тільки ті, хто не може собі це дозволити. Тому необхідно ретельно продумати механізм його реалізації, щоб він був справедливим і прозорим для всіх учасників. Тільки так можна уникнути потенційних проблем та забезпечити позитивні результати від цієї ініціативи", – розповів один з нардепів від "Слуги народу".

Нещодавно народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко заявив, що під час розгляду законопроєкту про посилення мобілізації профільний комітет відмовився навіть обговорювати правки про економічне бронювання.

"Схоже, деякі депутати нарешті зрозуміли, що ідеєю про бронювання за зарплату в 35 тисяч рили собі яму. І тепер відхрещуються від неї, голосуючи, що ця ідея взагалі не має права на життя. На комітеті цю поправку зняли навіть без розгляду". Добре, що влада нарешті прислухалася до суспільства і визнала, що ця модель спершу не витримувала жодної критики. Ще одна наша з вами перемога", – повідомив він.

Щоправда, за інформацією "ОстроВа", економічне бронювання спочатку не планували вписувати до законопроєкту про посилення мобілізації. Воно планується як окрема ініціатива – у вигляді нового закону чи постанови Кабміну.

"Це більше ідея Кабінету міністрів, вони цим займаються, роблять розрахунки. І те, що це питання давно опрацьовується, не є таємницею. Але це точно не прерогатива народних депутатів. Для економічного бронювання в принципі не потрібен закон, можна обійтися постановами Кабінету міністрів, що, за моєю інформацією, і готується. Але готується також і окремий законопроєкт - начебто компромісний від Офісу президента, депутатів та Кабміну. Якщо законопроєкт не пройде, то на допомогу прийде Кабінет міністрів, який має достатньо повноважень для вирішення цього питання", – розповів "ОстроВу" співрозмовник з монобільшості.

Посередньо це підтверджує народний депутат Олексій Гончаренко.

"Певні нові ідеї щодо мобілізації в економічному відомстві є. На жаль, у них досі ідеї на користь багатих і своїх, а не для економіки країни, що воює. Пізніше я розповім про це докладніше", – зазначив він у своєму Telegram.

Декілька співрозмовників "ОстроВа" у Верховній Раді підтвердили, що питання економічного бронювання зараз активно опрацьовується, але в якому вигляді воно буде впроваджено (і чи буде взагалі) – досі невідомо.

 

Необхідність

Один із співрозмовників "ОстроВа" у команді президента називає економічне бронювання "неприємною необхідністю". З одного боку, Офіс президента не поспішає презентувати цю модель через те, що реакція суспільства може бути непередбачуваною. З іншого – армії потрібне додаткове фінансування.

Володимир Зеленський наприкінці минулого року зазначив, скільки коштуватиме додаткова мобілізація 500 тисяч людей.

"Мобілізація у такому форматі коштуватиме Україні додатково 500 мільярдів гривень. Тому як президент України, як людина, яка багато часу витрачає, щоб знайти фінансову підтримку, я хотів би знати від міністра фінансів, звідки взяти гроші", – заявив він.

Пізніше голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа уточнила, що мобілізація від 400 до 500 тисяч військовозобов'язаних, а також додаткові потреби у закупівлі та модернізації військової техніки можуть коштувати Україні близько 700 млрд гривень.

"Тут треба розуміти, що 700 млрд грн це колосальна сума, це близько 22,5% усіх наших витрат у 2024 році та 41% наших витрат на оборону", – сказала народна депутатка.

Новий Головком ЗСУ Олександр Сирський заявив пізніше, що внаслідок аудиту військових частин Генштаб переглянув питання мобілізації 500 тисяч українців у бік суттєвого зменшення, але точної цифри потреб армії він не назвав. Військові експерти кажуть, що все одно йдеться про кількасот тисяч людей.

За словами народної депутатки Роксолани Підласи, на оборонні потреби Україна може спрямовувати лише власний ресурс. Допомога від міжнародних партнерів, що надходить у вигляді фінансових коштів і передається у розпорядження уряду, переважно використовується для соціальних потреб. Відповідно, збільшити власні надходження на 40% за кілька місяців є важким завданням.

Фінансове питання є не менш складним завданням, ніж питання справедливості. Мобілізація додаткових сотень тисяч людей без адекватного забезпечення зброєю та гідною оплатою може швидше збільшити проблеми, ніж вирішити їх.

Європейська Бізнес Асоціація відкрито розкритикувала законопроєкт про посилення мобілізації, який зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді і може бути ухвалений найближчими тижнями. На їхнє переконання, документ потрібно доопрацювати, щоб "не зупинити роботу країни і, зокрема, її економіки". ЄБА закликала народних депутатів розширити опції бронювання працівників.

"Схожа ідея про автоматичне бронювання нещодавно озвучувалася представниками уряду і мала на меті введення автоматичного бронювання працівників на місяць (з щомісячним продовженням) враховуючи певні критерії, наприклад: або певний мінімальний обсяг заробітної плати, яку має отримувати особа; або сплату певної суми податку на доходи фізичних осіб щомісяця або інші критерії.

Така додаткова опція до вже передбачених інструментів бронювання критичних співробітників дозволить розширити категорію заброньованого працездатного населення, що матиме позитивний економічний ефект та дозволить як збалансувати економічну ситуацію в країні, так і створити додаткові надходження до бюджету на військові потреби країни”, – йдеться у заяві асоціації.

З такою заявою також виступили Українська Рада Бізнесу та низка IT-об'єднань (Асоціація IT Ukraine, Lviv IT Cluster та Kharkiv IT Cluster). Крім критики законопроєкту про посилення мобілізації, вони закликали президента, прем'єр-міністра та народних депутатів змінити порядок бронювання працівників.

Голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха підрахував, як застосування механізму економічного бронювання може збільшити надходження до держбюджету.

"Першим є пряме фіскальне забезпечення оборонних витрат. І тут ми покладаємося не на масове збільшення податків, а на створення нових механізмів, на пошук нових інструментів, нових шляхів. І серед іншого ми не виключаємо питання економічного бронювання, яке, за нашими розрахунками, може приносити від 200 млрд грн на рік", – заявив він.

Водночас співрозмовник "ОстроВа" з монобільшості вважає, що підвищення податків для всіх (або більшості) українців не знято з порядку денного.

"Україні потрібне додаткове фінансування на військові потреби, це факт. Зовнішнє фінансування їх покрити не може. Значить, потрібно шукати гроші всередині країни. І тут у нас дві опції – підвищення податків або економічне бронювання. Або і те, й інше. Наскільки мені відомо, зараз триває дискусія у команді президента, який із варіантів буде найменш болісно сприйнятий суспільством, але при цьому принесе необхідні результати", – зазначив він.

 

Як може виглядати

Про те, як може виглядати економічне бронювання, сперечаються досі. Є концепція Офісу президента, Кабінету міністра та народних депутатів на чолі із Дмитром Наталухою. Можна сказати, це три основні моделі, які всерйоз дискутуються.

Наприклад, концепція Офісу президента передбачає можливість економічного бронювання виключно для офіційно працевлаштованих співробітників із зарплатою щонайменше 30-35 тисяч гривень. З таким заробітком податкові відрахування працівника та роботодавця становитимуть до 18 тисяч гривень. За задумом ОП, це має спонукати багатьох ФОП оформлятися офіційно за трудовими договорами та сплачувати вищі податки. Насамперед йдеться про представників IT-сфери, які при зарплатах 2-5 тисяч доларів на місяць платять 5% єдиного податку.

Концепція Кабінету міністрів (ініціатива Міністерства цифрової трансформації) полягає у тому, щоб бронювати тих, хто сплачує певну суму податків.

А концепція народних депутатів виглядає простішою – роботодавець платить за заброньованого співробітника 20 тисяч гривень на місяць (у тому числі і для ФОП) незалежно від його зарплати.

"Є дві моделі. Одна модель – це, власне, народжена в Офісі президента модель про 35 тисяч. І друга модель – це та, над якою ми працюємо з командою. Це модель про сплату додаткового військового збору за кожну заброньовану особу, незалежно від її посади, заробітної плати чи інших критеріїв", – розповів голова комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха у коментарі "Суспільному".

Розмір цього військового збору, за словами нардепа, становить 20 тисяч гривень за кожну заброньовану особу.

"Наша мета — це якраз акумуляція та мобілізація фінансів і фінансових ресурсів, конкретно на ЗСУ. Саме тому ми хочемо піти шляхом збільшення розміру сплати військового збору, щоб ці гроші йшли виключно на ЗСУ, ні на які місцеві бюджети, ні на які фонди інші, а саме на Збройні сили", – сказав депутат.

За інформацією "ОстроВа", на сьогодні не було досягнуто компромісу між урядом та нардепами щодо того, яку модель економічного бронювання буде прийнято.

Є велика ймовірність того, що просто збільшать список критично важливих підприємств, які можуть безкоштовно забронювати співробітників, і цим обмежаться. Тема дуже делікатна, і може бути використана як російською пропагандою, так і нашою опозицією. З іншого боку, в контексті майбутнього посилення мобілізації це може стати хоч якимось позитивним моментом для багатьох українців та бізнесу. Але навіть якщо й дійдуть до того, що буде ухвалено відповідне рішення, а все залежить від позиції Офісу президента, конкретна модель може ще кілька разів змінитись”, – відзначило джерело у "Слузі народу".

1 квітня відбулася зустріч учасників Європейської Бізнес Асоціації з народним депутатом та головою комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою, на якій було представлено попередню модель економічного бронювання.

Вона передбачає, що бізнес зможе забронювати до 50% військовозобов'язаних працівників. Умова бронювання – відсутність податкових боргів та сплата військового збору на кожного працівника за формулою 1,5% від зарплати плюс фіксована ставка у розмірі 20 тисяч гривень на місяць.

Крім того, для ФОП діятиме додаткова вимога – надання довідки про наявність обороту на суму не меншу за вартість трьох місяців бронювання для підтвердження реальної активності.

Попередньо бронювання відбуватиметься так:

  1. Оплата збору (підприємство вносить відомості про працівників на електронному порталі, надає квитанцію про сплату збору, у разі ФОП – довідку про рух коштів).
  2. Верифікація (податкові органи в онлайн-режимі підтверджують відсутність заборгованості, відбувається онлайн-перевірка заброньованого, після чого він отримує жовтий QR-код, що підтверджує процедуру бронювання).

Протягом 60 днів необхідно оновити свої дані у ЦНАП для валідації бронювання.

  1. Оновлення даних (заброньований відвідує ЦНАП, де оновлює дані та валідує бронювання, після чого отримує зелений QR код, що підтверджує його бронювання).

Очікується, що модель поширюватиметься на всіх найманих працівників та ФОП, крім дефіцитних військово-облікових спеціальностей. За цією моделлю компанія може самостійно вибрати, яких працівників забронювати.

Зазначається, що економічна броня не дає дозволу на виїзд за кордон.

Незважаючи на гостру необхідність у додатковому фінансуванні військового сектору країни, співрозмовники "ОстроВа" у Верховній Раді скептично ставляться до того, що найближчим часом буде ухвалений законопроєкт про економічне бронювання.

"Це, швидше, історія на перспективу, якщо нічого іншого не вийде. Наразі триває промацування ґрунту, вивчається реакція людей, бізнесу, військових. Наскільки мені відомо, той же бізнес не дуже задоволений, що за кожного співробітника доведеться доплачувати ті самі 20 тисяч гривень. Чому не зробити просто відсоток від зарплати? Отже, чи Міністерство економіки та економічний блок Офісу президента ламатиме через коліно і просуватиме ініціативу велике питання. Я поки що оцінюю його скептично. Але це станом на сьогодні. Можливо, буде знайдено компромісну і прийнятну форму. Дискусії продовжуються", – сказав "ОстроВу" співрозмовник із монобільшості.

За словами його колеги, презентація документа про економічне бронювання може відбутися найближчим часом, щоб згладити гостру реакцію від ухвалення у другому читанні законопроєкту про посилення мобілізації.

"А розгляд може затягтися на багато місяців, як у нас часто буває", – зазначив він.

Статті

Країна
30.05.2024
09:14

“Поміняти парадигму”. Військовослужбовці розповідають про свій досвід лікування після поранень в Україні

Долю кожного пораненого вирішує, таким чином, військовий лікар, відповідальний за скерування. Деяким щастить потрапити у потрібне місце. Віктору Комарницькому не пощастило.
Луганськ
29.05.2024
10:47

 Безсоромниця. Луганський щоденник

Є ті, хто примудряється заочно оформляти українські пенсії та заново перераховувати російські за 6000 рублів незалежно від результату. На попит знайдеться пропозиція.
Світ
28.05.2024
08:27

«Якщо Путін захоче повернути Януковича на царство, все можливо». Російські ЗМІ про Україну

Усім відомо, що термін його легітимності як президента не закінчився, а був перерваний державним переворотом в Україні. Появу Януковича в розпал переговорів Путіна і Лукашенка не змогли проігнорувати навіть українські політики, які почали просто...
Всі статті